Тема 3 Держава і право країн Стародавнього Сходу

1. Держава і право Стародавнього Єгипту.

Виникнення перших державних утворень – номів. Об’єднання номів і утворення двох царств. Періодизація історії держави у Стародавньому Єгипті. Раннє, старе, середнє, нове царства. Раннє утворення єдиної централізованої держави (поч. ІV-кін. ІІІ тис. до н.е.). Соціальна структура та темпи її еволюції. Аристократія. Жерці. Мерети, общинники. “Слуги царя”. Неджес. Раби. Надільно-орендна форма експлуатації. “Немху”. Система державного перерозподілу робочої сили. Станові групи. Державний лад. Деспотично-теократичний характер державної влади та її релігійне обґрунтування. Система органів державного управління. Фараон, джаті, чиновництво, “слухняні наказу” царя. Керівники вищих відомств. Будинки “царських скарбів”. Місцеве управління. Адміністративний устрій: області і округи. Старости і ради (джанати). Номархи. Система номового управління: царський чиновник, писець-канцелярист, секретар, адміністративна палата. Армія. Ополчення. Кадрове офіцерство. “Супутники царя”, царська гвардія, особиста охорона. Кіннота. Регулярна армія. Винагорода за службу. Суд. Общинний суд. Царські судді-номархи. Верховна і надзвичайна судові колегії. Судові функції храмів. Адміністративні і господарські поселення злочинців.

Джерела права. Азіатський спосіб виробництва та його вилив на право. Правове регулювання земельних відносин. Рухомі речі як об’єкт приватної власності. Зобов’язальне право. Договори купівлі-продажу. Договори позики. Закони фараонів Менеса і Бокхоріса. Договори найму майна. Шлюбно-сімейне право. Пережитки матріархату. Порядок укладення шлюбу і майнові права сторін. Спадкове право. Кримінальне право. Види злочинів і види покарань. Процес. Система доказів.

2. Держава і право Стародавнього Вавилону.

Особливості виникнення і розвиток держави в Месопотамії. Рання форма державної організації – міста держави. Формування держав-гегемоній. Царство ІІ династії Ура (ХХІІІ ст. до н.е.). Піднесення централізованої держави Вавилон (ХХ-ХVІІ ст. до н.е.). Державний лад Вавилону при Хаммурапі. Правовий статус основних груп населення. Жерці. Чиновники. Купці. Ростовщики. Вільні. “Авілуми”. Мушкенуми. Раби. Відпущеники. Державний лад. Місце царя, общин, храмів в управлінні. Цар – енсі, лугаль. Божественний характер влади. Общинні збори. Ради старійшин. Перетворення місцевих енсі у чиновників. Область як адміністративна одиниця. Шакканаккум та його функції. Статус важливих міст. Армія. Постійне військо. Воїни (редум, баірум). Земельний наділ як винагорода за службу. Воїнські начальники (декум і лубуттум). Термін служби. Виконання професійними воїнами поліцейських функцій. Суд. Храмові і общинні суди та їх повноваження. Судові органи: ради храмів, общинні збори, колегія общинних суддів. Рабінауми. Царські суди. Глашатаї, виконавці, судові гінці, писці. Принцип справедливості при прийнятті судових рішень.

Джерела права. Законник царя Хаммурапі. Поняття гріха і злочину. Божа кара. Предмети правового регулювання. Земельне право. Державна власність на землю. Земля як винагорода за службу. Зобов’язальне право. Договори і делікти. Свідки. Договори особистого і майнового найму. Договори оренди, позики, поклажі. Шлюбні договори. Порядок розірвання шлюбу. Спадкове право. Кримінальне право. Пережитки первісних відносин. Види злочинів. Форми покарання. Система доказів.

3. Держава і право Стародавньої Індії.

Стародавня цивілізація в долині Інду. Виникнення державності (середина І тис. до н.е.). Періодизація історії держави в Стародавній Індії. Правовий статус окремих груп населення. Племінні общини. Роди. Аристократія. Формування станово-варнового поділу населення. Брахмани, кшатрії, вайш’ї, шудри. Раби, розряди рабів, джерела рабства. Повинності населення. Державний лад. Племінні держави. Брахманські монархії і олігархічні кшатрійські республіки. Правитель-раджа та його функції. Рада старійшин – “парішад”. Виникнення крупних держав-гегемоній (VІ-ІV ст. до н.е.). Імперія Мауріїв (ІV-ІІ ст. до н.е.). Специфічні риси організації державної єдності імперії. Політика “дхармавіджаі”. Гани і сангхи. Влада царя і общинна організація. Політико-релігійна індуська концепція богоугодного царя (девараджі). Центральне управління. Радники. Вищі сановники. Мантріпарішад. Чиновники. Сенапаті. Пурохіта. Головний суддя. Юридичний радник царя. Радник царя у справах культу. Місцеве управління. Провінції як адміністративно-територіальна одиниця. Округ. Сільські області та їх види. Органи управління. Староста. Общинні сходки. Рада старійшин. Армія. Спадкові воїни, найманці, воїни окремих об’єднань. Кастовість армії. Особливий статус кшатріїв. Суд. Царські суди. Судова колегія (сабха). Спеціальні судді по розгляду кримінальних справ. Общинні кастові суди.

