34. Доходи: типеи соціально-економічних структур за критерієм доходів, соціальні фактори доходів, соц. Наслідки доходів,соц. Погляди на бідність і багатство.

Доходи - стратегічне поняття економічної науки, але воно має важливі соціально-гуманітарні і соціально-психологічні аспекти.

Соціальний лад, тип й імідж будь-яких суспільств і економіки перш за все визначаються тим, хто конкретно складає різні майнові класи, як розподілені бідність і багатство, як співвідносяться трудові і нетрудові доходи соціальних груп, що розрізняються з погляду праці, зокрема: зайняті і безробітні; представники різних видів праці, професій і занять, а також категорії працівників в одних і тих же видах праці; власники і не власники; що мають і не мають освіти; наближені до влади і управління або віддалені від них; жителі різних регіонів, а також жителі села, міста, мегаполісу, місцевої, некорінної і іноземної робочої сили; чоловіки і жінки, молодь і громадяни літнього віку. Соціальна картина розподілу доходів динамічна, вона може змінюватися в часі.

Соціальні чинники доходів. Багато причин, що визначають рівень і відмінності матеріального добробуту людей як індивідів і груп є суто соціальними чинниками.

1) "чиста соціальна конкуренція" - бідність або багатство людей значною мірою залежить не стільки від активності, ефективності, ринкової вартості результатів їх трудової діяльності, скільки від поведінки, що є "боротьбою" саме соціальних індивідуальних і групових можливостей і здібностей.

Способи досягнення багатства: "заробляється" (ґрунтується на нормованій праці і відрядній його платні); "крадеться" (ґрунтується на насильстві); "виграється" (ґрунтується на випадку, успіху).

2) адміністративне регулювання - "зовнішнє" втручання в сферу доходів індивідів і груп з боку певних інститутів, інстанцій і менеджерів під приводом досягнення соціально-гуманітарних і соціально-психологічних цілей.

3) різні форми добродійності, що є добровільним перерозподілом добробуту - один на користь інших.

4) сімейно-споріднені відносини - взаємодопомога і спадкоємство. У цьому плані різні не тільки традиції і культура в різних суспільствах, але і конкретні зв'язки в різних сім'ях і споріднених "кланах" в одному і тому ж суспільстві.

Соціальні наслідки доходів. Будучи певними соціальними чинниками, доходи у свою чергу самі виявляються чинником багатьох соціальних явищ. Можна виділити їх вплив на соціальну і соціально-економічну структуру, зайнятість і професійно-трудову кар'єру, якість життя, соціальні відносини, поведінку і свідомість.

З погляду економічної соціології важливе вивчення того, як доходи впливають на якість життя, а воно у свою чергу на працю. Якість життя - умова відтворення робочої сили; побут і моральна атмосфера дозвілля, залежні від матеріальної забезпеченості, можуть істотно визначати працездатність і професійний розвиток людини.

Доходи роблять значний вплив на свідомість індивідів і груп. Ніщо не змінює людей духовно, не визначає їх вчинки і світогляд в такому ступені, як матеріально-майнове положення. Бідність і багатство "мають" різні психологію, характер, а наявність або відсутність грошей відбивається на формуванні особи людини.

За Аристотелем, переважання одного з цих елементів визначає відповідну форму державного устрою. А. Сміт, Д. Рікардо, Д. Мілль, Т. Мальтус - бідність і багатство є логічним наслідком індустріального розвитку, а розподіл доходів між різними класами визначає розподіл власності. Г. Спенсер: бідність - явище не соціальне, а особиста проблема тих, хто не зміг вписатися в існуючі соціальні рамки, втручання держави у природний розвиток суспільства недоцільне, бо бідність і багатство - явища позитивні, вони стимулюють людський розвиток. Ф. Гіддінгс: бідність - лихо, якому не можна запобігти, та одночасно й соціальне благом, рушійна сила соціального прогресу. Ж. Прудон: бідність - соціальним благом, вона є невід’ємною рисою людства, оскільки його потреби весь час зростають. Ф. Хайек: бідність і багатство - невідворотна реальність у будь-якому суспільстві. Отже, ціла плеяда вчених розглядала бідність та багатство, по суті, крізь призму теорії Ч. Дарвіна (природний відбір, виживання сильніших). Вони вважали бідних особисто відповідальними за своє становище. Е. Реклю, К. Маркс, Ф. Енгельс - проголошували соціальну рівність необхідністю. Існування бідності поряд з багатством - соціальне лихо, наслідок несправедливих розподільчих відносин.