Тема 16 Держава та право Франції у новий час

1. Революція 1789-1794 рр. і становлення конституційного ладу.

Революція й падіння абсолютизму. Революційна ситуація кінця 80-х рр. і її причини. Збільшення в Генеральних штатах представників від третього стану. Національні (17 червня 1789 р.) й Установчі збори (9 липня 1789 р.). Повстання 14 липня 1789 р. Перший етап революції (14 липня 1789-10 серпня 1792 р.) і його зміст. Конституціоналісти і їх мета. Декларація прав людини і громадянина (26 серпня 1789 р.) і її концепція. Ідеї свободи і власності. Принципи податкової системи. Влада як прояв національного суверенітету. Закон як прояв загальної волі. Політичні права і свободи громадян. Ідея законності. Принцип нової кримінальної політики. Процесуальні форми захисту особи. Загальні принципи організації державної влади. Ліквідація феодальних порядків. Декрети 4-11 серпня 1789 р. Націоналізація церковного майна і земель духовенства (декрет від 24 грудня 1789 р.). Відміна станового поділу церковного устрою та феодальної системи спадкування (майорат). Новий адміністративно-територіальний поділ (департаменти, дистрикти, кантони, комуни). Декрети проти “безпорядку й анархії”. Декрети від 22 грудня 1789 р. і 18 червня 1791 р. Закони Лє Шапельє 1791 р. Затвердження Конституції (3 вересня 1791 р.) і її структура. Особисті, політичні й соціальні права і свободи. Концепція національного суверенітету. Ідея створення системи представницьких органів влади. Створення конституційної монархії. Функції короля. Однопалатні Національні Законодавчі збори, принцип їх формування, повноваження й обов’язки. Повноваження судовоїї влади. Інститут присяжних засідателів. Новий адміністративний поділ і принцип формування місцевої адміністрації. Перша республіка. Склад Законодавчих зборів. Повстання 10 серпня 1792 р. в Парижі й ліквідація королівської влади. Другий етап революції (10 серпня 1792 р. – 2 червня 1793 р.). Відміна Конституції 1791 р. Початок республіканського ладу. Посилення позиції жирондистів. Якобінська опозиція. Монтаньяри. Рішення конвенту від 2 жовтня 1792 р., 10 березня і 6 квітня 1793 р. Відміна викупу селянами феодальних повинностей і його правове забезпечення. Декретування твердих цін на зерно. Закон від 18 березня 1793 р. про впровадження смертної кари. Спроби розробки нової Конституції. Якобінська диктатура. Вигнання жирондистів із Конвенту. Період правління якобінців. Третій етап революції (2 червня 1793 р. – 27 липня 1794 р.). Революційно-демократичний режим і його особливості. Радикальні політичні перетворення. Аграрне законодавство. Декрети від 3 і 10 червня 1793 р. Декрет від 17 липня 1793 р. ”Про остаточне скасування феодальних прав”. Вантозькі декрети (кінець лютого – початок березня 1794 р.). Введення системи державної допомоги (травень 1794 р.). Декларація і Конституція 24 липня 1793 р. Гарантії від деспотії і свавілля державної влади. Ідея народного суверенітету і принцип розподілу влад у Конституції якобінців. Виборче право. Законодавчий корпус (Національні збори). Виконавча рада. Організації влади. Національний конвент. Комітет громадського порятунку. Тимчасова виконавча рада. Комісари. Муніципалітети. Революційні комітети. Народні товариства і клуби та їх місце в системі влад. Спеціальні органи боротьби з контрреволюцією. Створення масової народної армії. Комітет громадської безпеки. Революційний трибунал. Декрет ”Про ворогів народу” (1794 р.) і спрощення судової процедури.

2. Державний лад Франції від Першої республіки до Першої імперії.

Термідоріанський переворот (27 липня 1794 р.). Реформування політичної системи. Конституція III року республіки. Відміна загального виборчого права. Введення майнового цензу. Принцип розподілу влад. Законодавчий корпус: Рада старійшин і Рада 500. Порядок прийняття законопроектів. Директорія – орган виконавчої влади. Міністри і їх статус. Державний переворот 9 листопада 1799 р. генерала Бонапарта. Перехід влади до колегії із трьох консулів. Створення авторитарного, антидемократичного режиму: Конституція VIII року республіки (13 грудня 1799 р.) та особливості її прийняття. Виборче триступеневе право. Комплектування державних органів. Уряд – колегія із трьох консулів. Особливі функції першого консула. Державна рада. Трибунат. Законодавчий корпус. Охоронний сенат. Законодавча процедура. Місцеве управління. Префекти, супрефекти, мери. Виборчі місцеві ради (муніципальні, общинні й генеральні) і їх статус. Поновлення авторитарних бюрократичних методів управління. Ради прафектур як інститут адміністративної юстиції. Органічний стстус-консульт 1804 р. і присвоєння Бонапарту титулу імператора (Наполеона I). Зміна форми державного ладу Франції і перетворення її в монархію (імперію). Персоніфікація державної влади. Утворення імператорського двору. Деформація системи державних органів. Зміна складу й компетенції державної ради – Сенату та інших органів. Вища рада імператора. Таємна рада. Завершення процесу становлення сучасної держави. Відчуження держави від суспільства. Міністерство як основний орган управління. Перетворення армії в корпоративну й цезаристську. Поліція. Жандармерія.

3. Еволюція державного ладу Франції від режиму Рестоврації до Другої імперії.

