1.3.2. Сировина для гірничо-хімічного та агропромислового комплексів
Апатити та фосфорити (фосфатні руди) – природні мінеральні утворення, які використовують як фосфорні добрива. Світові запаси становлять близько 100 млрд. тонн, розвідано лише 37 млрд. тонн.
Апатити зосереджені на півостровах Лабрадор (Канада) і Кольському (Росія). Величезні запаси фосфоритів осадового походження сконцентровані у західній Африці (Марокко), на Аравійському півострові, у США (Флорида). В Україні апатити відсутні. Фосфатна сировина зосереджена також у КНР, Бразилії, ПАР, Казахстані й Австралії.
До початку 20 століття фосфоритові жовна в Україні кустарно добували у Придністров'ї. Освоєння значних за площею, але малопотужних пластів з низьким вмістом фосфоритів у Сумській і Харківській областях протягом довоєнних років було економічно невигідним. У 80 – 90-х рр. XXI ст. виявлено нові родовища фосфоритів, зокрема екзогенні зернисті фосфорити в Осиківському родовищі Донецької обл. (потужність пластів 3–10 м, вміст Р2О5 – 4–13 %). Перспективними є зони в Чернігівській області і Придністров'ї. Ендогенні рідкіснометалево-апатитові формації виявлено в Ново-Полтавському родовищі у Запорізькій обл. (4,3 % Р2О5 у корінному заляганні нефелінових сієнітів і карбонатів, 8,1 % – у корі вивітрювання). За розробленими практично безвідходними схемами збагачення з них експериментально одержано кондиційний концентрат.
Україна працює на довізній сировині, виробляє прості та складні види фосфорних добрив. Перший в Україні суперфосфатний цех (на довізній сировині) став до ладу 1890 р. в Одесі у складі хімічного заводу. Добрива виготовляють на базі великих виробничих об'єднань, надаючи перевагу внутрішньо- та міжгалузевому комбінуванню на основі комплексного використання сировини та послідовної переробки її, а також відходів і побічних продуктів (АР Крим, виробниче об'єднання «Титан», Рівнененське виробниче об'єднання «Азот», Роздольське виробниче об'єднання «Сірка»). В Україні діють 4 спеціалізовані підприємства підгалузі – Сумське виробниче об'єднання «Хімпром», Вінницький і Костянтинівський хімічні та Одеський суперфосфатний заводи. Виробництво фосфорних добрив в 1990 та 2005 роках становило 1,65 і 0,98 млн. т відповідно.
Калійні солі. Світові запаси калійних солей – 70 млрд. тонн. Найбільш значні родовища зосереджені в США і Канаді, у Німеччині, Франції, Росії, Йорданії, Білорусі. Україна імпортує калійні добрива з Білорусі.
Сировиною для агропромислового комплексу, яка використовується, головно, як місцеве органічне добриво, є торф і сапропель, запаси яких зосереджені переважно в областях, що розташовані в Поліській зоні нашої країни.
Сірка. Поклади знаходяться у самородному стані (осадове та вулканічне походження) та у вигляді сульфідів важких металів (пірит, сульфідні солі), а також в газі та нафті. Сірку застосовують у хімічній промисловості для виробництва сірчаної кислоти, синтетичного волокна, сірчистих барвників, димного пороху, у гумовій промисловості, а також у сільському господарстві, фармації тощо.
Світові запаси – близько 700 млн. тонн, з них самородної – 350 млн. тонн. Найбільші провінції: Середземноморська (Україна, Польща, Іспанія); Східноєвропейська (Росія); Середньоазіатська (КНР, Японія); Американська (Чилі, США, Мексика, Аргентина).
В Україні родовище самородної сірки вперше було відкрито в 1887 році на Керченському півострові (Чокур-Кояцьке родовище), його експлуатацію розпочато 1928 р. (у 1930-х рр. річний видобуток складав 600 – 700 т), а припинено в 1941 через майже повне вичерпання сировини. У 1950-х рр. випадково було відкрито Передкарпатський сірконосний басейн, найбагатший в Східній Європі та один з найбагатших у світі. У межах України (він залягає також на території Польщі й Румунії) басейн простягається до 300 км завдовжки і 40 – 50 км завширшки (рис. 1.3).
Рис. 1.3. Схема розташування родовищ і проявів хімічної