- •1.1. Загальні поняття
- •Родовищ корисних копалин [8]
- •Запасами деяких видів корисних копалин [15]
- •1.2. Металічні корисні копалини
- •1.2.1. Титанові руди та руди кольорових металів
- •1.2.2. Радіоактивні метали та поліметалічні руди
- •1.2.3. Дорогоцінні метали та коштовне каміння
- •1.3. Неметалічні корисні копалини
- •1.3.1. Сировина для металургії
- •1.3.2. Сировина для гірничо-хімічного та агропромислового комплексів
- •Сировини на території України:
- •1.3.3. Інша нерудна сировина (вапняки, глауконіт, барит)
- •1.3.4. Сировина для будівельної індустрії
- •1.4. Енергетичні ресурси
- •1.4.1. Фундаментальні концепції щодо енергетичного стану біосфери
- •1.4.2. Енергетична характеристика навколишнього середовища
- •Ккал/см2/рік [3]
- •(За р. Г. Дерев'янком, 1987)
- •1.4.3. Паливно-енергетичні ресурси
- •1.4.3.1. Нафта, газ і конденсат в Україні
- •І газу в Україні[14, 15]
- •1.4.3.2.Тверді горючі копалини
- •1.4.3.3. Метан вугільних родовищ
- •1.4.3.4. Уранові руди
- •1.4.4. Відновлювальні і нетрадиційні джерела енергії
- •До електричних мереж в деяких країнах, мВт
- •1.4.5. Еколого-економічні проблеми використання мінерально-сировинних ресурсів
- •Контрольні запитання
- •Література до розділу 1
- •2.1. Загальні поняття. Водні ресурси Світу
- •2.2. Характеристика водних ресурсів України
- •2.2.1. Поверхневі водні ресурси
- •2.2.2. Підземні, мінеральні та термальні води
- •2.3. Екологічний стан водних ресурсів
- •2.4. Охорона та використання водних ресурсів
- •2.4.1. Охорона вод від забруднення
- •2.4.2. Раціональне використання водних ресурсів
- •2.4.3. Гідрологічний стан річок та заходи боротьби зі шкідливою дією вод
- •2.4.4. Оптимізація управління щодо раціонального використання водних ресурсів
- •2.5. Державний контроль за використанням і охороною водних ресурсів
- •Контрольні запитання:
- •Література до розділу 2
- •3.1. Хімічний склад та екологічне значення атмосферного повітря
- •3.2. Екологічне значення основних компонентів атмосферного повітря
- •3.3. Екологічний стан атмосферного повітря в Україні
- •3.4 Техногенний та “природний” парниковий ефекти
- •3.5.Охорона та раціональне використання атмосфери
- •Контрольні запитання
- •Литература до розділу 3
- •4.1. Лісові ресурси і рослинний світ
- •4.1.1. Поняття про лісові ресурси. Лісові ресурси планети та їх використання
- •4.1.2. Лісові ресурси і рослинний світ України
- •Деревними породами [12]
- •4.1.3. Рекреаційне використання лісів
- •4.1.4. Екологічний стан лісів та їх відновлення
- •4.1.5. Законодавча база щодо охорони лісів і рослинного світу
- •4.2. Тваринний світ
- •4.2.1 Тваринний світ як складова біологічних ресурсів та передумова життєдіяльності людства
- •4.2.2. Тваринний світ України
- •4.2.3. Мисливські ресурси України
- •4.2.4. Господарська діяльність і тваринний світ
- •4.2.5. Законодавча база з питань охорони тваринного світу в Україні
- •Контрольні запитання
- •Дайте визначення поняття “лісові ресурси”. Які лісові ресурси відносять до лісових ресурсів загальнодержавного значення, а які – до місцевого?
- •Література до розділу 4
- •5.1. Біосферна роль земельних ресурсів
- •5.1.1. Поняття про земельні ресурси та екологічні проблеми, пов'язані з їх експлуатацією
- •5.1.2. Ґрунтовий покрив як природний ресурс
- •5.1.3. Екологічні функції ґрунтового покриву
- •Екосистема ґрунту і її еволюція
- •5.2. Земельні ресурси Світу
- •5.2.1. Розподіл земельних ресурсів по материках, їх використання і природна продуктивність
- •Над рівнем моря (за даними фао, 1982)
- •В деяких країнах світу [6]
- •5.3. Земельні ресурси України та їх використання
- •Станом на 1.01.2005 р. [46]
- •Станом на 01.01.2005 р. [46]
- •5.3.1. Географія та структура ґрунтового покриву
- •5.4. Екологічні наслідки антропогенних змін ґрунтового покриву
- •За характером ґрунтового покриву [41]
- •По континентах [41]
- •5.5. Ерозія ґрунтів та протиерозійні заходи
- •5.6. Зрошувані землі
- •5.6.1. Поширення зрошуваних земель в Україні
- •Станом на 2006 р.)
- •(За даними Держводгоспу України)
- •(За матеріалами Держводгоспу України):
- •Херсонської області
- •5.6.2. Водно-сольовий режим і його регулювання
- •5.6.3. Якість поливної води і засолення ґрунтів
- •5.6.4. Вторинне засолення і осолонцювання ґрунтів: прогнозування та профілактика
- •5.6.5. Промивки засолених грунтів
- •5.6.6. Фітомеліоративні заходи
- •5.7. Використання перезволожених та осушених земель
- •Контрольні запитання
- •Література до розділу 5
- •6.1. Промислове виробництво та порушення земель
- •6.1.1. Класифікація порушених територій
- •6.1.2. Зміна природних ландшафтів
- •6.1.3. Порушення ґрунтів під час добування
- •6.2.Рекультивація порушених земель
- •6.2.1. Оцінка розкривних порід за їх придатністю до біологічної рекультивації
- •6.2.3.Екологічні основи рекультивації земель
- •6.2.4. Характеристика промислових відвалів
- •6.1.8. Використання рекультивованих земель
- •6.3. Рекультивація вироблених торфовищ
- •6.3.1. Етапи рекультивації та штучні водойми
- •6.3.2. Сільськогосподарське використання торфовищ
- •Контрольні запитання
- •7. Які вимоги до біологічного освоєння порід, складених у відвал?
