- •1.Об'єкт, предмет та метод соціології.
- •2. Взаємозв’язок соціології з соціально-гуманітарними, природничими науками
- •3. Структура і ф-ції соціології
- •2.Зв'язок соціології з соц.-гум-ми та природознавчими науками
- •4. Типи соціологічних теорій
- •5. Становлення соц знання (до XIX ст.).
- •6. О.Конт і проект нової науки - соціології.
- •7. Основні етапи розвитку соціології
- •8.Натуралістичні школи в соціології
- •10. Матеріалістична соціологія к.Маркса та неомарксизм в соціології XX ст.
- •9. Класичний період розвитку соціології (е. Дюркгейм, в. Парето, г. Зіммель, м. Вебер)
- •13. Українська протосоціологічна думка
- •12.Теорії соціальної стратифікації та мобільності п. Сорокіна.
- •11. Психологічні школи в соціології.
- •14.Конкретне соціологічне дослідження: визначення, можливості, обмеження, методи.
- •15. Програма соціологічного дослідження: функції, структура, технологія підготовки.
- •24. Визначення мети, об’єкту, предмету соц дослідження.
- •16. Опитування як метод соц досл. Сфокусоване інтерв'ю. Інтерв’ю.
- •17. Аналіз документів. Контент-аналіз.
- •18. Спостереження
- •19. Експеримент як метод конкретного соціологічного дослідження: сутність, різновиди.
- •21. Основні методи обробки соц.Інф-ції. Аналіз та інтерпретація емпіричних даних.
- •22. Поняття та проблеми формування вибірки. Типи вибірки.Репрезентативність, надійність та валідність вибірки. Генеральна сукупність та вибіркова сукупність.
- •23. Ймовірнісний підхід до побудови вибірки. Однощаблевий та багатощаблевий випадковий відбір.
- •2 Особливості багатощабвідбору
- •24. Цілеспрямований підхід до побудови вибірки. Принцип типовості, принцип квот.
- •25. Поняття особистості
- •26. Основні фактори формування особистості. Соціалізація особистосі.
- •28. Соц. Статуси і ролі. Типи ролевих конфліктів.
- •29. Детермінація соціальної поведінки. Потреби та інтереси як механізми визначеності поведінки.
- •30. Соціальні відхилення. Девіантна поведінка. Соц контроль за поведінкою.
- •31. Економічна соціологія:предм., завд., стр-ра, істор., методи.
- •32. Предмет і завдання соціології праці. Соціальний аналіз організаційно-трудових відносин.
- •33. Праця і типи соціально-економічних груп. Характеристика конкретних соціально-економічних груп
- •34. Доходи: типеи соціально-економічних структур за критерієм доходів, соціальні фактори доходів, соц. Наслідки доходів,соц. Погляди на бідність і багатство.
- •35. Зайнятість в структурі соціально-економічних відносин
- •36. Безробіття та соціальна поведінка. Протиріччя соціального захисту безробіття.
- •37. Соціальна трудова мобільність
- •38. Трудовий конфлікт
- •39. Соціальні аспекти мотивації і стимулювання праці.
- •41. Соціальні страти, класи, групи
- •45. Соціальна дія і соціальна взаємодія: сутність, механізм.
- •46. Соціальні відносини: цінності як основа соціальних відносин, різновиди соціальних відносин.
- •48.Шлюб і розлучення: визначення, форми, мотивація. Криза інституту шлюбу в сучасному європейському суспільстві.
- •49. Основні напрями етносоціології.
- •50.Національно-етнічна структура суспільства.
- •51.Соціально-демографічна структура суспільства.
- •52.Демографічна криза європейських суспільств: ознаки, причини, наслідки.
- •53. Демографічна ситуація в Україні в дзеркалі Всеукраїнського перепису населення 2001 р.
- •54. Гендерна проблематика в структурі соц. Знання.
- •55.Особливості соціологічного аналізу культури.
- •56. Теорія соціокультурної динаміки п.Сорокіна. П.Сорокін про «суперкультури».
- •57. Субкультури в контексті соц.Досліджень.
- •58.Соціальні інститути культури. Управління культурою
- •60. Протиріччя в розвитку і функціонуванні освіти. Проблеми сучасної вищої освіти.
- •61.Наука як соціальний інститут
- •62. Міграція наукових кадрів: причини, структура, наслідки. Криза української науки.
- •63. Масова культура” та її дослідження в соціологічних теоріях хх ст.
- •64.Громадська думки. Функції громадської думки. Критерії і показники соціальної зрілості.
- •65.Особливості вивчення громадської думки. Вимірюваня громадської думки: спрямованість, інтенсивність, інтеграція.
- •66. Опитування як метод соціологічного дослідження громадської думки. Досвід вивчення громадської думки в сша. Рекомендації Геллопа щодо удосконалення опитувань громадської думки
- •67.Управління громадською думкою.Пропоганда
- •68. Public relations: функції, завдання та можливості. Pr та маніпулювання громадською думкою.
- •69. Колективна поведінка: сутність, види.
- •70. Масові пристрасті: визначення, форми, етапи розвитку
- •71. Чутки: визначення, види, наслідки.
- •72.Соціальна комунікація
14.Конкретне соціологічне дослідження: визначення, можливості, обмеження, методи.
Соціологічне дослідження – це складений комплекс теоретичних, методичних та організаційних процедур, що спрямовані на досягнення поставлених цілей та завдань дослідження.
