34. Форма державного устрою Великобританії. Муніципальна система Великобританії.

Великобританія — унітарна держава. З точки зору особли­востей управління і самоврядування до складу Великобританії входять — Англія, Шотландія, Уельс, Північна Ірландія, де­кілька дрібних островів навколо Великобританії, деякі коло­ніальні володіння, Гібралтар. Управління Англією здійснюють загальнодержавні органи. Шотландія і Уельс користуються адмі­ністративною автономією своєрідного характеру, але насправді управління ними здійснюється з центру особливими міністрами. Північна Ірландія володіє законодавчою (політичною) авто­номією.

Адміністративно-територіальний поділ цих складових частин також різний.

Муніципальні органи у Великобританії створюються вже на рівні адміністративно-територіальних одиниць, на які поділено її складові частини. У Англії і Уельсі це графства з населенням понад 1 млн. осіб (44 в Англії і 8 в Уельсі). Графства в Англії поділяються на метрополітенські, муніципальні райони тощо. Графства поділено на округи, які замінили існуючі, до 1974 р. адміністративно-територіальні одиниці — міста, що мали різний статус. Округ може охоплювати як міські, так і сільські території. Всього створено 36 округів в метрополітенських і 333 округи в інших муніциальних районах, з них 37 в Уельсі. Самостійною адміністративно-територіальною одиницею є Великий Лондон, який включає 32 міських райони і Сіті. Північна Ірландія поді­ляється на 6 графств і 2 міста з правами графств, Шотландія — на області.

У кожному графстві, окрузі, області діють ради, які обира­ються на 4 роки. Склад рад оновлюється щорічно на третину. Голова ради (у містах — мер) і віце-голова переобираються щорічно. Виконавчих комітетів у радах немає. У складі ради створюються спеціальні комісії. До відання рад належать справи місцевого значення (протипожежна служба, ринки, соціальні служби, дороги тощо).

Низовими територіальними одиницями місцевого самовряду­вання в Англії є приходи, а в Уельсі і Шотландії — громади, що створюються на сільських і деяких міських територіях. У великих приходах обираються ради. По всій країні їх налічу­ється понад 8000. У приходах з населенням менше 150 осіб рішення приймаються на загальних зборах мешканців.

Чиновників, що призначаються, для контролю за органами місцевого самоврядування немає. Контроль центру здійсню­ється:

• шляхом видання міністрами обов'язкових для виконання підконтрольними місцевими службами інструкцій;

• за допомогою видання адаптивних законів (типових ін­струкцій міністерств);

• у формі перевірки міністерствами (в межах їх компетенції) деяких видів робіт (освіта, поліція тощо);

• міністри мають право організувати спеціальні розсліду­вання, якщо в підконтрольних їм місцевих органах виявлено "нечесні дії";

• деякі посадові особи муніципального управління призна­чаються не тільки радами, але і департаментами відповідних міністерств.

Існують також фінансовий, судовий і інші види контролю.

35. Конституція сша 1787 р. І її специфічні риси. Поправки до Конституції сша.

Конституція СІНА — "найстаріша" з писаних конституцій, що чинні у цей час. Вона була вироблена Конвентом, що засі­дав при закритих дверях у Філадельфії з 14 травня до 17 вересня 1787 р. і потім передана в Континентальний конгрес, який 28 вересня направив її "законодавчим зборам штатів з тим, щоб вони представили її на розгляд конвентів, що складаються з делегатів, вибраних в кожному штаті його народом відповідно до рішень Конвенту". Після ратифікації необхідною більшістю штатів в 1789 р. Конституція набула чинності. У тому ж році Конституція США була доповнена "Біллем про права", а потім до неї було внесено цілий ряд поправок. Конституція США містить 3 компоненти:

1. Преамбула, яка не визнається судами і американською доктриною складовою частиною Основного закону, а розглядається тільки з точки зору джерела, від якого вона походить, і цілей, заради яких вона розроблена: утвердження правосуддя, забезпечення внутрішнього спокою, організації спільної оборони, сприяння загальному добробуту і забезпечення громадянам США благ свободи.

2. 7 статей.

3. 27 поправок.

У первинному тексті Конституції багато нечіткого, некон­кретного і суперечливого, в ньому досить багато загальних висловів. У Конституції відсутні положення про найважливіші інститути політичної і державної влади — про конституційний контроль, політичні партії, апарат виконавчої влади. Дуже по­верхнево характеризується порядок обрання вищих посадових осіб і органів, парламентська процедура. її положення не містять таких термінів, як "загальне голосування", "партія", "бюджет". Недостатньо врегульовано питання про форму правління. Одним з положень ст. IV є твердження, згідно з яким "Сполучені Штати гарантують кожному штату в справжньому Союзі респуб­ліканську форму правління".

Прогалини, що містяться в Конституції, з роками заповню­ються досить незначно. Одна з причин — підвищена "жорст­ кість" Конституції США. Поправки, які вносяться, не виключа­ють скасований текст, проте поправки, які були внесені пізніше можуть скасувати попередні положення.

За всієї обмеженості Конституція США є прогресивним до­кументом, що вплинув на конституції багатьох країн світу. Під цим впливом в світі почала поширюватися доктрина конститу­ціоналізму.

Додатково до "юридичної конституції*" існує, за висловом американських вчених, "жива конституція". Іншими словами, Конституція 1787 р. чинна нині з численними доповненнями у вигляді судових прецедентів, законів Конгресу та актів Пре­зидента.