52. Форма правління, вищі органи державної влади Іспанії.

Іспанія – конституційна монархія. Глава держави – король – символ держ.єдності і постійності, гарант правильного функціонування держ.інститутів. Повноваження: санкціонування і промульгація законів, скликання і розпуск Ген.кортесів, оголошення загальних виборів, призначення і звільнення членів уряду; верховний головнокомандувач, має право помилування, представляє країну в міжнародних відносинах. Відносини з парламентом: не має права вето, призначає референдум за пропозицією голови Конгресу депутатів, яка схвалена нижньою палатою парламенту…

Законодавча влада – двопалатний парламент – Ген.кортесам. Нижня палата – Конгрес депутатів (300-400 депутатів), верхня палата – Сенат (палата територіального представництва). Строк – 4 роки, шляхом загальних, рівних, прямих виборів при таємному голосуванні. Сесії парламенту скликаються двічі на рік і тривають 4-5 місяців. Можуть проводитися надзвичайні сесії. Пленарні засідання – відкриті, рішення приймаються більшістю присутніх депутатів обох палат. Повноваження: вироблення законів, прийняття бюджету, контроль за діяльністю уряду, встановлення регентства, опікунства.

Уряд – Рада міністрів – здійснює виконавчу владу. Склад: глава, його заступники, міністри та інші члени. Кандидатура главу уряду пропонується королем і схвалюється Ген.кортесами, решта членів призначається і звільняється королем за пропозицією глави уряду. Повноваження: керівництво внутрішньою і зовнішньою політикою, цивільною і військовою адміністрацією і обороною країни. Відповідальний перед парламентом.

53. Особливості державного устрою Іспанії. Місцеве самоврядування і управління.

Іспанія – унітарна держава. S розділена на муніципалітети, провінції і автономні співтовариства (утворювати можуть провінції, що межують одна з одною, мають спільні риси). Повна автономія включає всі питання, спеціально не закріплені конституцією за державою (Басків, Каталонія, Галісія, Андалусія). 13 регіонів мають обмежену автономію. У кожній області працює обрана населенням асамблея (видає закони, формує місцевий уряд, який очолює голова). Діяльність органів автономних областей контролюється урядом, Конст. Судом, Рахунковою палатою. Нижча терит. одиниця – провінція, яка об’єднує групу муніципалітетів. Управління провінцією здійснюється депутацією, що обирається населенням. Центральний уряд представлений в провінції губернатором, який призначається міністром внутрішніх справ. Управління муніципалітетами здійснюється відповідними радами, що обираються населенням.

54. Конституція Російської Федерації 1993 р.

Прийнята всенародним голосуванням 12 грудня 1993 р. Склад: преамбула, 137 статей, 9 глав, прикінцеві і перехідні положення. 1 глава – основу конят.ладу РФ, принципи народовладдя, держ.суверенітету, верховенство права, визнання прав і свобод людини і гр-на вищою цінністю, економічне, політичне і ідеологічне різноманіття… РФ – демократична федеральна правова держава з республіканською формою правління. ІІ глава – права і свободи людини і гр-на. ІІІ глава – федеральний устрій держави. Вищий законод.орган – Федеральні Збори, виконавчий – уряд, судова влада – Констит.суд. Президент – не належить до жодної влади, покликаний забезпечити узгоджене функціонування і взаємодію органів держ.влади.