Тема 25 Держава та право Японії новітнього періоду

1. Японська держава між двома світовими війнами.

Наслідки першої світової війни. Монополістичний капітал, фінансова олігархія, сімейні концерни “дзайбацу”. Криза напівфеодального сільського господарства. Кінець епохи Мейдзі. Криза тенноїзму. Посилення впливу ідеології буржуазного лібералізму та його програма. Ліквідація майнового виборчого цензу (1925 р.). Віковий ценз. Новий виборчий закон і збільшення числа виборців. Причина слабкості ліберального руху. Загальна федерація праці. Соціалістична ліга Японії. Японський селянський союз. Комуністична партія Японії та її програма. Закон “Про охорону громадського порядку” (1925 р.). Економічна криза 1927 р. і кінця 20-початку 30-х рр. Критика парламентських партій Мінсейто і Сейюкай. Лібералізація політичного режиму. Поворот до фашизму. Встановлення державного контролю над виробництвом. Закон про картелі (1931 і 1936 р.). Закон про створення напівдержавного тресту по виробництву чавуну і сталі. Законодавче впровадження державного контролю. Профашистські організації. Тенноїзм – основа профашистсько-монархічної ідеології мілітаристської Японії. Спроби фашистських переворотів (1932, 1936 р.). Введення конституційного режиму шляхом утворення “нової політичної структури”. Культ імператора. Асоціація і рухи допомоги трону та їх структура. “Політична асоціація допомоги трону” (1942 р.). Промонархічні асоціації і товариства. Розпуск профспілок і створення “Товариства служіння батьківщині”. Закони про загальну реєстрацію і загальну мобілізацію (1938, 1939 р.). Закон “Про охорону порядку”, “Про забезпечення національної оборони” (1941 р.). Адміністративні й судові функції сільських сусідських громад. Створення масової націоналістичної організації “Східноазійська ліга великої Японії” (1941 р.). “Нова економічна структура” і підпорядкування економіки військовим цілям. “Контрольні асоціації”. Зрощення функцій адміністративного, поліцейського і військового апаратів. Створення надпрефектурних органів на чолі з губернаторами, генеральними комісарами, командувачами військових округів. Поліція, військова жандармерія, воєнізовані загони.

2. Розвиток японської держави після другої світової війни.

Утворення уряду і його завдання, визначені Потсдамською декларацією 1945 р. Передача ряду державних функцій американській окупаційній владі. Демократизація і демілітаризація Японії. Ліквідація органів, що втілювали у своїй діяльності антидемократичний, мілітаристський характер японської політики. Відокремлення сінтоїстської релігії від держави. Зречення імператора від свого “божественного походження”. Реформа освіти. Закон про аграрну реформу 1946 р. Ліквідація поміщицького землеволодіння і перетворення приватного селянського господарства у провідну форму земельної власності. Політика декартелізації і пожвавлення конкуренції. Політика денацифікації, її масштаби та особливості. Закон про профспілки (1945 р.). Трудове законодавство. Розробка проекту Конституції. Відношення до імператорської влади у програмах політичних партій. Проект окупаційної влади та його оцінка. Прийняття Конституції 1947 р. та її затвердження Таємною радою. Конституція і принципи парламентської демократії. Характеристика Конституції. Зміна політичної ролі імператора. Утворення Управління імператорського двору і його повноваження. Зміна напівабсолютистської монархії парламентарною. Роль парламенту. Ліквідація органів, що стояли раніше над парламентом (Таємної ради та ін.). Парламент, його склад, термін повноважень. Мажоритарна система виборів. Уряд. Система “парламентських кабінетів”. Функції прем’єр-міністра. Принцип розподілу влад. Судова система. Верховний Суд. Конституційні соціальні обов’язки держави. Конституційний принцип автономії місцевих органів управління. Ліквідація МВС, районних адміністративних бюро, генеральних комісаріатів, сільських груп і асоціацій. Принцип обрання губернаторів і префектів, мерів міст і сільських старост. Утворення Міністерства у справах місцевого самоврядування (1960 р.). Політика “зворотнього курсу” та її правове забезпечення. Національне управління по особовому складу і сфера його компетенції. Закон про контроль “над робітничими організаціями” (1948 р.). Кампанія “чистки красних”. Сан-Францистський мирний договір між США і Японією (1951 р.), “договір безпеки” й Адміністративна угода (1952 р.) та відміна обмежень національного суверенітету Японії. “Зворотній курс” і відродження фінансово-промислових груп Міцуі, Міцубісі, Сумітомо та ін. Ліквідація комісії по демонополізації. Участь держави у розвитку військового виробництва. Управління національної оборони, управління розслідувань, Бюро суспільної безпеки і їх функції. Збройні сили. Відновлення ВМС і ВПС. Комітет з планування й розвитку збройних сил. Оборонна політика Японії на початку 80-х рр. Контрактна основа формування збройних сил.

Оформлення політичної системи Японії в середині 50-х рр. Об’єднання соціалістичних партій, поновлення єдності компартії, утворення ліберально-демократичної партії та монополізація нею державної влади. Підтримка урядом ЛДП. Японська модель державного регулювання економіки. Політика економічної стабілізації. “Бюро економічної стабілізації”. “Комітет по регулюванню цін”. Розширення повноважень Бюро до рівня координації виробничих планів міністерств та нагляду за їх здійсненням. Японська модель “адміністративного керівництва” промисловістю. Заснування Фонду відродження економіки (1948 р.). Новий план економічної стабілізації та його складові. Система стандартизації. Державний комітет промислових стандартів і його завдання. Програма “Довгострокова перспектива структури промисловості” (1974 р.). Японське “економічне чудо” та його складові.

3. Право.

Характеристика цивільного законодавства. Закон про заводи і фабрики 1911 р. Виборчі закони 1919 р. і 1925 р. та скасування майнового цензу на виборах. Право голосу. Законодавство проти лівих партій і організацій. Правове регулювання повноважень парламенту. Скасування загального виборчого права. Соціальне законодавство після Другої світової війни. Указ від 15 грудня 1945 р. Конституція 1947 р. правове забезпечення основ держави. Закон про громадський спокій 1900 р. Кримінальний кодекс 1907 р. і вплив на нього німецького права. Введення інститутів кримінального засудження та умовного звільнення. Основні і додаткові види покарань. Скасування градації видів злочинних дій. Характеристика негативних змін. Визначення розмірів покарань.