Тема 2 Історія держави і права Стародавнього світу

1. Зародження елементів держави та права.

Розвинуті первісні соціальні структури як передумова виникнення елементів держави і права. Стадії становлення державної організації і права. Дві основні стадії розвитку первісного суспільства: привласнююче і відтворююче господарство (VІІІ-ІХ тис. до н.е.). Найпростіші форми суспільної організації і регуляції. Праобщина. Родові общини. Общини виробників. Система самоуправління і саморегуляції. Синкретичний характер общинно-родових норм. Ранні осілі землеробські суспільства. Збільшення чисельності і щільності населення. Розподіл праці. Додатковий продукт. Майнова нерівність. Соціальні привілеї. Система соціального ранжування і зростання ролі лідера. Функції лідера, його майнові та особисті привілеї. Формування надобщинних структур. Племінний устрій. Утворення братств (фратрій), племен, конфедерацій племен. Племінні ради. Общинна демократія. Виокремлення управлінської діяльності. Розподіл людей на керуючих і керованих як останній етап утворення держави. Політичний характер організаційної діяльності. Перетворення адміністративно-общинної знаті в державну групу кастового характеру. Зміна статусу вождя. Авторитарний характер його влади. Адміністративна ієрархія в системі управління протодержавних утворень. Фактори сприяння виникненню надобщинних структур і протодержав. Військова демократія. Військово-ієрархічні структури. Вторинні держави та їх докласовий характер. Організаційно-управлінські структури і характер їх розвитку.

Етапи розвитку права. Ознаки норм, що існували у додержавний період. Звичай як природна необхідність. Табу. Потреби економічних відносин як передумова виникнення права. Право як регулятор відносин в умовах розшарування суспільства. Право як класове явище. “Кулачне право”. Право, зафіксоване в письмових джерелах. Правотворчість. Зв’язок права і держави. Правовий звичай як стародавня форма права. судовий прецедент. Закріплення волі держави в законах, указах, інших нормативних актах. Правові норми та їх відмінність від звичаїв. Вплив на право релігії і моралі.

2. Виникнення і особливості розвитку давньосхідної держави.

Перші протодержавні утворення на Близькому Сході, Північній Індії, Китаї, Південно-Східній Азії. Характеристика давньосхідного типу держави. Етап номових держав – адміністративно-господарських об’єднань общин. Етап державної централізації і формування інститутів влади. Формування самостійних систем адміністрації, суду, фінансів, стійкої традиції монархії. Еволюція влади й управління. Характерні риси протодержавних утворень. Організаторсько-господарська функція держави. Держава як верховний власник землі. Царсько-храмове господарство. Традиційність як першопричина довготривалості існування держави. Специфічні риси політичної організації давньосхідних суспільств. Східна демократія та її ознаки. Рада знаті, Народні збори та інші колегіальні органи. Містичне відношення до влади. Особа правителя. Характеристика політичного шляху розвитку Стародавнього Сходу. Суспільний устрій стародавніх деспотій. Вилив суспільного розподілу праці, диференціації соціальних функцій на формування політичної (державної) влади і становлення держави і права. Стародавні суспільства і крупні цивілізації древності. Особливості соціальних відносин. Статус основної маси населення. Відмінності суспільного устрою між Сходом і Заходом. Характерні риси протодержав давньосхідних цивілізацій. Специфічні риси політичної організації суспільства. Характеристика і специфічні риси приватної власності. Застійний характер соціальних структур. Сільська община як форма соціальної еволюції давньосхідних суспільств. Соціальний склад давньосхідних держав. Виникнення права. Правотворча діяльність та її причини. Правове закріплення соціальної і станової нерівності. Зв’язок права з релігією. Звичай як джерело права. Неповнота і нерозробленість інститутів права. Родові пережитки у праві. Правовий статус жінки.

3. Суспільний устрій давньосхідних деспотій.

Стародавній Схід як прабатьківщина світової цивілізації. Гіпотетичний характер уявлень про найдавніші ранньокласові суспільства. Фактори, що руйнували патріархальну організацію. Відокремлення родової, військової аристократії. Соціальна стратифікація. Співвідношення між громадським самоврядуванням і державним управлінням. Військова демократія та її основні елементи. Сільська община. Суспільна роль громадських робіт. Фактори, що стримували суспільний прогрес. Застійний характер розвитку суспільних відносин. Східна і західна цивілізації.