Тема 26 Держава та право Китаю новітнього періоду

1. Китайська держава до утворення КНР.

Сінхайська революція 1911 р. і падіння монархії. Об’єднання революційних організацій у Союзну Лігу (Тунмин хуей). Програма ліги, розроблена Сунь Ятсеном: націоналізм, народовладдя, здійснення зрівняльного землекористування. Революційне піднесення 1906-1908 рр. Повстання в Учані (жовтень 1911 р.) та його поширення в провінції Південного й Центрального Китаю. Ситуація на півночі країни. Призначення Юань Шикая головнокомандувачем імператорськими збройними силами та прем’єр-міністром імператорського уряду. Формування на півдні тимчасового революційного уряду. Обрання на конференції 17 революційних провінцій тимчасовим президентом Сунь Ятсена. Зречення Цинів. Обрання президентом Юань Шикая. Національні збори та прийняття Тимчасової конституції республіки, запропонованої Сунь Ятсеном. Конституційні принципи. Реорганізація Союзної ліги і утворення Гоміньдана (Національної партії), та її перемога на виборах у парламент (грудень 1912-лютий 1913 р.). Вбивство лідера Гоміньдана Сун Цзяоженя. Позиція Юань Шикая щодо парламенту. Антиюаньшикайське повстання та його поразка. Укріплення особистої влади Юань Шикая. Обрання його постійним президентом, розпуск парламенту, надання президенту диктаторських повноважень згідно нової Тимчасової конституції (14 травня 1914 р.). Поновлення монархії. Посилення опозиції диктатурі. Початок нового повстання. Встановлення військової диктатури на півночі. Ситуація на півдні. Формування військового уряду захисту республіки на чолі з Сунь Ятсеном. “Рух 4 травня”. Утворення за допомогою Комінтерну у 1921 р. КПК. Вступ у КПК Сунь Ятсена (січень 1924) на I з’їзді Гоміньдана. Гоміньдан як організаційна форма єдиного національного фронту. Нова трактовка “трьох народних принципів” Сунь Ятсена і включення їх в основу політичної програми Гоміньдана, прийнятої I з’їздом. “Загальна програма побудови держави” Сунь Ятсена (квітень 1924 р.). Ідеї про “три періоди” і про “п’ять влад”. Реалізація плану державного будівництва Сунь Ятсена на території гоміньданівського уряду в Гуанчжоу. “Органічний закон національного уряду” (1 липня 1925 р.). Похід революційних сил Півдня проти північних мілітаристів і взяття Пекіна (1926 р.). Розрив Гоміньдана з КПК (1927 р.). Чан Кайші – лідер Гоміньдана. Антикомуністичний переворот (22 квітня 1927 р.). Державний лад гомінданівського Китаю. Утворення Національного уряду (лютий 1928 р.). Закони про організацію палат (юаней) уряду. Заснування законодавчої (1928), екзаменаційної (1930), контрольної (1931) палат. Період політичної опіки (1929). Опікунські функції партії, визначені III з’їздом Гоміньдана. Національний з’їзд Гоміньдана – вищий орган державної влади. ЦВК. Центральна політрада. Тимчасова конституція періоду політичної опіки (1931). Надання національному з’їзду Гоміньдана здійснювати владу від імені Національних зборів. Надання ЦВК Гоміньдана права призначати національний уряд. Чан Кайші – глава національного уряду.

Розширення японської агресії в Китаї. Створення в Північно-Східному Китаї держави Маньчжоуго (Маньчжоу Діго) на чолі з Цін Пу І. Заключення керівництвом Гоміньдана угоди про внутрішній мир (1937).

Конституція КНР 1947 р. Президент. Ліквідація посади глави національного уряду. Національні збори. Законодавча палата і Палата контролю. Вибори депутатів Національних зборів, членів Законодавчої і Контрольної палат, призначення Екзаменаційної палати і Палати юстиції (1947). Перша сесія Національних зборів (березень 1948). “Тимчасові правила на період національної мобілізації для придушення повстання” і надання президенту надзвичайних диктаторських повноважень. Обрання президентом Чан Кайші. Звуження дії Конституції провінцією Тайвань.

2. Утворення і розвиток КНР.

Сувейай цюй. Всекитайський з’їзд Рад (листопад 1931). Утворення ЦВК, РНК Китайської Радянської Республіки (КРР). Верховний суд. Місцеві органи влади. Рада депутатів. Виконкоми. Ревкоми. Утвердження на I Всекитайському з’їзді Рад проекту основної конституційної програми КРР та її затвердження II Всекитайським з’їздом Рад (1934). Вибори депутатів і принципи роботи Рад. Утворення головної революційної бази – Прикордонного району Шеньсі-Ганьсу-Нінся. Угода про внутрішній мир між КПК і Гоміньданом і перетворення Північно-Західної канцелярії Центрального Радянського уряду Китаю в уряд Особливого району Китайської Республіки. Народно-революційна армія. Обрання Народно-політичних рад. Урядові ради, та їх адміністративно-політичні програми.

