2. Особливості суспільного устрою.

Категорії населення. Феодальні власники – сеньйори, лорди, їх залежність від короля і один від одного. Договір і звичай як правова основа стосунків із сюзереном. Основна категорія населення. Вільні. Залежне населення. Особиста залежність селян від землевласника. Форми повинностей. Феодальна рента та її види. Відробіткова рента, або панщина. Продуктова рента, або натуральний оброк. Грошова рента.

3. Основні риси середньовічного права.

Звичай як джерело права. Перехід від варварських правових звичаїв до правових звичаїв феодальних. Заміна персонального територіальним принципом дії звичаю. Звичай як регулятор ленного права; відносин між власниками землі і селянами (маноріальне право). Систематизація звичаїв з викладанням основних принципів феодального права. “Звичаї Барселони” 1068 р. “Звичаї феодалів” Умберто де Орто. “Саксонське зерцало”. “Кутюми Бовезі”. Міське право. Міські статути. Королівські і сеньйоральні хартії. Канонічне право і його дві гілки. Універсальність та екстериторіальність канонічного права, його широта й традиційність. Джерела канонічного права. Священне писання. Діяння Святих апостолів. Послання до римлян. Норми церковного права у імператорських законах, постановах церковних соборів, декреталій римських пап. “Нове право” та його юридичний зміст. Папські конституції – булли, бреве, енцикліки, рескрипти і ін. Декрет Греціана 1140-1141 р. Каноністи. Систематизація канонічного права у ХІІ-ХVІ ст. Збірники декреталій 1234 р., 1298 р. Іоанна ХХІІ. Звід канонічного права 1500 р. Перегляд норм канонічного права у ХVІ ст. Рецепція римського права. Школи глосаторів. Постглосатори. Правове поняття особистої і соціальної свободи у середньовіччя. Свобода духу і свобода тіла. Привілеї, їх правове закріплення та розширення їх соціальної бази.

4. Франкська держава. Салічна правда.

Падіння Західної Римської імперії. Захоплення Галлії 486 р. салічними франками на чолі з Хлодвігом І з династії Меровінгів. Підкорення алеманів, вестготів, східних франків, бургундів, тюрінгів, баварів, саксів. Суспільні відносини. Сусідська община – марка. Колективне володіння землею. Перерозподіл землі між общинниками. Раби, напіввільні (лити), ремісники, виноградарі, ковалі, конюхи. Алод. Перетворення алоду у об’єкт приватної власності. Общинні збори. Військові збори. Право власності (сеньйора) і право користування (васала). Форми залежності селян. Комендації, прекарії, імунітети, оброк, барщина. Реформа Карла Мартелла (І пол. VІІІ ст.). Бенефіції. Феодальний лен. Занепад марки. Формування станів. Прекарії. Повинності селян. Комендація. Процес децентралізації. Адміністративний устрій. Графства і сотні. Графи та їх функції. Судочинство: збори вільних людей, виборний тінгун, місцеві судді, чиновник-сотник. Судове мито. Суд скабінів на чолі з вікарієм. Державний лад. Військовий вождь. Рада знаті. Двірцево-вотчинна система. Майордом, сенешаль, маршал, двірцевий граф, камерарій, референдарій, архікапелан, нотарії. Капітулярії та їх обов’язковий характер. Березневі, травневі поля. Розподіл імперії на Східну, Західну та Середню. Салічна правда (кін. V ст.) – фіксований перелік правових звичаїв. Злочини: вбивство, викрадення чужої жінки, тілесні пошкодження, крадіжка, підпал, ламання загорож, образа, неправдиве свідчення. Система покарань. Штрафи (вергельди). Судовий процес. Ордалії.