Джерела права. Звичай, веди, трактати. Вплив релігії на право. Закони Ману (ІІ ст. до н.е.). Характеристика норм судового розгляду. Приватна власність та порядок її набуття. Зобов’язальне право. Договори купівлі-продажу та порядок їх розірвання. Договори позики і найму. Шлюбно-сімейне право. Спадкове право. Кримінальне право. Злочини, їх форма та обставини, що обтяжували відповідальність. Система покарань. Судовий процес. Докази. Види ордалій. Клятва.

3. Держава і право Стародавнього Китаю.

Становлення і періоди розвитку держави у Стародавньому Китаї. Перші державні утворення династії Шань Інь (ХV-ХІ ст. до н.е.). Період Чжоу (ХІ-ІІІ ст. до н.е.). Особливі періоди Чуньцю (VІІІ-V ст. до н.е.) і Чжаньго “боротьби царств” (V-ІІІ ст. до н.е.). Утворення централізованих імперій у періоди Цінь і Хань (ІІІ ст. до н.е.-ІІІ ст. н.е.). Зародження цивілізації міського типу у ІІ тис. до н.е. в долині ріки Хуанхе. Управлінський прошарок родової аристократії у іньських племен. Правитель-ван і його наближені, родичі, сановники, племінні вожді. Родові співплемінники. Утворення примітивного державного утворення в Шань-Інь. Утвердження верховної власності царя – вана на землю в епоху Інь. Завоювання царства Інь чжоусськими племенами в кінці ХІІ ст. до н.е. Ослаблення центральної влади у VІІІ ст. до н.е. Створення апарату управління у володіннях-доменах. Роздробленість і міжусобиці у чжоусському Китаї. Утворення семи китайських царств. Об’єднання царств у єдину імперію (V ст. до н.е.). Станово-класовий поділ у Стародавньому Китаї. Родова аристократія: верховний правитель, його родичі та наближені, місцеві правителі, глави родових і кланових об’єднань. Вільні селяни общинники. Раби. Система “громадських полів”. Рента-податок. Чиновники у чжоусському Китаї. Система годування. Нова система оподаткувань з кількості оброблюваної землі (594 р. до н.е.). Обмеження росту крупного землеволодіння. Державний лад. Порядок престолоспадкування: брати, сини, племінники. Перехід престолу до старшого сина. Формування адміністративного апарату. Спадковий характер посад чиновників. Сакралізація влади і особи вана. Двір вана як центр управління. Цзай і його функції. Шаньфу. Контрольні функції. Автономність уділів і їх адміністрація. Чжу хоу і їх вихід із під влади вана у VІІ-VІ ст. до н.е. Формування централізованих деспотичних імперій у циньсько-ханьському Китаї. Ідеологія легістів (законників). Реформи Шан Яна у ІV ст. до н.е. Операції купівлі-продажу землі; податок на землю; адміністративно територіальний поділ; кругова порука; введення єдиної міри і ваги; заборона кровної помсти. Новий принцип присвоєння рангів знаті. Система рангів і система винагороди. Введення титулу імператора (ді) і його функції. Центральний апарат управління. Відомства. Ченсян. Душуйя. Тайвей. Юйшідафу. Категорія “трьох гунів”. Місцеве управління. Округи (ІХ ст. до н.е.). Повіти (VІІ ст. до н.е.). Адміністративний устрій ціньсько-ханьського Китаю. Області (округи), повіти, волості, общини. Губернатори. Волосні старійшини. Міське самоврядування. Рада старійшин (саньлао). Армія. Постійне військо. Суд. Судове відомство на чолі з тінвеєм. Провінційні судді. Наділення адміністративних органів судовими функціями.

Вплив на право легізму й конфуціанства. Етапи розвитку права. Етичні норми (лі). Релігійно-етичні й правові норми. Розпорядження і накази правителя. Примус як принцип виконання наказів. Конфуціанство та його ідея справедливого порядку. Ідея гармонійного суспільства. Ідея “сяо”. Відношення конфуціанства до законодавчої форми. Другий етап розвитку права. Посилення ролі права. Стабілізація комплексу покарань. Вчення легістів про управління народом і державою та його реалізація. Обов’язковість превентивних заходів і колективна відповідальність. Ідея “рівності” перед законом і невідворотність покарань. Третій етап формування права. Ортодоксальне ханьське конфуціанство. Реґламентація поведінки людей. Співпадіння моралі і права. Формули “фа” і “лі”. Джерела права. Звичай. Поява писаних законів (VІ-V ст. до н.е.). Посилення законодавчої діяльності у період Чжаньго. “Огляд законів” 536 р. до н.е. Види покарань. “Книга законів царства Вей” Лі Фуя та її доповнення у ханьському Китаї. Регулювання майнових відносин. Верховна державна власність на землю. Общинне і приватне землеволодіння. Купівля-продаж землі. Договори оренди, позики, найму. Основи шлюбно-сімейного права. Порядок заключення шлюбу. Шлюбний вік. Заборона шлюбів між різними станами. Особливості розлучення. Відповідальність чоловіка за дружину. Кримінальне право. Поняття злочину. Вчення про форму винуватості. Концепція “злочинної волі”. Покарання. Система символічних покарань (“сян”). Татуювання як вид покарання. Колективна відповідальність родичів злочинця. Судовий процес. Змагальницький, розшуковий характер процесу. Ліньші. Початок розслідування. Система доказів. Тортури. Рішення по аналогії.