Тема 14 Історія держави та права Англії у новий час

1. Революція XVII ст. і зміни в державному ладі Англії.

Особливості і основні етапи англійської буржуазної революції. Становлення буржуазної держави і права Англії в ході революції XVII ст. “Великий заколот”. “Славна революція”. Гасла реформи церкви і поновлення старовинних звичаїв і обрядів як ідеологічне підґрунтя революції. Розстановка соціально-політичних сил як особливість революції. Союз буржуазії і нового дворянства та його вплив на характер і результати революції. Фактори незавершеності революції. Вплив аристократії на формування буржуазної, конституційної монархії. Феодальні заклади. Еволюція аристократичної політичної системи Англії у бік буржуазно-демократичної. Політичні течії. Два табори, їх політичні концепції та соціальна база. Пурітани і їх течії. Пресвітеріани і їх політична платформа. Індепенденти та їх соціальна база. О. Кромвель. Програма індепендентів. Левеллери, їх маніфест “Народна згода” 1647 р. та його ідеї. Діггери. Зміна форми держави. Протистояння короля і парламенту. Петиція про право 1628 р. та її вимоги. Права короля у відношенні до підданих. Недоторканність приватної власності. Розпуск парламенту. Безпарламентське правління Карла I (1629-1640). Довгий парламент (1640-1653). Право парламенту на імпічмент вищих посадовців. Трирічний акт 16 лютого 1641 р. Реґламент роботи парламенту. Обмеження повноважень Таємної ради. ЛІквідація системи надзвичайних трибуналів у т.ч. Зоряної палати й Високої комісії. Велика Ремонстрація 1 грудня 1641 р. Встановлення політичної відповідальності посадовців перед парламентом. Громадянська війна між королем та парламентом (1642-1647 і 1648-1649). Організація армій короля і парламенту. Парламентський “Ордонанс про міліцію”1642 р. та позиція щодо нього короля. “Протестація” 1642 р. та її вимоги. Початок військових дій. Ордонанс про нову модель 1645 р. Ліквідація єпископату і введення пресвітеріанського улаштування церкви. Конфіскація земель єпископів і роялістів. Акт 1646 р. і право приватної власності на землю. Залежність селян-копігольдерів від лендлордів. Правове вирішення законності огороджень селянських земель. Полонення короля. Загострення боротьби між пресвітеріанами й індепендентами. Підтримка пресвітеріанами короля і друга громадянська війна. Чистка парламенту і перехід влади до індепендентів. Палата общин як носій верховної влади в Англії (4 січня 1649 р.). Суд і страта короля. Ліквідація королівського звання і верховної палати. Завершення конституційного закріплення республіканської форми правління. Акт 19 травня 1649 р. і проголошення республіки. “Представники Народу і Парламенту” як орган верховної влади. Державна рада як вищий орган виконавчої влади. Загострення соціальної боротьби. Зростання впливу левеллерів. Проголошення “протекторату” – режиму індепендентської диктатури. Акт “Зброя управління” 1653 р. та його положення. Лорд-протектор. Зміни у виборчій системі. Введення щорічного податку.

2. Утвердження конституційної монархії та її еволюція у XVIII-XIX ст.

Реставрація монархії Стюартів 1660 р. Бредська декларація 1660 р. та її положення. Нова розстановка політичних сил і посилення політичної реакції. Партії “торі” та “вігів” і їх соціальна база. “Акт про поліпшення забезпечення свободи підданого і про попередження заточень за морями” 1679 р. як конституційний документ та його принципи справедливого й демократичного судочинства. Історична обмеженість закону. Об’єднання “вігів” і “торі”. Переворот 1688 р. “Славна революція”. Завершення оформлення компромісу між буржуазією і земельною аристократією. Утвердження конституційної монархії та її законодавче закріплення. Білль про права 1689 р. і визначення статусу парламенту в системі державних органів. Акт про улаштування (Закон про престолоспадкування) 1701 р. і його положення. Оформлення інститутів буржуазного державного права. Збереження дуалізму влади. Розвиток конституційної монархії. Становлення “відповідального уряду”. Утвердження нових принципів взаємовідносин законодавчої і виконавчої влади. Конвенціональні норми. Монарх і зміна його статусу. “Відчуження” короля від кабінету. Посилення функцій прем’єр-міністра. Максима “король царює, але не управляє”. Нова система взаємовідносин між кабінетом і парламентом. Представництво кабінету у нижній палаті парламенту. Утвердження принципу формування кабінету на однопартійній основі (1708-1715). “Тіньовий кабінет”. Солідарна відповідальність кабінету у випадку втрати довіри у парламенті. Виборчі реформи і подальша еволюція форми держави. Акт про реформу 1832 р. Встановлення нових цензів для виборців. Зміна системи формування палати общин. Посилення стабільності “вігів” у парламенті як результат реформи. Реформа 1867 р. і розширення виборчого корпусу. Трансформація партій у “ліберальну” й “консервативну”. Реєстрація виборців. Централізація передвиборної діяльності партій. Посилення партійної дисципліни голосування в парламенті. Заснування Національного союзу консерваторів (1867-1868). Національна федерація лібералів (1877). Оформлення принципу партійного правління. Зміна функцій першого лорда казначейства. Формування головних міністерств. Реформи місцевого управління й суду. Закон 1835 р. і перехід управління містами до виборних міських рад. Обрання мерів. Обмеженість муніципальної реформи. Зміни в державному ладі. Унії з Шотландією (1707) й Ірландією (1801). З’єднане королівство Великобританії й Ірландії (1801). Реформа 1888 р. Ради міст і графств та розширення їх функцій. Закон 1894 р. і утворення приходських рад. Характерні риси англійської системи місцевого врядування. Реформа судової системи (1873-1876, 1880). Ліквідація розподілу вищих судів Англії на суди “загального права” і суди “справедливості”. Нова структура вищих судів. Верховний суд та його підрозділи. Високий суд та його відділи. Апеляційний суд у цивільних справах. Суди ассизів. Четвертні сесії як нижчі судові установи. Мирові суди та суди графств і сфера їх компетенції. Центральний кримінальний суд в Лондоні (“Олд Бейлі”). Значення “вестмінстерської моделі” для процесу державотворення.

