- •1.Об'єкт, предмет та метод соціології.
- •2. Взаємозв’язок соціології з соціально-гуманітарними, природничими науками
- •3. Структура і ф-ції соціології
- •2.Зв'язок соціології з соц.-гум-ми та природознавчими науками
- •4. Типи соціологічних теорій
- •5. Становлення соц знання (до XIX ст.).
- •6. О.Конт і проект нової науки - соціології.
- •7. Основні етапи розвитку соціології
- •8.Натуралістичні школи в соціології
- •10. Матеріалістична соціологія к.Маркса та неомарксизм в соціології XX ст.
- •9. Класичний період розвитку соціології (е. Дюркгейм, в. Парето, г. Зіммель, м. Вебер)
- •13. Українська протосоціологічна думка
- •12.Теорії соціальної стратифікації та мобільності п. Сорокіна.
- •11. Психологічні школи в соціології.
- •14.Конкретне соціологічне дослідження: визначення, можливості, обмеження, методи.
- •15. Програма соціологічного дослідження: функції, структура, технологія підготовки.
- •24. Визначення мети, об’єкту, предмету соц дослідження.
- •16. Опитування як метод соц досл. Сфокусоване інтерв'ю. Інтерв’ю.
- •17. Аналіз документів. Контент-аналіз.
- •18. Спостереження
- •19. Експеримент як метод конкретного соціологічного дослідження: сутність, різновиди.
- •21. Основні методи обробки соц.Інф-ції. Аналіз та інтерпретація емпіричних даних.
- •22. Поняття та проблеми формування вибірки. Типи вибірки.Репрезентативність, надійність та валідність вибірки. Генеральна сукупність та вибіркова сукупність.
- •23. Ймовірнісний підхід до побудови вибірки. Однощаблевий та багатощаблевий випадковий відбір.
- •2 Особливості багатощабвідбору
- •24. Цілеспрямований підхід до побудови вибірки. Принцип типовості, принцип квот.
- •25. Поняття особистості
- •26. Основні фактори формування особистості. Соціалізація особистосі.
- •28. Соц. Статуси і ролі. Типи ролевих конфліктів.
- •29. Детермінація соціальної поведінки. Потреби та інтереси як механізми визначеності поведінки.
- •30. Соціальні відхилення. Девіантна поведінка. Соц контроль за поведінкою.
- •31. Економічна соціологія:предм., завд., стр-ра, істор., методи.
- •32. Предмет і завдання соціології праці. Соціальний аналіз організаційно-трудових відносин.
- •33. Праця і типи соціально-економічних груп. Характеристика конкретних соціально-економічних груп
- •34. Доходи: типеи соціально-економічних структур за критерієм доходів, соціальні фактори доходів, соц. Наслідки доходів,соц. Погляди на бідність і багатство.
- •35. Зайнятість в структурі соціально-економічних відносин
- •36. Безробіття та соціальна поведінка. Протиріччя соціального захисту безробіття.
- •37. Соціальна трудова мобільність
- •38. Трудовий конфлікт
- •39. Соціальні аспекти мотивації і стимулювання праці.
- •41. Соціальні страти, класи, групи
- •45. Соціальна дія і соціальна взаємодія: сутність, механізм.
- •46. Соціальні відносини: цінності як основа соціальних відносин, різновиди соціальних відносин.
- •48.Шлюб і розлучення: визначення, форми, мотивація. Криза інституту шлюбу в сучасному європейському суспільстві.
- •49. Основні напрями етносоціології.
- •50.Національно-етнічна структура суспільства.
- •51.Соціально-демографічна структура суспільства.
- •52.Демографічна криза європейських суспільств: ознаки, причини, наслідки.
- •53. Демографічна ситуація в Україні в дзеркалі Всеукраїнського перепису населення 2001 р.
- •54. Гендерна проблематика в структурі соц. Знання.
- •55.Особливості соціологічного аналізу культури.
- •56. Теорія соціокультурної динаміки п.Сорокіна. П.Сорокін про «суперкультури».
- •57. Субкультури в контексті соц.Досліджень.
- •58.Соціальні інститути культури. Управління культурою
- •60. Протиріччя в розвитку і функціонуванні освіти. Проблеми сучасної вищої освіти.
- •61.Наука як соціальний інститут
- •62. Міграція наукових кадрів: причини, структура, наслідки. Криза української науки.
