Тема 23 Держава і право Німеччини новітнього періоду

1. Веймарська республіка в Німеччині.

Крах кайзерівської Німецької імперії. Листопадова революція 1918 р. і її характер. Характерні особливості революції. Хід революції. Крах Кайзерівської імперії Гогенцоллернів та інші результати революції. Встановлення революційних органів влади. Відмінність німецьких від російських Рад. Рада народних уповноважень та її функції. Розпуск палат прусського ландтагу. Збереження старого державного апарату. Конференція в Берліні (листопад 1918 р.) і вирішення питання про Установчі збори. Всенімецький з’їзд представників робітничих і солдатських Рад (грудень 1918 р.) та його рішення. Вибори до Національних зборів (19січня 1919 р.) і оцінка їх результатів. “Закон про тимчасову імперську владу” від 10 лютого 1919 р. Рішення про створення нової конституції. Обрання президента республіки. Формування і склад уряду. “Перехідний закон” (березень 1919 р.).

Веймарська конституція (1919 р.) і її демократичний характер. Умови, за яких вона створювалася. Проект конституції Гуго Прейса. “Проект майбутньої конституції (загальна частина)”. Характеристика “попереднього проекту”. Рейхстаг і президент. Реорганізація федеральної форми державного устрою. Обговорення проекту в РНУ і Національних зборах. Прийняття Конституції Національними зборами (липень 1919 р.). Принципи “народного суверенітету”, “народу”, “свободи”, “соціальної справедливості”. Проголошення Німецької імперії республікою з федеративною формою державного устрою. Землі. Рейхсрат (Імперська рада). Ландтаги. Виборче право. Права земель. Законодавча діяльність. Функції Імперської судової палати. Обов’язковий характер загальних принципів законодавства. Розподіл законодавчих повноважень між імперією і землями. Обсяг повноважень земель в адміністративній сфері. Рейхстаг, рейхсрат, президент, та їх функції і повноваження. Політичні і громадянські права і свободи.

Політичний режим Веймарської республіки. Репараційні платежі й світова економічна криза та їх дестабілізуючий вплив на розвиток держави. Поляризація соціально-політичних сил. Причини ослаблення положення Веймарської республіки. Відсутність демократичних державних інститутів і прогалини конституційного порядку як обставини, що сприяли розвитку нацизму, шовінізму й мілітаризму. Збереження в системі влади старого держапарату й реакційної воєнщини. Армія як самостійна політична сила. Військовий заколот Каппа-Лютвіца (травень 1920 р.). Недоліки у діяльності органів правопорядку. Нацистський “пивний путч” у Мюнхені (1924 р.). Відсутність єдності дій вищих органів влади. Часті й необґрунтовані розпуски парламенту і формування у масовій свідомості необхідності “сильної руки” фюрера. “Президентські кабінети” як прояв слабкості уряду. Управління за допомогою надзвичайних указів.

2. Фашистська диктатура в Німеччині.

