20. Глава держави в зарубіжних країнах: поняття, основні ознаки і види. Компетенція глави держави.

Глава держави — це конституційний орган і одночасно вища посадова особа держави, що представляє державу в зовніш­ніх відносинах і всередині країни, є символом державності народу.

Юридичний статус і політичне значення глави держави в сучасних умовах залежать від форми державного правління, прийнятої в тій або іншій країні. Його реальна роль в здійсненні влади значною мірою обумовлена політичним режимом, що існує в державі.

Глава держави буває одноособовим і колегіальним. І - це монарх або президент, в ІІ — орган парламенту, який є постійно діючим.

Б.А. Страшун: юридичні форми глави держави:

1. Одноосібний монарх, який успадкував свою посаду.

2. Одноосібний монарх, призначений своєю сім'єю — прав­лячою династією.

3. Одноосібний монарх федеративної держави, обраний на встановлений період монархами суб'єктів федерації зі свого середовища.

4. Одноосібний президент, обраний народом, парламентом або представницькою колегією на встановлений строк.

5. Колегіальний орган, обраний парламентом на встановле­ний строк.

6. Глава уряду, що здійснює також функції глави держави.

7. Представник британського монарха (генерал-губернатор) в державах, що мають статус британського домініону, тобто визнають главою держави британського монарха.

Одноосібний або колегіальний глава держави, що узурпував владу в державі, зазвичай без встановленого строку.

21. Монарх, його правовий статус. Системи престолонаслідування.

Монарх (король, султан та інші) є главою держави і главою виконавчої влади.

Особли­вості:

1. Влада монарха юридично вважається за непохідну від якої-небудь іншої влади, органу або виборчого корпусу. Монарх володарює (обмежено або абсолютно) за власним правом і вва­жається джерелом всієї державної влади.

2. Влада монарха спадкова.

Основні системи престоло­наслідування:

1. Салічна — престол успадковують тільки чоловіки, перш за все старший син. Жінки з кола престолонаслідувачів виключаються повністю.

2. Кастільська — молодший брат виключає з порядку престолонаслідування старшу сестру, тобто дочки успадковують престол, якщо немає синів.

3. Австрійська — жінки можуть успадковувати престол за умови, що у всіх поколіннях цієї династії немає чоловіків.

4. Шведська (існує з 1980 р.) — жінки успадковують престол на рівних умовах з чоловіками. Дочка короля Швеції навіть за наявності у нього молодшого сина замінює батька під час його від'їздів з країни.

5. Мусульманська — престол успадковує правляча сім'я (части­на династії), з складу якої призначається монарх (Катар, Кувейт, Саудівська Аравія).

6. Племінна — державу очолює головний вождь племені, а його спадкоємця зі значного числа синів визначає рада пле­мені.

7. У Бутані і деяких інших державах престол успадковується певною династією, але монарх ще за життя визначає майбут­нього спадкоємця.

8. У Малайзії монарх обирається на п'ятирічний строк султа­нами монархічних суб'єктів федерації з їх числа.

Регентство — рада з декількох осіб або один з найближчих родичів, що здійснюють тимчасове правління у разі тимча­сової недієздатності монарха або замість малолітнього монарха.

Монарх: володіє державними регаліями (скіпетр, корона, держава, трон, мантія тощо); має свій "двір", тобто осіб, які його обслуговують; має право на утримання за рахунок державного бюджету самого монарха, його найближчих родичів і двору (цивільний лист).