Завершення війни з Японією (вересень 1945). Північно-Східний Китай (Манчжурія) – база комуністів. Громадянська війна (1946-1949). Поразка Гоміньдана. Утвердження революційної влади. Військово-контрольні комітети Народно-визвольної армії Китаю (ВКК НВАК) як головна форма влади. Підпорядкування їм урядових, місцевих органів, військових трибуналів. Створення нової влади – місцевих народних урядів і масових представницьких органів – конференцій народних представників. Їх соціальний склад і функції. Оформлення Народної політичної консультативної ради Китаю (весна-літо 1949). Уряди і військово-адміністративні комітети звільнених районів та їх роль в утворенні КНР. Рішення пленарної сесії Народної політичної консультативної ради Китаю (НПКРК) 1 жовтня 1949 р., що взяла на себе функції Всекитайських зборів народних представників (ВЗНП) як Установчих зборів республіки. Прийняття сесією Загальної програми НПКРК, її Організаційного статуту, Закону про організацію Центрального народного уряду, постанови про державний прапор, гімн, нове літочислення, перенесення столиці в Пекін. Загальна програма як тимчасова Конституція країни та її положення. Державний сектор в економіці, демократичний централізм у діяльності державних органів, участь в управлінні широких мас населення, територіальні автономії. Обрання Центральної народної урядової ради (ЦНУР) як вищого органу влади та її функції. Відновлювальний період (до 1952 р. включно). Особливий статус голови Центрального народного уряду (ЦНУ) і голови Народно-революційної військової ради Мао Цзедуна.

Утворення вищих державних органів – Адміністративної ради, Народно-революційної військової ради, Верховного народного суду і прокуратури. Особливості Адміністративної ради як уряду. Влада на місцях: народні уряди, конференції представників, збори народних представників, військово-контрольні комітети НВАК. Характерні риси юстиції. Надзвичайні суди, військові і народні трибунали, повітові і міські народні суди та їх компетенція. Народні трибунали у період кампаній “саньфань” (“проти трьох зол”), “у фань” (“проти п’яти зол”). Тимчасові положення про народні суди, Верховну народну прокуратуру і принцип їх подвійного підпорядкування. Народні засідателі. Закон про вибори до Всекитайських зборів (з’їзду) народних представників (ВЗНП) та їх проведення (травень 1953-серпень 1954). Прийняття Конституції (20 вересня 1954) та п’яти органічних законів. Положення Конституції. Курс на побудову соціалізму. ВЗНП, Постійний комітет (ПК), Голова КНР та його функції, Державна рада, представницькі органи. Щаблі національної автономії. Національні волості. Перехід законодавчих функцій від ВЗНП до ПК, влади на місцях – до народних комітетів.

Кампанії “боротьби проти правих буржуазних елементів”, виправлення стилю, “великий стрибок”. “Комунізація села”. Політика “урегулювання”. “Кампанія за соціалістичне виховання”. Кампанія “пролетарська культурна революція” (1966-1976) та деформації у конституційній системі. Конституційне закріплення “ревкомів”. Конституція 1975 р. та зміни у державному устрої. Ліквідація посади Голови КНР, Державного комітету оборони, Верховної державної наради. Обмеження повноважень ВЗНП і ПК ВЗНП. Ліквідація прокуратури. Ден Сяопін – лідер партії й держави. Конституція 1978 р. та її зміни: ліквідація “ревкомів”, введення постійних комітетів місцевих ЗНП. Конституція 4 грудня 1982 р. Посилення правотворчої компетенції ПК ВЗНП і Держради. Конституційні поправки 1988 і 1993 рр. Прийняття основних законів Особливих адміністративних районів. Оновлення законодавства про порядок формування і організацію державних органів. Тимчасове положення про державних службовців 1993 р.

3. Характеристика права.

Право Китайської Республіки. Модернізація традиційного права після Сіньхайської революції. Кримінальне укладення 1912 р. Створення на його основі Кримінального кодексу (1928). Нова редакція Кодексу 1935 р. та її характеристика. Верховний суд та його роль у впровадженні положень західного права у судову практику Китаю. Подальше реформування національного права (кінець 20-х – середина 30-х рр.) та його особливості. Співучасть. Інститут викупу покарань. Обставини застосування підвищеної кримінальної відповідальності. Особливості правового регулювання економічних відносин. Цивільний кодекс Китайської республіки (травень 1931) та його особливості. Акти торгівельного права. Трудове законодавство. Закон про регулювання конфліктів між робітниками й підприємцями (березень 1930). Фабричний закон 1928 р. Закон про колективні договори (1930). Закон про мінімум заробітної плати (1936). Повна книга шести законів (або шести галузей права) – Люфа цюаньшу. Оцінка результатів зусиль Гоміньдана по модернізації правової системі.