Поява в Німеччині фашизму. Програма із “25 пунктів” Гітлера (1920 р.). Формування організаційних основ фашистської партії. Зміна тактики партії після провалу “пивного путчу”. “Битва за рейхстаг” шляхом створення масової бази партії. Призначення Гітлера рейхсканцлером Німеччини (30 січня 1933 р.) та легітимізація його влади. “Надзвичайні заходи” Гітлера. Механізм фашистської диктатури. Програма Гітлера та етапи її реалізації. Зміни у механізмі фашистської диктатури. Закон від 24 березня 1934 р. та перетворення його в основний закон фашистської держави. Надання рейхстагом законодавчих прав уряду. Допущення відхилення норм законів від норм Конституції. Необов’язковість утвердження парламентом міжнародних договорів. Особливість прийняття імперських законів. Ліквідація посади президента. Концентрація влади у руках Гітлера, його статус і функції. Знищення опозиції. Заборона компартії (березень 1933 р.), розпуск профспілок (травень 1933 р.), оголошення поза законом соціал-демократичної партії (червень 1933 р.), “саморозпуск” інших партій. Закон про заборону існування політичних партій (липень 1933 р.), окрім НСРПН. Інтеграційна політика держави і партії. Ліквідація органів друку. Закон від 24 березня1933 р. Закон “Про забезпечення єдності партії і держави” (грудень 1933 р.). Новий спосіб формування рейхстагу, призначень на пости міністрів та інші державні посади. Закон “Про злиття областей з імперією” від 7 квітня 1933 р. Призначення в усі землі із гауляйтерів нацистської партії намісників (штатгальтерів). Закон “Про Імперських намісників” (30 січня 1935 р.). Їх статус і завдання. Ліквідація ландтагів земель (30 січня 1934 р.). Підпорядкування урядів земель імперському урядові. Перехід намісників у відання МВС. Закон “Про ліквідацію рейхсрату” (14 лютого 1934 р.). Положення “Про німецькі общини” (1935 р.) і ліквідація залишків місцевого самоврядування. Призначення бургомістрів міст міністром внутрішніх справ. Чистки державного апарату. Злиття партійних і державних органів. Управлінський апарат. Функції Гітлера. Імперський уряд. Рада міністрів по обороні імперії. Таємний кабінет. Колегія трьох уповноважених, їх склад та завдання. Поділ Німеччини на партійні області (32) на чолі гауляйтерами. Землі і провінції. Міністерство громадської освіти і пропаганди у механізмі фашистської диктатури. Фашистські молодіжні організації (Юнгфольк, “Гітлерюгенд” та інші) та обов’язковий характер перебування у них після 1937 р. Терористичний фашистський апарат. “Служба порядку” (з 1921 р. – штурмові загони (СА). Служба безпека (СС), її склад і функції. Утворення таємної державної поліції (ґестапо), об’єднання її з кримінальною поліцією у поліцію безпеки (ЗІПО). Поліція порядку (ОРПО) у складі охоронної поліції і жандармерії. Служба порядку (СД). Головне управління імперської безпеки (1939 р.). Зміни у судовій системі. Суди судових округів. Особливі суди округів (з 1933 р.). Народний трибунал (1934 р.). Військово-польові суди. Військові трибунали. Державне регулювання економіки. Утворення Генеральної ради німецького господарства та її функції. Закон від 27 лютого 1934 р. і утворення господарських об’єднань. Поділ галузей господарства на “імперські групи”. Утворення територіальної структури управління господарством – окружних груп промисловості в господарських округах. Міністерство імперського господарства. Мілітаризація німецької економіки (з 1935 р.). Рада імперської оборони. Управління генерального уповноваженого з військової економіки. Відомство по переведенню економіки Німеччини на військові рейки. Впровадження централізованого планування. Міністерство озброєння й боєприпасів. “Німецький трудовий фронт”. Введення примусового набору робочої сили (1934 р.). Розширення застосування примусової праці. Армія. Введення загальної військової повинності й збільшення терміну служби. Впровадження клятви вірності. Реорганізація управління армією. Штаб верховного командування збройними силами. Штаб оперативного керівництва. Генеральні штаби родів військ. Ради міністрів у питаннях оборони імперії. Військові округи. Розвідувальний апарат. Управління розвідкою (абвер). Відділ іноземних армій Сходу. Політика терору. Наказ “Про застосування армією зброї” (1936 р.).

3. Федеративна Республіка Німеччина.

