Список рекомендованої літератури

1. Гудзин К. Кілька інтерв’ю з приводу виборів [Про виборчий процес в Афінах, Республіканському Римі (Древньому) та Великій Британії] // День – 2001. – 7 грудня.

2. Дахно І. Історичні етапи римського права // Україна-бізнес. – 1996. – 31 жовтня.

3. Дигесты Юстиниана: Избранные фрагменты / АН СССР, Институт государства и права; Пер. и прим. И.С. Перетерского; Отв. ред. Е.А. Скрипилев – М.: Наука, 1984. – 456 с.

4. Дождев Д.В. Римское частное право: Учебник для вузов. – М.: Инфра-М-Норма, 1997. – 704 с.

5. История древнего мира. Ч. 2. Греция и Рим: Учебное пособие для пед. инст. / Бокщанин А.Г., Дворецкая И.А. и др.; Под ред. А.Г. Бокщанина. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Просвещение, 1981. – 431 с.

6. Косарев А.И. Римское право. – М.: Юридическая литература, 1986. – 157 с.

7. Маяк И. Рим первых царей. – М., 1983.

8. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. – М., 1972.

9. Орач Є.М., Тищик Б.Й. Основи римського приватного права: Курс лекцій. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 269 с.

10. Основание защиты владения в римском праве. – М.: Институт государства и права РАН, 1996. – 238 с.

11. Підопригора О.А. Основи римського приватного права: Підручник для вузів – К.: Вентурі, 1997. – 336 с.

12. Подопригора А.А. Основы римского государственного права: Учебное пособие для вузов. – К.: Высшая школа, 1990. – 284 с.

13. Пухан И., Поленак-Акимовская М. Римское право (базовый учебник) – М.: Зецало, 1999. – 448 с.

14. Римское частное право: Учебник / Под ред. И.Б. Новицкого, И.С. Перетерского. – М.: Юристъ, 1996. – 544 с.

15. Савельев В.А. История римского частного права. – М., 1986.

16. Салогубова Е.В. Римский гражданский процесс. – М.: Городец, 1997. – 144 с.

17. Тищик Б.Й. Історія держави і права країн Стародавнього світу: Навч. пос. у 2-х томах. Т. 2. Історія держави і права Стародавнього Риму. – Львів: СПОЛОМ, 1999. – 180 с.

18. Утченко С.Л. Цицерон и его время. – М.: Мысль, 1972. – 390 с.

19. Черниловский З.М. Лекции по римскому частному праву. – М.: Юридическая литература, 1991. – 208 с.

Тема 5 Історія держави та права у Середні віки

1. Характеристика середньовічної держави в Європі.

2. Особливості суспільного устрою.

3. Основні риси середньовічного права.

4. Франкська держава. Салічна правда.

Теми рефератів

1. Соціальна структура середньовічного суспільства.

2. Середньовічні міста-держави Західної Європи.

3. “Варварські правди”.

Методичні вказівки

Розглядаючи питання про ранньофеодальну державу в країнах Західної Європи важливо усвідомити, що остання виникає як політична організація класу феодалів. Типовою формою феодальної держави була монархія. Вивчаючи процеси формування ранньофеодальних монархій у країнах Західної Європи, слід з’ясувати особливості їх суспільного та державного ладу, причини феодальної роздробленості та початку об’єднання. Переходячи до розгляду станово-представницької монархії важливо усвідомити, що вона являла собою форму феодальної держави, при якій влада монарха поєднувалась з органами станового представництва дворян, духівництва і міщан. Більшості країн Європи станово-представницька монархія склалась у ХIII-ХІV ст. в процесі формування загальнодержавних станів і органів станового представництва (парламент в Англії, Генеральні штати у Франції, кортеси в Іспанії). Вивчаючи конкретний історико-правовий матеріал, слід звернути увагу на особливості станово-представницької монархії в різних країнах. Розглядаючи абсолютну монархію в Західній Європі, необхідно з’ясувати причини її виникнення, звернувши увагу, що в даний період утвердилась соціально-політична рівновага двох основних класів: дворянства, яке втратило свої позиції, та буржуазії, яка посилювала свій вплив. В таких умовах королівська влада домоглась повної самостійності, що мало наслідком концентрацію всієї повноти влади в руках монарха і припинення діяльності, за винятком Англії, діяльності станово-представницьких органів. Вивчаючи питання становлення, розвитку та занепаду абсолютизму у різних країнах Західної Європи, слід детально з’ясувати особливості їх суспільного та державного ладу.

Вивчаючи особливості суспільного устрою слід визначити ознаки феодалізму. Подумайте, чому суспільний лад у цей час був феодальним? Чому суспільство вважалось аристократичним? Що означав принцип “немає землі без сеньйора”? Визначте категорії населення та їх правовий статус. Охарактеризуйте середньовічне місто і міщан. Яким чином виникли міста-держави й міста-республіки? Охарактеризуйте лицарський стан. Розкрийте правовий статус церкви та рух за її реформу. Коротко зупиніться на хрестових походах.

Вивчення третього питання доцільно розпочати з джерел феодального права. Важливо дати аналіз звичаєвого права, “варварським правдам” (Салічна, Рипуарська, Бургундська та ін.), актів королівської влади і станових органів (Генеральних штатів, парламенту, кортесів і т.ін.) періоду станово-представницької монархії, про систематизовані правові збірники періоду абсолютизму (Торговий кодекс, Морський кодекс XVII ст., Кароліна 1532 р. у Німеччині та ін.). Слід також звернути увагу на інші джерела права: канонічне (церковне) і міське право. Значний вплив на правовий розвиток мала рецепція римського права. Необхідно розглянути такі проблеми, як регулювання цивільно-правових відносин, вирішення проблеми злочину і покарання, процесу, звернути увагу на процес зміни змісту феодального права. Як видозмінювалось право феодальної земельної власності, як змінювалась система композиції, як звинувачувально-змагальний процес витісняється розшуковим, інквізиційним, при якому ініціатива порушення справи переходить до держави.

Знайомлячись з виникненням держави у франків, її суспільним та державним ладом, важливо звернути увагу на ту обставину, що вона виникла шляхом завоювання і являла собою конґломерат народностей нічим, крім військової влади не зв’язаних. Розкажіть про утворення держави, функції короля. Що таке бенефіції, імунітети? Що ви знаєте про діяльність Карла Великого? Детально зупиніться на суспільних відносинах, формах залежності селян. Проаналізуйте державний устрій, систему управління. Детально зупиніться на праві франків і, зокрема, Салічній Правді як фіксованому переліку правових звичаїв.