70. Масові пристрасті: визначення, форми, етапи розвитку

Масові пристрасті являють собою прагнення до задоволення самих різних прагнень і бажань. Як відзначає Н. Смелзер, масові пристрасті можуть бути легковажними (аеробіка, лотереї, колективна потреба в інформації про НЛО і інопланетян) або серйозними (політичні пристрасті до певного лідера чи політичній течії, різні масові прояви патріотизму); вони можуть бути економічними (прагнення до придбання акцій МММ), політичними (масова підтримка демократів або патріотів у Росії), експресивними (танц-клуби, масове захоплення музикою), релігійними (захоплення

яким-небудь релігійною течією), а також інших типів.

Як правило, розвиток масових пристрастей проходить декілька стадій.

1. Виникнення інтересу до певного предмету або явища на рівні малих агрегації. Оскільки масова свідомість за своєю природою носить індивідуальний, а не груповий характер, повинен мати місце феномен збігу інтересів у окремих членів масового суспільства. 2. Демонстрація позитивних моментів, пов'язаних з цікавлять предметом або явищем (заповнення дозвілля, відчутна вигода, позитивно впливає на здоров'я, чудеса, пов'язані з релігійними або містичними діями, і т.д.).

3. Поширення уподобання з охопленням великих мас людей за допомогою різних каналів масових комунікацій (бесіди, розмови з публікою, засоби масової інформації і т.д.). Дуже часто масові пристрасті базуються на прагненні людей до швидкого збагачення. Це обумовлює спалаху масового інтересу і наступних дій по відношенню до різних лотерей (наприклад, Лотто-мільйон, "Русское лото" та ін), конкурсів з призами ( "Поле чудес", "Вгадай мелодію" та ін), ненадійних фірм з великими відсотками по вкладах ( "Чара", "Володаря"). Наявність таких пристрастей використовується в рекламній діяльності та іміджмейкерами для формування іміджу фірм, впорядкування ринку збуту, просування товарів і досягнення інших цілей організації.

Слід зазначити, що масові пристрасті, як правило, недовговічні і, крім того, поширюються всередині певних соціальних верств або обмежуються рамками деяких субкультур. У силу цього масові пристрасті у вкрай рідкісних випадках охоплюють все суспільство, обмежуючись певною частиною населення. Крайньої формою виявлення масових пристрастей слід вважати масову істерію. Вона являє собою певні форми ірраціонального, непередбачуваної поведінки або прояву сліпої віри. Зазвичай це соціальне явище відносно короткий час і за ступенем прояву нагадує феномен натовпу. Як приклад можна привести поведінку прихильників естрадних зірок, які мають на своїх кумирів; шанувальників футбольної команди, які буйствують в різних місцях без прямих коонтактів один з одним; націоналістів, які проявляють ненависть по відношенню до деяких етнічних груп, і т.д.

71. Чутки: визначення, види, наслідки.

Чутка - це повідомлення, що надходить від однієї чи більше осіб, про нічим не підтверджені події. Як правило, стосується важливих для людини чи групи явищ, торкаються актуальних потреб та інтересів, відображають загальну інформаційну ситуацію в суспільстві або великій соціальній групі. Вони відображають і пов’язані з пануючими в суспільстві масовими настроями та громадською думкою, відтворюють існуючі стереотипи та установки людей. Виникають коли недостатньо офіційної інформації, у випадку її закритості, суспільство тут же запускає неофіційну, тіньову мережу розповсюдження інформації – чутки.

У соціальній психології під чутками розуміють специфічну форму недостовірної або частково достовірної інформації, що надходить від однієї особи або групи, про певні події чи ситуації. У процесі комунікації зміст, переданий за допомогою чуток, стає надбанням загалу. Чутки виникають у зв’язку з важливими для великих груп людей подіями, соціальними об’єктами; вони є наслідком політичної та економічної невизначеності в суспільстві, соціально-психологічної нестабільності; Чутки задовольняють соціальну потребу людини у пізнанні чогось чи когось, водночас вони стимулюють цю потребу, знижують невизначеaність, у якій людина не може перебувати довго. Тобто, чутки роблять соціальну ситуацію суб’єктивно зрозумілішою, не тільки допомагаючи людині зорієнтуватися в ній, але й регулюючи свою поведінку, яка, відповідно до події, може змінитися.

Розрізняють такі види чуток,залежно від їх характеристик: 1. Інформаційної (міра вірогідності чутки, її правдоподібності):абсолютно невірогідна; невірогідна з елементами правдоподібності; вірогідна з елементами неправдоподібності; правдоподібна чутка.

2. Експресивна (загальний тип емоційної реакції, на яку чутка розрахована, і яка виникає під час її сприймання аудиторією):чутки-страховисько, або опудала; чутка-агресія; чутка-бажання або ж надія; чутка-викриття; чутка-легенда.

За сферою поширення(мала, велика, масова аудиторія)

Бувають стихійні чутки та навмисне сфабриковані (дезінформація).

За потребою:1.утилітарні (чітко поставлена мета, задоволення певного корисливого прагнення); 2.інформаційно-пізнавальні; 3.емотивні (емоційні) – коли бажання емоційно забарвити інформацією, або коли хочуть поділитися певним станом і зняти певним чином напругу (щоб розділити, до прикладу, свій страх); 4.престижу або самоствердження.

За результатом та наслідком впливу (тривожать громадську думку, але не викликають антисоціальних настроїв; викликають антисуспільну поведінку частини населення;руйнують соціальні зв’язки та можуть вилитися в масові безпорядки).

Сила чутки:(чутки,що непокоять громадську думку;чутки,що викликають поодинокі чи масові антигрупові наслідки;чутки,що руйнують зв’язки між особами та групами).