Тема 6 Середньовічна держава і право у Франції

1. Середньовічна монархія.

Розпад імперії Карла Великого і утворення Західно-франкської держави. Формування народностей. Суспільні відносини. Консолідація феодальної знаті у стан. К’єрсейський капітулярій 877 р. про зміну статусу бенефійція, розширення прав графів. Земельні магнати та їх правовий статус. Імунітетні грамоти. Ліквідація общини. Формула “немає землі без сеньйора”. Ф’єри. Омаж – обряд висвячення у рицарі. Дворянство. Васали і їх обов’язки. Селяни і їх категорії. Селяни-серви та їх повинності. Барщина. Талія. Вілани та їх повинності. Цензива. Облати. Баналітети. Отримання селянами особистої свободи (середина ХV ст.). Міщани і їх правовий статус та повинності. Міське самоврядування. Бюргери. Державний устрій. Ослаблення влади Каролінгів. Утвердження династії Капетінгів. Організація влади й управління. Двірцево-вотчинна система. Рада знаті (курія). Королівська канцелярія. Сенешаль. Референдарій. Архікапелан. Двірцевий граф. Зміна системи королівського управління. Прево. Об’єднання округів у бальяжі. Військо. Курії як територіальний адміністративно-судовий орган. Генеральна рада.

Зміцнення управління королівським доменом. Розширення королівського домену. Реформа Філіппа ІІ Августа. Введення прямого подушного податку. Поділ володінь короля на округи – бальяжі й сенешальства. Система управління. Бальї, прево, секретарі (сержанти). Реформа Людовіка ІХ. Королівський ордонанс 1260 р. Введення повноцінної монети. Постійна рада. Велика рада та її склад. Мала (королівська) курія та її склад. Фінансова і судова палати. Паризький парламент як орган королівського суду.

2. Станово-представницька монархія.

Боротьба французьких королів з феодалами-сепаратистами. Введення неповноцінної монети, підвищення оподаткування дворян, оподаткування земель духовенства. “Авіньйонське полонення”. Двопапство. Рішення Собору у Констанці (поч. ХV ст.). Філіпп IV Красивий. Перетворення феодальної монархії у станово-представницьку. Генеральні штати як орган станово-представницького органу, порядок їх скликання і функціонування. Полонення короля Франції 1357 р. і збір коштів на його викуп. Контроль Генеральними штатами за витрачанням коштів. Вимога третього стану щодо входження до королівської ради представників штатів, реорганізації управління та реґламентації роботи штатів. Великий березневий ордонанс 1357 р. Статус депутатів, заборона приватних війн, впорядкування діяльності чиновництва і суддів. Обмеження прав короля. Скасування композиції. Двовладдя. Встановлення прямого податку. Обмеження і ліквідація діяльності Генеральних штатів. Рада нотаблів та її склад. Встановлення нової системи оподаткувань Карлом VІІ 1445 р. Ослаблення влади вотчинників-сеньйорів. Перетворення домініального апарату королівської адміністрації у загально-державний чиновницький. Переведення городян і вільних селян у пряму фіскальну і судову залежність від королівської влади.

3. Абсолютна монархія.

Поширення влади короля на всю територію Франції. Пожвавлення економічного життя. Ослаблення дворянства. Формування буржуазії і пролетаріату. Французька нація і процес її становлення. Формування трьох станів. Дворянство і його привілеї. Дворянство та його правовий статус. Спадкові дворяни і дворяни мантії. “Третій стан”. Гільдії і цехи. Стирання різниці у становищі сервів, віланів, поміщицьких селян. Форми повинностей селян: ценз (чинш), шампар (хлібний оброк), пивна, подушна подать, десятина, двадцятина, талія (податок з майна), баналітети, податок за одержання спадщини. Буржуазія. Зародження абсолютизму та його розвиток за часів Бурбонів. Реформи в галузі державного керівництва Франціска І. Міністри. “Ділова рада”. Королівський парламент як вища судова інстанція. Фактори, що сприяли становленню незалежності суддів. Королівські едикти. Правило ремонстрації. Причини переходу від станово-представницької монархії до абсолютизму. Нантський едикт 1598 р. і проголошення католицької релігії державною. Теорія суверенітету королівської влади Ж. Бодена. Генріх IV Наваррський і встановлення абсолютизму. Кардинал Рішельє і остаточне оформлення абсолютизму. Королівська декларація 1626 р. Продаж дворянських звань. Збільшення податків. Реорганізація місцевого управління. Адміністративний устрій. Провінції і округи. Інтенданти і їх функції. Обмеження влади губернатора. Необмежена монархія в період абсолютизму. Канцлер. Лічильні палати, палати акцизних зборів, рада депеш, генерал-контролер фінансів, державні секретарі. Утворення регулярної армії. Генеральний штаб. Причини ослаблення абсолютизму.

4. Право Середньовічної Франції.

Пережитки родових звичаїв. Канонічне право, його місце і роль. Відсутність єдиної системи права. Застосування норм римського права на півдні Франції. Систематизація юридичних норм на півдні Франції. Розвиток права на півночі Франції. Звичайне право. Кутюми. Королівські акти: едикти, декларації, ордонанси. Власність на землю. Обмеження громадянської правоздатності. Канонічне право як регулятор шлюбно-сімейних відносин. Ордалії, судові поєдинки (до поч. ХІV ст.). Тяжкі злочини. Система покарань. Розширення юрисдикції короля. Кримінальний інквізиційно-розшуковий процес. Визнання обвинувачуваного в системі доказів. Право евокації. Ордонанс 1498 р. Людвіка ХІІ і едикт 1539 р. Франціска І про скасування змагального процесу. Розшуковий процес та його види. Ординарний, екстраординарний процес. Апеляційні інстанції. Збірки місцевих кутюмів. “Закриті листи”.