- •63. Масова культура” та її дослідження в соціологічних теоріях хх ст.
- •64.Громадська думки. Функції громадської думки. Критерії і показники соціальної зрілості.
- •65.Особливості вивчення громадської думки. Вимірюваня громадської думки: спрямованість, інтенсивність, інтеграція.
- •66. Опитування як метод соціологічного дослідження громадської думки. Досвід вивчення громадської думки в сша. Рекомендації Геллопа щодо удосконалення опитувань громадської думки
- •67.Управління громадською думкою.Пропоганда
- •68. Public relations: функції, завдання та можливості. Pr та маніпулювання громадською думкою.
- •69. Колективна поведінка: сутність, види.
- •70. Масові пристрасті: визначення, форми, етапи розвитку
- •71. Чутки: визначення, види, наслідки.
- •72.Соціальна комунікація
24. Цілеспрямований підхід до побудови вибірки. Принцип типовості, принцип квот.
У основу направленої вибірки закладається не перелік (список) одиниць відбору і одиниць спостереження, а статистичні дані опис об'єкту дослідження по найбільш значущим, з погляду їх впливу на досліджуване явище, характеристикам генеральної сукупності.
Найбільш поширеними видами цілеспрямованого підходу є: типовий і квотний.
Принцип типовості
Типовий підхід полягає в тому, що відбір одиниць репрезентації здійснюється не випадковим способом. Дослідник свідомо вибирає те або інше «гніздо (населений пункт, підприємство, школу, виборчу ділянку і т.п.). При виборі конкретних «кубел» він керується в основному тим, щоб це «гніздо» було найбільш типовим (найбільш поширеним типом) серед всіх одиниць репрезентації. Зазвичай цими міркуваннями керуються в тих випадках, коли число одиниць відбору не може бути досить великим, а «гнізда», як підказують дослідникові знання (або інтуїція), недостатньо однорідні.
Принцип квот
Основу вибірки в даному випадку складають зведення про найбільш важливі пропорції генеральної сукупності. По даних пропорціях, виходячи із загального об'єму вибіркової сукупності обчислюються відповідні квоти, які розподіляються серед інтерв'юєрів. Ті, у свою чергу, здійснюють вибір респондентів, керуючись вказаними параметрами.
25. Поняття особистості
Людина- родове поняття, вказує на відмінність людей від тварин, набір якостей, що відображає homosapiens.
Індивід – окрема людина, одиничний представник людського роду.
Поняття "особистість" служить для характеристики соціального в людині.
Соціологію цікавить людина як соціальна істота.
Особистість - це людина у якості соціального індивіда, індивіда як члена суспільства.
Індивідуальність-особливі специфічні явища природні, фізіологічні, психолог., спадковані і набуті, які відрізняють одну людини від іншої.
Особа – пон.,що розкриває предметні ознаки індивідуальності щодо груп, колект.,організацій,тощо.
! Порівнявши поняття, можна дійти до висновку,що кожен індивід є людиною, і тільки під впливом сусп.-ва він стає особистістю.
Соціальна якість людини- сукупність взаємопов’язаних елементів, які пов‘язують соц..взаємодії особистості з інш. людьми у конкретних історичних умовах.
Соц.якості проявляються через:
-
мету діяльності;
-
соц.. статус і ролі;
-
норми і цінності;
-
сукупність знань;
-
соц. активністі;
-
ступеня самостійності.
Соціальний статус особистості - це її місце в системі суспільних відношень, це сукупність соціальних функцій особистості, оцінка і самооцінка, тобто розуміння своєї соціальної значущості. У людини може бути декілька статусів, так як вона включена в безліч груп і організацій, тобто вона володіє статусним набором. Головний статус - найбільш характерний для даного індивіда статус, за яким його виділяють (наприклад, директор банку, домогосподарка, робітник). Головний статус визначає стиль життя, коло знайомих, манеру поведінки.)
Соціальна роль - це модель поведінки, очікувана від того, хто має зазначений соціальний статус. Роль - це дія в межах сукупності прав, привілеїв і обов'язків, які визначено статусом.
Узаг. відображення сукупності істотних соц. якостей фіксуються у понятті соц. тип особистості:
Ідеальний (втілює ідеал)
Нормативний (сукупн. якостей необхідні для розвитку даного сус-ва)
Реальний (переважаюч. тип особист. у сус-ві).