Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПІДРУЧНИК з охорони та раціонального використан....doc
Скачиваний:
60
Добавлен:
10.12.2018
Размер:
10.93 Mб
Скачать

2.1. Загальні поняття. Водні ресурси Світу

Вода – одна з найпоширеніших речовин у природі і один з найважливіших компонентів навколишнього середовища. Серед природних ресурсів Землі вона займає особливе положення, тому що є незамінною на відміну від інших. Водні ресурси – це складова частина відновлюваних невичерпних (оскільки при раціональному використанні вони безперервно відновлюються в процесі колообігу) природних ресурсів; придатні для використання води (практично всі води гідросфери). До них належать прісні та морські води – поверхневі (океани, моря, річки, озера, льодовики, штучні водойми, болота) та підземні; ґрунтова волога; вода (льоди) гірських та полярних льодовиків; водяна пара атмосфери. Водні ресурси виконують численні функції, серед яких основними є: економічна, екологічна та соціальна. З точки зору соціально – економічного значення під поняттям “водні ресурси” розуміють об’єми поверхневих і підземних вод, які використовуються чи можуть бути використані в процесі матеріального виробництва. Пріоритетним напрямом використання водних ресурсів є забезпечення питних, побутових, культурно – оздоровчих, рекреаційних, спортивних, духовних та інших потреб населення.

За своїми природними характеристиками у поняття вод включають всі води, що входять до складу природних ланок колообігу води: поверхневі, підземні, внутрішні морські води та територіальне море. Поверхневі води – це води різних водних об’єктів, що знаходяться на земній поверхні. Підземні води – це води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах. Внутрішні морські води розташовані в межах державних кордонів, а територіальне море становить морський пояс, який прилягає до узбережжя або внутрішніх вод і складає частину його території.

На Світовий океан припадає 361 млн. км2, або 71 % загальної площі Земної кулі; на всі внутрішні водойми суходолу – до 3 %. Близько 10 % суходолу вкрито льодовиками. Об’єм води Світового океану – 1,338 млрд. км3, що складає 1/800 об’єму Землі. Світовий океан містить 96,5% всієї кількості води, що знаходиться на поверхні Землі, включаючи материкові льоди Антарктиди і Гренландії, і є головним водним резервуаром планети. В процесі водообміну з атмосферою і материками Світовий океан щорічно приймає в себе стік з материків в об’ємі 47000 км3, опади з атмосфери над океаном в кількості 458000 км3/год і випаровує відповідно близько 505000 км3/год прісної води (шар товщиною приблизно 1,4 м). Світовий океан поділяють на окремі океани, основні морфометричні характеристики яких наведені в табл. 2.1.

Частина океану, обмежена берегами материків, островами і підвищеннями дна (порогами), називається морем. Площа морів складає близько 10% всієї площі Світового океану, а об’єм води в них не перевищує 3% об’єму вод Світового океану.

Загальний об’єм гідросфери Землі – 1,4 млрд. км3. Об’єм підземних вод становить понад 23 млн. км3, у льодовиках міститься 24 млн., в озерах – 230 тис., у болотах – 12 тис., у річкових (руслових) водах – 1,2 тис. км3. Уяву про водні ресурси Світу можна скласти за величиною стаціонарних запасів води різних частин гідросфери, та за відновлюваними в процесі колообігу її запасами (табл. 2.2). Найбільші стаціонарні запаси води зосереджені в підземних водах та в льодовиках – 60000 та 24000 тис. км3 відповідно.

Із стаціонарних запасів гідросфери менше 2% відноситься до прісних вод, а якщо виключити води (льоди) полярних льодовиків, поки недоступні для використання, то на частку доступних для використання прісних вод припадає всього лише 0,3% стаціонарного об’єму гідросфери. До відновлюваних запасів води відносять річковий стік, розподіл якого по частинах Світу наведений в табл. 2.3. Максимальним об’ємом річкового стоку характеризується територія Азії, де цей показник складає 12860 км3.

Річкові водні ресурси під впливом високої активності (в середньому змінюються кожні 11 діб), як правило, прісні. Прісними ж є й проточні озера та більша частина підземних вод зони активного водообміну.

Таблиця 2.1. Основні морфометричні характеристики океанів [1, 2]

Океан

Площа з морями, млн. км2

% від площі Світового океану

Об’єм води,

млн. км3

Глибина, м

Де виміряна найбільша глибина

середня

найбільша

Тихий

178,7

49,5

707,1

3957

11,034

Маріанська западина

Атлантичний

91,6

25,4

330,1

3602

8742

Западина Пуерто-Ріко

Індійський

76,2

21,0

284,6

3736

7450

Яванська западина

Північний Льодовитий

14,8

4,1

16,7

1131

5449

Котловина Нансена

Світовий

361,3

100,0

1338,5

3704

11034

Маріанська западина

Таблиця 2.2. Стаціонарні водні ресурси Світу [1, 2]

Частини гідросфери

Об’єм води, тис. км3

Активність водообміну, кількість років

Світовий океан

1370000

3000

Підземні води

60000٭

5000٭

в. т. ч. зони активного обміну

4000٭

330٭

Льодовики

24000

8600

Озера

230

10

Ґрунтова волога

82

1

Річкові (руслові) води

1,2

0,032

Атмосферна водяна пара

14

0,027

Вся гідросфера

1454327,2

2800

٭Наближені дані

Таблиця 2.3. Річковий стік по частинах Світу [1, 2]

Частини Світу

Об’єм річкового

стоку, км3

Шар стоку, мм

Європа

2950

300

Азія

12860

286

Африка

4220

139

Північна Америка (з Центральною Америкою)

5400

265

Південна Америка

8000

445

Австралія, включаючи Тасманію, Нову Гвінею та Нову Зеландію

1920

218

Антарктида і Гренландія

2800

164

Вся суша

38150

252

в. т. ч. внутрішні (безстічні) області

750

24

периферійна частина суші

37400

320