- •Поняття, предмет і метод конституційного права зарубіжних країн.
- •Система і суб'єкти конституційного права зарубіжних країн.
- •3. Джерела конституційного права зарубіжних країн
- •4. Конституційне право зарубіжних країн як юридична наука і навчальна дисципліна
- •5. Політичні партії зарубіжних країн: поняття, види, функції і цілі. Інституціоналізація політичних партій.
- •6. Партійні системи зарубіжних країн.
- •7. Конституції зарубіжних країн: поняття, суть, зміст, юридичні ознаки
- •8. Еволюція змісту конституцій зарубіжних країн, їх класифікація.
- •10. Основи конституційного статусу особи в зарубіжних країнах: поняття і принципи.
- •11. Громадянство і підданство: поняття, способи набуття і втрати громадянства. Правовий режим іноземців в зарубіжних країнах.
- •12. Поняття прав, свобод і обов'язків; їх характеристика і класифікація; обмеження прав і свобод; гарантії прав і свобод людини і громадянина.
- •13. Форми правління в зарубіжних країнах
- •14 . Форми державного устрою зарубіжних країн: конфедерація, федерація, унітарна держава, поняття і види автономій.
- •15. Політичні (державні) режими в зарубіжних країнах.
- •16. Виборче право зарубіжних країн: поняття і принципи
- •17. Вибори в зарубіжних країнах: поняття, види і порядок проведення.
- •18. Виборчі системи зарубіжних країн.
- •19. Референдуми в зарубіжних країнах
- •20. Глава держави в зарубіжних країнах: поняття, основні ознаки і види. Компетенція глави держави.
- •21. Монарх, його правовий статус. Системи престолонаслідування.
- •22. Президент, його правовий статус. Основні системи обрання президента. Дострокове припинення повноважень президента.
- •23. Компетенція глави держави.
- •25. Компетенція парламентів зарубіжних країн. Характеристика законодавчого процесу.
- •26. Статус депутатів в парламентах зарубіжних країн: вільний і імперативний мандат, імунітет, індемнітет, права і обов’язки депутата парламенту.
- •28. Компетенція урядів зарубіжних країн; делеговане законодавство.
- •30. Порядок формування, структура і організація роботи муніципальних органів, їх фінансова база і компетенція.
- •31. Конституція Великобританії, її особливості. Основи правового статусу особи.
- •32. Форма правління і особливості конституційного статусу монарха у Великобританії.
- •33. Характеристика парламенту і уряду Великобританії.
- •34. Форма державного устрою Великобританії. Муніципальна система Великобританії.
- •35. Конституція сша 1787 р. І її специфічні риси. Поправки до Конституції сша.
- •36. Форма правління, місце Президента сша в системі державних органів.
- •37. Конгрес сша: характеристика палат парламенту.
- •38. Американський федералізм. Місцеве самоврядування і управління.
- •39. Конституція фрн 1949 р.
- •40. Форма правління, місце Президента в системі державних органів фрн.
- •Бундестаг і Бундесрат: порядок їх формування і компетенція. Федеральний канцлер і уряд фрн.
- •Німецький федералізм. Місцеве самоврядування і управління.
- •Конституція Франції 1958 р.
- •Форма правління. Президент Франції і його місце в системі державних органів.
- •Парламент Франції: порядок формування і компетенція.
- •Уряд Франції: його характеристика.
- •Форма державного устрою. Місцеве самоврядування і управління Франції*
- •Конституція Італії 1947 р.
- •Форма правління, вищі органи державної влади Італії.
- •Форма державного устрою. Місцеве самоврядування і управління Італії.
- •51. Конституція Іспанії 1978 р.
- •52. Форма правління, вищі органи державної влади Іспанії.
- •53. Особливості державного устрою Іспанії. Місцеве самоврядування і управління.
- •55. Форма правління, особливості конституційного статусу Президента Російської Федерації.
- •56. Характеристика місцевого самоврядування.
- •57. Форма парламенту і уряду Російської Федерації
- •58. Конституція Японії 1947 р.
- •59. Форма державного устрою, управління Японії.
- •60. Місцеве самоврядування і форма правління Японії.
39. Конституція фрн 1949 р.
Конституція ФРН називається Основний закон, оскільки у момент її прийняття країна була розділена і передбачалося, що документ матиме тимчасовий характер.
Проект конституції був розроблений спеціальною комісією німецьких правознавців і потім переданий на розгляд Парламентської ради, до складу якої входили 65 депутатів, обраних ландтагами земель, а також 5 представників від Берліна. У ньому були представлені делегати від всіх діючих політичних партій. Потім Конституція була ратифікована ландтагами західнонімецьких земель, окрім Баварії, але набула чинності і для неї.
Конституція базується на основоположних принципах демократизму, парламентаризму і розподілу влад, плюралізму, рівності тощо. У документі закріплюється принцип федеративного устрою держави і гарантуючі його недоторканність норми.
Федеративна Республіка Німеччина визначається конституцією як демократична соціальна правова держава. Демократизм
захист конституційного ладу, багатопартійною системою тощо. Концепція правової держави базується на
принципах верховенства права, незалежності судів і забороні створення надзвичайних судів, гарантії широких конституційних свобод громадян. Принцип соціальної держави закріплюється в нормах про те, що власність повинна слугувати суспільному
благу.
Конституційний контроль (попередній і подальший) здійснює Федеральний конституційний суд, що складається з 2 палат по 8 суддів в кожній. У землях (суб'єктах федерації) діють власні
конституційні суди.
У Основному законі визначено, що загальновизнані норми міжнародного права є складовою частиною внутрішнього права ФРН. Закріплений пріоритет норм міжнародного права над федеральними нормами.
У Конституції передбачена заборона на дії, направлені на підготовку до агресивної війни і передбачені покарання для порушників.
Конституція ФРН закріпила лад парламентської республіки.
Зміна і доповнення до Конституції можуть бути здійснені тільки спеціальним законом, який приймається 2/3 голосів в нижній і верхній палатах парламенту. За період чинності Конституції до неї було внесено більше 40 поправок.
40. Форма правління, місце Президента в системі державних органів фрн.
За формою правління ФРН — парламентська республіка. Вищі органи держави, відповідно до Основного закону 1949 р., — Федеральний президент, Бундестаг і Бундесрат, Федеральний уряд і Федеральний конституційний суд.
Федеральний президент є главою держави. Він обирається спеціальним органом — Федеральними зборами на 5 років. Президентом може бути обраний громадянин, який досяг 40 років, володіє виборчими правами. Одна і та ж особа може обиратися президентом тільки на 2 строки. Він не може бути членом парламенту, уряду, ландтагу землі, місцевих представницьких органів, займати керівні пости на підприємствах і фірмах, що займаються отриманням прибутку. Президент користується імунітетом. Повноваження Президента типові для глави парламентської республіки. Він промульгує закони, бере участь в засіданнях уряду, призначає і звільняє посадових осіб, здійснює право помилування. Президент є представником ФРН у відносинах з іншими державами. Від імені ФРН він укладає з ними договори, акредитує і приймає послів. Більшість актів Президента потребують обов'язкової контрасигнації главою уряду або міністрами, які несуть за них відповідальність.