Крах імперії Наполеона. Рестоврація монархії. Конституційні основи легітимної монархії. Хартія 1814 р. Людовіка XVIII та її зміст. Королівська влада. Палата перів і Палата депутатів та принцип їх формування. Виборче право. Майновий ценз. Рада міністрів. Посилення реакції. Проголошення католицизму державною релігією. Антидемократичні ордонанси Карла X. Липнева революція 1830 р. Перехід влади до Луї Філіпа, представника Орлеанської династії. Конституційна хартія 1814 р. Створення Національної гвардії. Репресивне законодавство. Опозиція режиму. Лютнева 1848 р. революція. Тимчасовий уряд. Проголошення республіки (25 лютого 1848 р.). Вибори Установчих зборів і їх склад. Червневе повстання. Конституція Другої республіки (4 листопада 1848 р.). Нові конституційні підходи. Нове трактування республіки та її основ: сім’ї, праці, власності, громадського порядку. Система державних органів. Принцип розподілу влад і його реалізація. Президент і його повноваження. Національні збори, Державна рада, її формування та коло компетенції. Ослаблення позицій республіканців. Обрання президентом Луї Бонапарта. Розгін Національних зборів 2 грудня 1851р. і встановлення президентського правління. Встановлення режиму військового і поліцейського терору. Промульгація нової конституції (14 січня 1852 р.). Президент. Державна рада, законодавчий корпус, сенат, та порядок іх формування. Проголошення Другої імперії (2 грудня 1853 р.). Сенатус-консульт і його рішення від 25 грудня 1852 р. Система “офіційних кандидатів”. Період “ліберальної” монархії. Поновлення корпусу жандармів. Армія. Поразка під Седаном і відсторонення Наполеона III від влади (4 вересня 1870 р.). Тимчасовий уряд. Передача влади Національним установчим зборам (лютий 1871 р.).

4. Паризька комуна 1871 р.

Утворення комітетів пильності. Центральний комітет і його вимоги. Вибори в Національні збори. Розробка мирної угоди з Прусією. Національна гвардія Парижа. Повстання 18 березня 1871 р.і перехід влади до ЦК Національної гвардії. Вибори до Ради Паризької комуни, її соціальний і політичний склад. Декларація Комуни “До французького народу” 19 квітня 1871 р. Рада Комуни. Комісії. Декрет про організацію Комітету громадського порятунку. Декрет про Національну гвардію від 29 березня 1871 р. Демократизація судочинства і проблеми її реалізації. Надзвичайні органи. Звинувачувальне журі (5 квітня 1871 р.). Соціально-економічні заходи. Проблема власності. Декрети від 16, 20 і 27 квітня 1871 р. “Колективні договори”. Робітничий контроль. Реквізиції і конфіскації. Демократизація системи народної освіти. Абсолютизація форм організації влади у діяльності Комуни.

5. Третя республіка у Франції (1871-1900 рр.).

Політична обстановка після падіння Комуни. Розпуск Національної гвардії і поновлення постійної армії. Політична реакція. Монархісти і державний лад. Конституція Третьої республіки (1875 р.) та її особливості. Закони 24 лютого 1875 р. про організацію Сенату. Закон 16 липня 1875 р. про відносини між державними властями. Спроба державного перевороту 1877 р. Президент і його функції. Палата депутатів і Сенат, порядок їх формування, склад і сфера компетенції. Конституційна поправка 1884 р. Рада міністрів. Парламентська відповідальність уряду. Виборче право. Мажоритарна система виборів у 2 тури. Характеристика багатопартійної системи. Зміни в державному устрої. Демократизація системи парламентаризму. Скорочення влади президента. Обмеження свободи обговорень у палаті депутатів. Система комісій палати і Сенату. Урядові кризи. Набуття урядом самостійності по відношенню до парламенту. Діяльність державного адміністративного апарату і його роль у формуванні офіційної політики. Збільшення контингенту чиновників. Державна рада і її функції. Посилення підпорядкованості місцевих органів урядовій владі. Генеральні ради в департаментах. Окружні ради. Префекти і супрефекти. Особливість управління в кантонах. Комуни. Муніципальні ради. Мер і його статус. Особлива система муніципального управління в Парижі. Виконавча влада в Парижі.

6. Право.

Основні принципи буржуазного права. Захист і всебічна охорона приватної власності. Декларація 1789 р. Систематизація норм цивільного права. Кодекс Наполеона 1804 р. Конституційне визнання рівності осіб перед законом. Поділ приватного права на цивільне і торгове. Власність на землю. Свобода успадкування. Обмеження прав спадкодавця. Невизнання повної свободи заповіту. Свобода підприємницької діяльності. Офіційне визнання рівності учасників договору особистого наймання. Непорушність договору. Сімейне право. Права та обов’язки подружжя. Закон 1810 р. і обмеження прав землевласників. Торговий кодекс 1807 р. Цивільно-процесуальний кодекс 1807 р. поняття юридичної особи. Правова основа діяльності фірм і акціонерних товариств. Поправки, що полегшували становище трудящих. Розширення громадянської дієздатності жінки. Відокремлення суду від адміністрації. Кримінальне право. Кодекс 1810 р. та його положення. Три групи злочинних дій. Невизначеність санкцій. Доповнення кодексу в період монархії. Статті, спрямовані проти робітничих організацій і органів друку. Відмова від основного принципу кримінального права. Закон 1881 р. Закон про боротьбу з анархістами 1894 р. Дострокове звільнення з місць позбавлення волі.