62. Міграція наукових кадрів: причини, структура, наслідки. Криза української науки.

«Відплив умів» - міграція висококваліфікованих фахівців, зокрема наукових кадрів, з метою отримання постійного місця проживання або роботи за контрактом.

Одним із базових і вельми поширених пояснень причин і чинників міграції є положення

про те, що вона обумовлена сумарною дією чинників виштовхування і тяжіння, які мають економічну, демографічну, соціальну і політичну

природу.

Слід зазначити, що причини еміграції, у тому числі й інтелектуальної, криються у протиріччях між рівнем розвитку особи, її потребами, можливостями і умовами їх задоволення. Серед спонукаючих причин міграції наукових кадрів виділяють як зовнішні по відношенню до особи чинники, так і внутрішні - прагнення за допомогою еміграції до реалізації існуючих у неї потреб у розвитку [4, с. 111]. Відносно України можна констатувати, що криза української науки -вирішальний чинник еміграції.Як сукупність чинників, що обумовлюють відтік вчених за кордон, слід назвати низький і такий, що продовжує знижуватись, рівень престижу науки в суспільстві, низьку моральну оцінку кваліфікованої праці, атмосферу вразливості, незахищеності, в якій виявилася наука і зайняті в цій сфері, неясність для вчених перспектив своєї кар'єри і діяльності. Також гнітючо діє на висококваліфікованих фахівців незатребуваність їх

творчих здібностей і професійних знань, результатів наукової діяльності; більш того, українські вчені часто-густо не мають можливості здійснити впровадження розробок на батьківщині.

Окрім всіх вищеперелічених причин, в Україні спостерігається значне скорочення внутрішніх витрат вчених на дослідження і розробки, що також обумовлене кризою науки. Ще однією істотною причиною є незахищеність прав власності на

продукт інтелектуальної праці.

Специфіка сучасної еміграції українських висококваліфікованих фахівців полягає в тому, що це потік осіб з високою професійною мотивацією: для них характерна пріоритетність можливостей професійної реалізації і задоволення професійних очікувань і вимог перед чинником географічного місця використання своїх знань. Для багатьох з них це означає не лише і не стільки ментальну орієнтованість на конкретну країну-реципієнта, скільки орієнтованість на своє професійне співтовариство.Українці, навіть спочатку орієнтовані на життя поза Україною, за певних умов можуть відчувати зацікавленість в професійній співпраці з Україною.

В той же час, не слід занижувати і такий вагомий чинник інтелектуальної міграції як

економічний, оскільки для більшості українських вчених важливе значення має так званий чинник благополуччя: гідний рівень заробітної плати,

високий рівень матеріально-технічного оснащення робочого місця, хороші умови праці і життя.

У зв'язку з економічною кризою значно погіршилася матеріальна база науки, більш того, в Україні спостерігається катастрофічно недостатнє її фінансування. Так, низький рівень оплати праці вчених, низька якість життя у багатьох випадках є изначальними чинниками "відпливу умів

Середній вік більшої частини вимірювальних приладів перевищує 15

років, тоді як на Заході такі прилади вважаються застарілими вже через п'ять років експлуатації

Так, одним із чинників інтелектуальної міграції з України є відсутність внутрішнього споживача, тобто масштабного внутрішнього ринку високих технологій. Основні причини такої ситуації - це орієнтована на експорт сировинних ресурсів структура української економіки, активне проникнення на національний ринок імпортної високотехнологічної продукції, неготовність нового приватного сектора економіки робити інвестиції в дорогі і довгострокові наукові проекти.

Відносно «притягуючих» чинників нтелектуальної міграції слід зазначити, що найбільше значення мають економічні і професійні, особливо під час політичних і соціально-економічних криз. Так, серед економічних чинників первинне значення мають наступні: висока заробітна плата, здатна забезпечити гідні умови життя і праці; поліпшення матеріально-технічної бази досліджень; можливість доступу до сучасного устаткування і засобів комунікації.

Серед професійних чинників, що діють в країні в'їзду, найбільш істотними є наступні: акумуляція наукових знань, підвищення кваліфікації і інтелектуального потенціалу вченого, можливість професійної самореалізації, досягнення більшої конкурентоспроможності. Також важливим чинником є кар'єрне зростання, а саме заняття високих наукових або адміністративних посад. Крім того, до професійних чинників слід віднести можливість міжнародних контактів і залучення до висококласного середовища професійного спілкування, можливість здійснення зарубіжних поїздок, сприяючих приєднанню до досягнень світової науки і ділової культури.