3. Британська колоніальна імперія.

Перетворення Британії у найкрупнішу колоніальну імперію. Створення гнучкої системи управління. Система опосередкованого управління. Британський парламент – вищий законодавчий орган в імперії. Урядові нормативні акти для колоній. Державний секретар у справах колоній (1768). Міністерство колоній (1854). Судовий комітет Таємної ради як вища апеляційна інстанція для судів колоній. Поділ з XVIII ст. колоній на “завойовані” і “переселенські”. Два типи британського колоніального правління. Управління “завойованими” колоніями від імені корони. Губернатор (генерал-губернатор). Перетворення представницьких органів колоній у дорадчі органи при губернаторах. Встановлення режиму національної і расової дискримінації. Захоплення і підпорядкування Індії Ост-Індською торговою кампанією. Перетворення торгового апарату кампанії в апарат управління. Парламентський акт про управління Індією (1773). Рада директорів та порядок її функціонування. Утворення Вищого суду (1773). Утворення спеціальної контрольної ради (1784). Міністр у справах Індії. Повстання сіпаїв і передача Індії у підпорядкування англійській короні (1858). Перетворення Індії в імперію. Державний секретар, Рада у справах Індії. Генеральний губернатор. Виконавчі й Законодавчі ради. Управління провінціями. Губернатори і законодавчі ради. Розширення представництва корінного населення у дорадчих органах. Характеристика типу управління в колоніях з політичною автономією. Заснування інституту “відповідального уряду”. Умови розпуску колоніального уряду. Розширення самоврядування. Особливий статус домініонів. Акт про дійсність колоніальних законів 1865 р. Акт про Британську Північну Америку 1867 р. – конституція Канади. Утворення єдиного федерального домініону “Канада”. Монархічна форма правління. Федеральний парламент у складі Сенату й палати общин. Генеральний губернатор та коло його компетенції. Зміна розподілу прерогатив основних державних органів. Провінційні законодавчі органи. Утворення федеративної держави – Австралійський союз (1901). Федеральний парламент. Сенат. Палата представників. Утворення домініонів Нова Зеландія і Південноафриканський Союз. Колоніальні (імперські) конфедерації та організаційні зміни їх проведення. Посилення англійської експансії в Азії й на арабському Сході. Колоніальне право у британських володіннях. Акти британського парламенту. Постанови й розпорядження міністерства колоній. Нормативні акти, прийняті в колоніях. Причини впровадження норм англійського права в колоніях (друга пол. XIX ст.) Англо-індуське й англо-мусульманське право. Колоніальне право Африки. Спеціфика застосування “загального права” в переселенських колоніях.

4. Характеристика права.

Право Англії до повалення абсолютизму. Звичаї, судові рішення і акти парламенту. Феодальний архаїзм форм англійського права. Рівень самостійності англосаксонських правових інститутів. Норми римського права у правовій системі Англії. Кодифікації права. кримінальні закони. Загальне “неписане” право країни і його види та право статутне. Невизначеність загального права. збірник судових прецедентів та його характеристика. Офіційне визнання обов’язковості судових прецедентів (1854 р.) і правили їх застосування. Судові прецеденти як основне джерело загального права. Закон як джерело права. Парламентські акти та їх значення. Законодавче регулювання цивільних правовідносин. Акти 1875 р., 1882 р. 1893 р. Законодавче врегулювання довірчої власності. Приватна кампанія як форма акціонерного капіталу. Статут 1879 р. про відповідальність учасників банківських та акціонерних кампаній. Закон проти коаліцій. Статут 1825 р. Закон про поліпшення умов життя робітників. Колективні договори. Правове становище професійних організацій. Кримінальна відповідальність за пікетування. Введення пенсій. Страхування. Кримінальне право. Кримінальна відповідальність за майнові злочини. Види покарань та їх надмірна жорстокість. Порядок скасування оскаржувального вироку. Перегляд неправосудних вироків. Резервування справ. Кримінально-процесуальне право. Відсутність інституту перегляду справ за нововідкритими обставинами. Коригування суддівської помилки. Апеляційний суд з кримінальних справ. Реґламентація діяльності судів сумарної юстиції. Витіснення загального права статутним.