Початковий етап формування права Китайської Народної Республіки. Директива ЦК КПК про відміну дії гоміньданівського законодавства. Закони про землю і працю. Положення про шлюб (28 листопада 1931) і Закон про шлюб (8 квітня 1932). Кримінальне законодавство. Директива ЦВК КСР про тимчасовий порядок вирішення справ про контрреволюційні злочини (13 грудня 1931). Положення КСР про покарання за контрреволюційні злочини (8 квітня 1934). Цивільне право. Тимчасові правила про вкладення капіталів у торгівельні й промислові підприємства (1 січня 1932). Тимчасові правила про позички (1 лютого 1932). Партикулярний характер законодавства. Вплив на правову базу ідеологічних стереотипів ортодоксального марксизму. Нормотворчість військово-адміністративних комітетів після розподілу країни на адміністративні райони. Багатосуб’єктність правотворчості. Військово-контрольні комітети НВАК як суб’єкти місцевої правотворчості. Законодавчі права та їх загальнодержавний масштаб Центральної народної урядової ради (ЦНУР), Адміністративної ради та її комітетів. Закон про шлюб (1 травня 1950). Закон про земельну реформу (21 червня 1950). Законодавство у сфері трудового права Всекитайської федерації профспілок та державні акти у цій сфері. Відомчі інструкції і положення у сфері господарських відносин у промисловості й торгівлі. Правове забезпечення централізації управління економікою. Постанови Адміністративної ради про централізацію фінансово-економічної роботи і про здійснення заходів по централізації державної торгівлі в країні (березень 1950). Тимчасове положення про приватні підприємства (грудень 1950). Нормативне законодавство у кримінальному праві. Циркулярний наказ про строгу заборону опіуму і інших наркотиків (лютий 1950). Директива про придушення контрреволюційної діяльності (1950). Положення про покарання за контрреволюційну діяльність (1951). Тимчасове положення про покарання за підрив державної грошової системи. (1951). Тимчасове положення про охорону державної таємниці (1951). Положення про покарання за корупцію (1952). Положення про трудове перевиховання (серпень 1954) та Тимчасові правила про порядок звільнення з виправно-трудових закладів після відбуття терміну покарання і їх працевлаштування.

Правотворчість постконституційна, періоду “великого стрибка” й “культурної революційної”. Приведення правової системи у відповідність з конституційними положеннями шляхом адміністративних актів Державної ради. Пом’якшення каральної політики стосовно противників режиму в середині 50-х рр. Трудове право. Постанова Держради КНР про реорганізацію заробітної плати (1956). Обсяг і характеристика правотворчої діяльності вищих державних органів у сфері трудового права. Нігілістичні тенденції по відношенню до права й законності, правових основ держави під час кампанії боротьби проти “правих буржуазних елементів” 1957 р. Посилення проявів правового нігілізму у період “великого стрибка”. Санкціонування владою беззаконня за часів “культурної революції”.

Відновлення і розвиток правової системи КНР (кінець 70-х-90-ті рр.). Конституція КНР 1978 р. як початкова правова база процесу відновлення правової системи КНР. Всекитайська нарада з питань законодавства, її правова програма та пріоритетні напрямки. Положення про арешти й затримання та Лісовий кодекс КНР (1979). Прийняття КК і КПК. Закони про організацію місцевих органів влади й управління, народних судів і прокуратур, про спільні підприємства. Законодавство, що закріпило курс III пленуму ЦК КПК 1978 р. на модернізацію країни. Закони про господарський договір (1981), про спадкування (1985), про зовнішньоекономічний договір (1989), про авторське право (1990), про кампанії (1993), про векселі (1995). ЦПК 1982 р. і 1991 р. Адміністративно-процесуальний кодекс 1989 р. Закон про покарання за адміністративні правопорушення (1996). Введення у дію трудового кодексу КНР (1 січня 1995). Законодавство у сфері охорони навколишнього середовища (закони 1979 і 1989 р.). Лісовий кодекс у редакції 1984 р. Нарощення нормативних актів, пов’язаних з охороною навколишнього середовища у кінці XX ст. Оновлення законодавства у правоохоронній сфері. Положення 1990 р., Закон 1994 р. та їх гуманізація як загальний напрямок. Нові редакції КПК 1996 р. і КК 1997 р. Введення кримінальної відповідальності за корупцію для юридичних осіб з 1989 р. та з 1995 р. за порушення Закону про кампанії. Інкорпорація зазначених постанов у нову редакцію Кодексу. Виключення з Кодексу поняття контрреволюційного злочину. Збільшення числа статей у розділі про економічні злочини. Військові злочини. Прийняття нових редакцій КПК і КК КНР як свідчення модернізованого законодавства. Проблема забезпечення дії права в соціально-економічному й політичному житті Китаю.