- •Література до розділу 6
- •Контрольні запитання
- •Література до розділу 7
- •Предметний покажчик
- •Охорона та раціональне використання природних ресурсів і рекультивація земель
- •10008, М. Житомир, бульвар Старий, 7, тел.: (0412)–37-49-44
- •10008, М. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 17а, тел.: (0412)–42-00-06
4.1.3. Рекреаційне використання лісів
В останні роки значно зросло соціальне значення лісів. Прискорена урбанізація значних територій (ріст міст і селищ міського типу, розширення площ добування корисних копалин тощо) призвели до збільшення техногенних ландшафтів, скорочення площі природних лісів. Внаслідок цього різко зросли рекреаційні потреби суспільства. У зв’язку зі зростанням потреб людей у рекреації, все більше земель відчужується для даних цілей.
Під терміном “рекреація” (від лат. rekreatio, англ. recreation) розуміють відпочинок або відновлення. Під рекреаційними ресурсами розуміють сукупність природних умов, що використовуються для відпочинку, лікування і туризму, задоволення фізичних, естетичних і пізнавальних потреб людини. Ліс є одним з найбільш важливих рекреаційних ресурсів, тому дуже часто під рекреацією розуміють відпочинок та відновлення сил у лісі. На думку багатьох спеціалістів, щоб задовольнити рекреаційні потреби, потрібно мати приблизно 0,8 га площі на 1 людину. Наприклад, у Європі близько 2,1 % усієї площі зайнято територіями, які використовуються для відпочинку, туризму та лікування. Рекреаційний фонд США налічує 196 млн. га державних земель, з яких на даний час використовується 52 млн. га. В Україні площа приміських лісів, які можуть використовуватись в рекреаційних цілях, становить понад 1,7 млн. га. Загальна площа зелених насаджень у лісовому фонді державного значення складає понад 1,5 тис. га, з яких понад 1,3 тис. га вкрито лісом.
Основними рекреаційними функціями лісів є:
-
покращення мікроклімату на прилеглій території;
-
збільшення кількості іонізованого кисню в повітрі (оптимальною іонізацією повітря характеризуються мішані ліси та чисті соснові насадження);
-
поліпшення санітарно-гігієнічного стану прилеглої території за рахунок фітонцидних властивостей зелених насаджень.
Основним напрямком рекреаційного використання лісів є створення внутрішньоміських та приміських зелених зон. Ліси зелених зон є важливим фактором формування міського мікроклімату, вони створюють матеріальну базу для організації масового відпочинку населення. В зелених зонах розміщують численні будинки відпочинку, профілакторії, пансіонати, туристські бази та інші об’єкти масового відпочинку.
Для відпочинку, туризму і спорту використовують й інші ліси, які розташовані не лише поблизу населених пунктів, але й на значній відстані від них. Особливо інтенсивно відвідуються ті лісові масиви й окремі ділянки, через які пролягають маршрути масових видів пасажирського транспорту. Сьогодні існує тенденція інтенсивного рекреаційного використання великих територіальних утворень, які звичайно формуються на базі лісових масивів, розташованих за межами приміських зон. Тому значного рекреаційного навантаження зазнають не лише зелені зони, а й такі категорії лісів, як заборонні смуги уздовж річок, навколо озер та інших водних об’єктів. Аналогічну роль виконують й ліси іншого функціонального призначення – гірські ліси, ґрунтозахисні й протиерозійні насадження тощо.
Рекреаційні функції виконують переважно ліси, лісопарки та інші лісові насадження, що входять до зелених зон міст. Для більш ефективного використання лісів зелених зон в них виділяють лісопаркову і лісогосподарську частини. До лісогосподарської частини відносять лісові масиви, віддалені від населених пунктів, з погано розвиненою транспортною мережею і мало відвідувані населенням. Лісопаркова частина, навпаки, найбільш інтенсивно використовується для відпочинку і включає в себе великі лісові масиви з різноманітними ландшафтами, добрим транспортним сполученням, елементами благоустрою, необхідними для відпочинку.
Варто зауважити, що рекреаційні ліси в 50 разів цінніші, ніж господарські, які є сировинною базою отримання деревини. В Японії, наприклад, рекреаційний ліс оцінюють в 50 разів вище, ніж господарський, а в Німеччині такий ліс дає прибуток в 20 разів більший, ніж господарський.
Найбільш важливими рекреаційними об’єктами на території України є гірські ліси Криму і Карпат, Полісся, а також ліси по берегах рік Дніпра, Дністра, Десни, Сіверського Дінця та Південного Бугу. Найменшими лісовими ресурсами для рекреаційного використання володіють малолісні області Донбасу і Придніпров’я. На ці регіони, де проживає понад 35% всього міського населення, припадає лише 18,4% всієї вкритої лісом площі зелених зон, тоді як в Карпатах, навпаки, – на 4% – 7,8% лісів зелених зон. В зв’язку з цим забезпеченість населення лісами зелених зон в Україні коливається за областями від 4 до 105 га на 1 тис. чоловік.