Беззастережна капітуляція і повна окупація Німеччини. Чотирьохстороння угода від 5 липня 1945 р. Тристороння конференція в Потсдамі і її рішення (липень-серпень 1946 р.). Принципи політики союзників по відношенню до Німеччини. Вибори до місцевих органів і ландтагів земель (осінь 1946 р.). Союзна контрольна Рада, її склад і порядок роботи. Рада міністрів іноземних справ союзників. Оцінка формули “Східна і Західна зони”. “Бізонія” та її вплив на подальшу долю Німеччини. Економічна рада (травень 1947 р.) і сфера її компетенції. Директорат (Виконавча рада). Союзне управління економікою. Декартелізація. Демонтаж підприємств і введення обмежень і заборон на випуск ряду видів продукції. Політика денацифікації. Шпрухкаммер. Класифікація нацистів на 5 категорій. Рішення про ліквідацію прусської держави (березень 1947 р.). Декартелізація, терміни її проведення та наслідки. Політика оздоровлення німецької економіки. Грошова реформа 1948 р., її мета та шляхи реалізації. Інші заходи по стабілізації фінансової системи. Податкова реформа. Центральний банк земель. Банк німецьких земель, його статус і завдання. Початок реалізації “Плану Маршалла” (квітень 1948 р.). Основи німецької економічної політики “третього шляху”. “Соціальне ринкове господарство”. “Соціальна держава” та її моделі. “Демократичний соціалізм” і “Соціальний капіталізм” та боротьба ідей у Парламентській раді. Вибори в рейхстаг 14 серпня 1949 р. і перемога ХДС/ХСС. Курс на створення “соціального ринкового господарства”, “соціальної держави” в Німеччині, його реалізація та результати. Прийняття у квітні 1949 р. Окупаційного статуту. Прийняття 8 травня 1949 р. Основного закону ФРН. Утворення ФРН (23 травня 1949 р.). Перетворення інституту військових губернаторів у інститут “військових комісарів”. Вибори в бундестаг (14 серпня 1949 р.). Утворення бундесрату (12 вересня 1949 р.). Вибори президента і федерального канцлера (15 вересня 1949 р.). Перегляд Окупаційного статуту і розширення повноважень державних органів ФРН (1951 р.). Перетворення ФРН в суверенну державу (1952 р.). Конституційні права людини та їх гарантії. Захист соціальних прав. Конституційне визначення держави. Регулювання трудових відносин. Закон про стимулювання зайнятості (1958 р.) і початок надання допомоги усім безробітнім. Введення “тарифної автономії”. Спостережливі ради на підприємствах (1976 р.). Пенсійна реформа (1957 р.). Федеральний характер держави. Модель “кооперативної федерації”. Суб’єкти федерації та вимоги до їх конституцій. Виключне законодавство федерації. Сфера законодавства конкуруючого і “рамочного”. Вищі органи державної влади. Бундестаг. Канцлер. Президент республіки. ФКС, порядок його формування і статус.

4. Об’єднання Німеччини.

Передумови об’єднання. Соціально-економічна криза в НДР та її наслідки. Демонстрація в НДР на початку листопада 1989 р., відкриття кордонів і вимога об’єднання з ФРН. Програма співробітництва двох німецьких держав, викладена в бундестазі канцлером ФРН Г. Колем. Договір про економічну, валютну і соціальну унію від 18 травня 1990 р. Грошова реформа в НДР та порядок її проведення. Застосування стабілізаційних заходів. Договір між НДР і ФРН (серпень 1990 р.). Прийняття Народною палатою НДР рішення про приєднання до ФРН (23 серпня 1990 р.). Підписання, ратифікація та умови договору. Створення Конституційної комісії та її діяльність по пристосуванню Основного закону до нових умов єдиної держави. Забезпечення зовнішніх умов німецької єдності. Договір по формулі 2+4 від 12 вересня 1990 р. Закон про приватизацію й реорганізацію громадського майна від 17 липня 1990 р. та його реалізація. Проблеми безробіття та шляхи їх вирішення. Розвиток середнього і дрібного бізнесу.

5. Право.

Цивільне право. Зміни, внесені у Німецькій цивільний кодекс у XX ст. Умови визнання дійсності шлюбу і розлучення. Лібералізація норм шлюбно-сімейного законодавства у 1976 р. Зміни у німецькому торговому праві. Прийняття спеціальних законів і обмеження сфери дії норм Торгового кодексу. Зміна інституту акціонерного товариства. Акціонерний закон 1965 р. Кримінальне право. Зміни у кримінальному праві у 50-60-ті рр. ХХ ст. Утворення комісії по реформі кримінального права. Реформа Загальної частини. Відмова від тричленної класифікації злочинних діянь. Злочини, проступки, адміністративні правопорушення. Кримінальний кодекс 1975 р. Закони про боротьбу з організованою злочинністю (1976 і 1986 рр.), про боротьбу з тероризмом (1986 р.), про посадові злочини (1980 р.). Нова редакція кримінального кодексу 1987 р. Дуалістична система кримінальних санкцій. Трудове і соціальне законодавство. Тарифні угоди та принцип “тарифної автономії”. Колективні угоди. Процедура розгляду трудових спорів. Закон про тарифні договори (1949 р.). Страхове право. Соціальний кодекс 1911 р. Зрівняння у правах робітників і службовців у соціальній сфері. Обов’язкове соціальне страхування для осіб різних професій. Суд по соціальних справах (1953 р.). Реформа соціального законодавства (1975 р.).