Станом на 1.01.2005 р. [46]

Розораність земельного фонду в Україні значно перевищує аналогічний показник у переважній більшості країн світу. Найбільш розораною є зона Степу – 67,8%, у тому числі в Дніпропетровській області – 70%, Запорізькій – 75%, Миколаївській – 73%, Херсонській – 73,1%, Кіровоградській – 75%. Агроландшафти цих областей відносяться до екологічно несприятливих. У зоні Лісостепу розораність сягає 60,1%, зокрема в Хмельницькій області – 62,2, Черкаській – 66,0, Вінницькій – 67,0 Тернопільській – 65,0, Київській –52,9.

В Поліссі рівень розораності складає 35,2% і в розрізі областей варіює в межах від 15,3% (Закарпатська обл.) до 47,8% (Чернігівська обл.).

Структура сільськогосподарських угідь України подана на рис. 5.3.

В Україні є значні територіальні відмінності в землезабезпеченні населення. У Закарпатській і Херсонській областях забезпеченість ріллею становить відповідно 0,15 га і 1,48 га на одного жителя. В цілому ж Україна займає одне з перших місць в Європі по зазначеному показнику, який складає 0,65 га/чол. (табл. 5.8).

Рис. 5.3. Структура сільськогосподарських угідь України

Станом на 01.01.2005 р. [46]

Таблиця 5.8. Площа сільськогосподарських угідь на одного жителя в окремих зарубіжних країнах

Країни	С-г угіддя	В т.ч. рілля	Країни	С.-г. угіддя	В т.ч. рілля
Австрія	0,44	0,18	Німеччина	0,21	0,14
Бельгія	0,14	0,07	Польща	0,48	0,37
Білорусь	0,90	0,60	Росія	1,49	0,88
Болгарія	0,71	0,48	Румунія	0,65	0,41
Велико-британія	0,29	0,10	США	1,62	0,71
Греція	0,84	0,23	Угорщина	0,60	0,46
Данія	0,51	0,45	Фінляндія	0,53	0,51
Іспанія	0,79	0,40	Франція	0,52	0,32
Італія	0,27	0,14	Швеція	0,38	0,31
Канада	2,49	1,54	Швейцарія	0,22	0,06
Нідер-ланди	0,13	0,06	Україна	0,79	0,65

В порівнянні з іншими країнами Україна в достатній мірі забезпечена орними землями, однак кількість орної землі у розрахунку на 1 людину не корелює з рівнем продовольчого забезпечення населення, оскільки останній показник залежить не тільки від площі земельних ресурсів і родючості ґрунтів, а й від загальної структури земельного фонду країни, рівня культури землеробства, структури посівів, економіки країни, розвитку переробної промисловості, соціальних умов і рівня життя.