35. Зайнятість в структурі соціально-економічних відносин

Зайнятість — це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, що не суперечить законодавству і, як правило, приносить заробіток (трудовий доход).

Основою зайнятості є, з одного боку населення, а з другого - матеріальні умови, тобто засоби вироб-ва. Зайнятість виражає систему соціально-економічних відносин, які склалися внаслідок суспільного поділу праці в різних сферах суспільної діяльності, пов'язаних з поєднанням працездатного населення із засобами виробництва на основі попиту і пропозиції робочої сили.

Структура зайнятості характеризує розподіл працівників за сферами і галузями народного господарства, а також за професійно-кваліфікаційним рівнем.

Основною проблемою зайнятості як соціально-економічного процесу є визначення її раціональної структури, тобто передусім, раціональних пропорцій зайнятості, які забезпечують найбільш ефективний розвиток усіх ланок народного господарства в оптимальних для цього етапу ринкових перетворень пропорціях. Це можливо лише при добре відлагодженому механізмі управління зайнятістю як у масштабі країни в цілому, так і на рівні окремих регіонів; як на рівні окремих регіонів та сфер людської діяльності, так і на рівні господарських одиниць.

Для цього необхідно виявляти фактори, які впливають на структуру зайнятості методи впливу на ці фактори, а також критерії раціональної зайнятості, відповідно до яких слід здійснювати вплив

36. Безробіття та соціальна поведінка. Протиріччя соціального захисту безробіття.

Відомий американський підприємець Г.Форд, оцінюючи значення праці в житті людини, стверджує, що праця є основною умовою її здоров’я, самоповаги і щастя.

Безробіття – соц.-економ. ситуація в сус-ві, за якої частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати, що обумовлена переважанням пропозиції праці над попитом на неї.

Безробіття є проблемою, що безпосередньо відбивається на особі, що не може знайти споживача на свою робочу силу на ринку праці, на її родині, формує помітне психологічне навантаження навіть на тих, хто має. Втрата роботи для більшості людей означає не лише втрату головного джерела доходів, а й психологічну травму.

Безробіття має вагомі наслідки і для суспільства в цілому.

Види безробіття:

- структурне(виникає при масштабних структурних зрушеннях економіки, швидкій зміні структури потреби в робочій силі, проявляється в якісній невідповідності попиту на робочу силу її пропозиції поза залежністю, потрібно переквалыфыкацію людей),

- фрикційне ( пов’язане з пошуком робочого місця, яке відповідає вимогам безробітного та його кваліфікації)

Високий рівень фрикційного безробіття, як правило, не призводить до зубожіння охоплених ним і відповідно до суттєвої соціальної напруги в суспільстві, не викликає необхідності змінювати звичний спосіб життя.

- циклічне безробіття (викликане спадом виробництва. Коли сукупний попит на товари і послуги зменшується, а безробіття росте)

Також відносять такі види:

Природне безробіття (складається із фрикційного, пов'язаного зі зміною місця роботи, і інституційного,що породжується системою організації регіональної економіки, насамперед правовою системою)

Вимушене безробіття (На відміну від природного безробіття, що як правило, є певною мірою добровільним і не призводить до суттєвих негативних наслідків, вимушене є довготривалим, викликає необхідність повних або часткових змін способу життя):

Технологічне безробіття (формується внаслідок запровадження нових технологій, головним чином на тих виробництвах і операціях, де заміна працівника машиною найбільш вигідна).

Регіональне безробіття (обумовлене переважно концентрацією в окремих територіальних одиницях таких галузей економіки, для яких характерне найбільше скорочення потреби в робочій силі. В Україні найвищі рівні безробіття спостерігаються на Буковині, найнижчі — на Вінниччин).

Законодавством мають визначатися такі аспекти соціального захисту безробітних як джерело, за рахунок якого здійснюється соціальний захист. В Україні - це Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Запровадження системи соціального захисту безробітних, на­дання їм «щедрої» допомоги на відносно м'яких умовах протягом тривалого часу сприяє тому, що певна кількість пошукувачів не погоджується на будь-яке місце роботи, а чекає того, що макси­мально відповідає його настановам.