3. Держава і право Стародавнього Риму

Періодизація історії римської держави. Період “царів” (753-509 р. до н.е.). Період республіки (509-27 р. до н.е.). Період монархії (27 р. до н.е.-476 р. н.е.). Виникнення держави у Римі. Історія виникнення Стародавнього Риму. Об’єднання громад у союзи. Роди як основна форма суспільної організації. Патриції. Клієнти. Плебеї. Курії. Триби. Загальні народні збори і куріатні коміції та їх функції. Рада старійшин (сенат) та її функції. Рекс і його функції. Реформа Сервія Тулія. Розряди населення. Центурії. Трибуни. Раби як клас і як стан. Колони-орендарі. Плебеї. Закон Аквілія (ІІІ ст. до н.е.). Органи центральної влади. Народні збори. Сенат. Магістрат. Вищі магістри – консули, претори, цензори. Сенат та його функції. Магістри та їх функції. Консули та їх функції. Плебейські трибуни. Диктатор. Колегія преторів. Цензори. Армія. Професійна армія. Фаланга гоплітів. Обставини, що сприяли переходу від республіки до монархії. Принципат (27 р. до н.е.-284 р. н.е.). Домінат (284 р.-476 р.). Розподіл імперії на Західну і Східну (395 р.). Імператор. Державна рада. Управитель імператорського двору. Централізація місцевого управління. Адміністративний устрій. Префектури. Діоцези. Провінції. Округи. Суспільний лад. Форми землеволодіння. Латифундії. Сальтуси. Колони. Прикріплення до землі.ї

Право Стародавнього Риму. Джерела права. Звичай. Законодавство римських царів. “Закони ХІІ таблиць”. Постанови народних зборів, сенату. Едикти преторів. Консультації юристів. Аакти імператорської влади: едикти, рескрипти, декрети, мандати. Звід законів Юстиніана 529 р. Цивільне право публічне і квиритське. Приватне право і його поділ на римське цивільне і право перегринське. Право власності. Преторська і квиритська власність. Віндикація як форма захисту права власності. Зобов’язальне право і його джерела. Договори. Контракти. Делікти. Заклад і запорука. Сімейно-шлюбове право. Нова форма шлюбу без влади чоловіка. Конкубінат. Посилення майнової самостійності підвладних членів сім’ї. Розширення кола спадкоємців. Заповітні легати. Фідеікоміси. Формулярний характер цивільного процесу. Екстраординарний процес в період домінату. Кримінальне право. Тенденція перетворення приватних деліктів у категорію злочинів. Розширення складу злочинів, що стосувались інтересів держави. Злочини проти релігії, військові, проти особи, у сфері сім’ї і моралі. Збільшення видів покарань і посилення їх каральної спрямованості. Становий принцип кримінальної відповідальності імператорського періоду. Інквізиційний характер кримінального процесу. Зосередження у руках судді звинувачувальних і судових функцій. Втрата процесуальних гарантій звинувачуваним. Апеляційні інстанції.

Тема 5 Історія держави та права у середні віки

1. Характеристика середньовічної держави в Європі.

Особливості становлення і розвитку середньовічних європейських держав. Дофеодальний характер державних утворень. Характеристика первісного, рабовласницького і феодального укладів. Політичний лад дофеодальної держави. Роль міст і церкви у становленні і розвитку держави. Міські республіки і міське самоврядування. Утворення універсалістської політичної організації католицької церкви. Глава держави і його повноваження. Інститут виборної королівської влади. Ради родоплемінної знаті й дружинників. Народні збори. Ознаки феодалізму та його вплив на розвиток державності. Феодальна держава в Європі та її форми. Ранньофеодальна монархія. Сеньйоральна монархія. станово-представницька монархія. Абсолютна монархія.