Різновиди:
1)За характером та дослідницькою задачею: фундаментальні (спрямовані на виявлення та аналіз соціального досліду та закономірностей розвитку), прикладні (спрямовані на вивчення та вироблення шляхів, засобів, форм та методів удосконалення діяльності соціальних об’єктів), комплексні (міждисциплінарна проблема, сполучає у собі елементи фундаментальних та прикладних задач).
2)За типом логічного завдання: пошукове, пілотажне, описове, експериментальне, проектно-конструкторські пошуки.
3)За відношенням до об’єкту дослідження: монографічне, порівняльне, трендові, генетичне. 4) За відношенням до сфери об’єкту дослідження.
5)За типом замовника та видом оплати: держбюджетне, госпдоговірне, на загальних засадах. 6)За термінами проведення: довготермінове (3-5 р. і більше), середньотермінове (0,5-3 р.), короткотермінове (2-6 міс.), експрес-дослідження (1 тижд.-2 міс.).
Конкретне соціологічне (емпіричне) дослідження - наукове дослідження, що складається з системи послідовних методологічних, методичних, організаційно-технічних процедур, пов'язаних між собою в одне ціле з метою отримання достовірного знання на основі фактичних даних.
Предметом аналізу конкретних соціологічних досліджень можуть бути:
- реальна поведінка індивідів, соціальних спільностей і груп;
- вербальні дії індивідів: їхні судження, думки, погляди;
- результати людської діяльності.
Специфічність конкретних соціологічних досліджень полягає також у тому, що їхні результати широко використовуються у практиці соціального управління, при виробленні практичних рекомендацій щодо вдосконалення соціального життя
15. Програма соціологічного дослідження: функції, структура, технологія підготовки.
Починається соціологічне дослідження з розробки програми, що визначає логічну послідовність науково-аналітичної роботи творчого колективу.
Програма соціологічного дослідження - це науковий документ, у якому логічно відображено схему переходу від теоретично-методологічного викладення проблеми до конкретного дослідження.
У процесі розробки програми вирішуються питання щодо визначення об'єкта, розробляються конкретні методики збору, обробки й аналізу отриманої емпіричної інформації.
Програма складається з двох частин:
1)Теоретико-методологічний розділ програми містить:
• формулювання проблеми, визначення об'єкта та предмета дослідження;
• визначення мети та завдань дослідження;
• уточнення й інтерпретацію основних понять;
• попередній систематичний аналіз об'єкта дослідження;
• розробку робочих гіпотез.
2)Організаційно-методичний розділ містить:
• стратегічний план дослідження;
• обґрунтування вибірки;
• визначення головних процедур збирання й аналізу вихідних даних.
Доповненням програми є робочий план, в якому впорядковуються етапи роботи, терміни проведення дослідження, визначаються необхідні матеріальні та людські ресурси тощо.
Програма дослідження має виконувати такі функції:
• методологічну - передбачає чітке окреслення наукової проблеми, визначення мети та завдань дослідження;
• методичну — розробка процедури дослідження, визначення методів збору й аналізу інформації;
• організаційну - організація роботи колективу соціологів, визначення та розподіл функцій, форм контролю за ходом дослідження.
Теоретико-методологічний розділ програми конкретного соціологічного дослідження.
Об'єкт соціологічного дослідження - це те, на що спрямований процес пізнання.
Предмет дослідження — це найбільш значущі з теоретичного чи практичного погляду риси, особливості об'єкта, що потребують безпосереднього вивчення.
Мета дослідження - це той кінцевий результат, який дослідник має отримати після закінчення роботи.
Завдання дослідження - питання, на які необхідно отримати відповідь для досягнення мети. Завдання дослідження безпосередньо пов'язані з характером аналізу. Якщо мова йде про теоретико-пізнавальні проблеми дослідження, то завдання та висновки дослідження будуть визначатися теоретичними положеннями й новими концепціями, отриманими в результаті аналізу.
Гіпотеза - це наукове припущення про можливі зв'язки, відносини, причини, що ведуть до тих або тих явищ. У процесі дослідження необхідно підтвердити чи заперечити гіпотези.
Закінчення процесу формулювання гіпотез дає можливість досліднику розробити інструментарій, тобто перейти від теоретичних конструкцій до емпіричних показників, які відображаються в питаннях анкети, інтерв'ю, спостереженнях та ін.
Технологія підготовки програми дослідження
Розробка методологічної частини програми передбачає вибір теми й обґрунтування проблеми, формулювання мети і завдань дослідження, теоретичний аналіз проблеми, висування гіпотез дослідження. Під час розробки методичної частини визначається тип вибірки, техніка збору даних, спосіб обробки матеріалу, складається робочий план дослідження.
Безпосереднім приводом для проведення соціологічного дослідження є наявність проблеми, реальної проблемної ситуації.
Проблема (від грец. πρóβλημα — задача, утруднення) — все те, що потребує вивчення і розв’язання. У найпростішому розумінні — це питання, на яке треба відповісти, але знань для відповіді бракує. Для цього і проводяться дослідження. Проблема дослідження завжди передбачає свого носія — певну спільноту чи групу, їх діяльність.
Розробка методичної частини програми соціологічного дослідження передбачає вирішення питань методики і техніки дослідження, вибір найбільш прийнятних методів збирання, обробки й аналізу первинної інформації. У розв’язанні цих питань вихідним є визначення генеральної та вибіркової сукупностей. Генеральна — це вся сукупність явищ, об’єктів (одиниць досліджуваного об’єкта), стосовно яких досліджується проблема.