- •1.1. Загальні поняття
- •Родовищ корисних копалин [8]
- •Запасами деяких видів корисних копалин [15]
- •1.2. Металічні корисні копалини
- •1.2.1. Титанові руди та руди кольорових металів
- •1.2.2. Радіоактивні метали та поліметалічні руди
- •1.2.3. Дорогоцінні метали та коштовне каміння
- •1.3. Неметалічні корисні копалини
- •1.3.1. Сировина для металургії
- •1.3.2. Сировина для гірничо-хімічного та агропромислового комплексів
- •Сировини на території України:
- •1.3.3. Інша нерудна сировина (вапняки, глауконіт, барит)
- •1.3.4. Сировина для будівельної індустрії
- •1.4. Енергетичні ресурси
- •1.4.1. Фундаментальні концепції щодо енергетичного стану біосфери
- •1.4.2. Енергетична характеристика навколишнього середовища
- •Ккал/см2/рік [3]
- •(За р. Г. Дерев'янком, 1987)
- •1.4.3. Паливно-енергетичні ресурси
- •1.4.3.1. Нафта, газ і конденсат в Україні
- •І газу в Україні[14, 15]
- •1.4.3.2.Тверді горючі копалини
- •1.4.3.3. Метан вугільних родовищ
- •1.4.3.4. Уранові руди
- •1.4.4. Відновлювальні і нетрадиційні джерела енергії
- •До електричних мереж в деяких країнах, мВт
- •1.4.5. Еколого-економічні проблеми використання мінерально-сировинних ресурсів
- •Контрольні запитання
- •Література до розділу 1
- •2.1. Загальні поняття. Водні ресурси Світу
- •2.2. Характеристика водних ресурсів України
- •2.2.1. Поверхневі водні ресурси
- •2.2.2. Підземні, мінеральні та термальні води
- •2.3. Екологічний стан водних ресурсів
- •2.4. Охорона та використання водних ресурсів
- •2.4.1. Охорона вод від забруднення
- •2.4.2. Раціональне використання водних ресурсів
- •2.4.3. Гідрологічний стан річок та заходи боротьби зі шкідливою дією вод
- •2.4.4. Оптимізація управління щодо раціонального використання водних ресурсів
- •2.5. Державний контроль за використанням і охороною водних ресурсів
- •Контрольні запитання:
- •Література до розділу 2
- •3.1. Хімічний склад та екологічне значення атмосферного повітря
- •3.2. Екологічне значення основних компонентів атмосферного повітря
- •3.3. Екологічний стан атмосферного повітря в Україні
- •3.4 Техногенний та “природний” парниковий ефекти
- •3.5.Охорона та раціональне використання атмосфери
- •Контрольні запитання
- •Литература до розділу 3
- •4.1. Лісові ресурси і рослинний світ
- •4.1.1. Поняття про лісові ресурси. Лісові ресурси планети та їх використання
- •4.1.2. Лісові ресурси і рослинний світ України
- •Деревними породами [12]
- •4.1.3. Рекреаційне використання лісів
- •4.1.4. Екологічний стан лісів та їх відновлення
- •4.1.5. Законодавча база щодо охорони лісів і рослинного світу
- •4.2. Тваринний світ
- •4.2.1 Тваринний світ як складова біологічних ресурсів та передумова життєдіяльності людства
- •4.2.2. Тваринний світ України
- •4.2.3. Мисливські ресурси України
- •4.2.4. Господарська діяльність і тваринний світ
- •4.2.5. Законодавча база з питань охорони тваринного світу в Україні
- •Контрольні запитання
- •Дайте визначення поняття “лісові ресурси”. Які лісові ресурси відносять до лісових ресурсів загальнодержавного значення, а які – до місцевого?
- •Література до розділу 4
- •5.1. Біосферна роль земельних ресурсів
- •5.1.1. Поняття про земельні ресурси та екологічні проблеми, пов'язані з їх експлуатацією
- •5.1.2. Ґрунтовий покрив як природний ресурс
- •5.1.3. Екологічні функції ґрунтового покриву
- •Екосистема ґрунту і її еволюція
- •5.2. Земельні ресурси Світу
- •5.2.1. Розподіл земельних ресурсів по материках, їх використання і природна продуктивність
- •Над рівнем моря (за даними фао, 1982)
- •В деяких країнах світу [6]
- •5.3. Земельні ресурси України та їх використання
- •Станом на 1.01.2005 р. [46]
- •Станом на 01.01.2005 р. [46]
- •5.3.1. Географія та структура ґрунтового покриву
- •5.4. Екологічні наслідки антропогенних змін ґрунтового покриву
- •За характером ґрунтового покриву [41]
- •По континентах [41]
- •5.5. Ерозія ґрунтів та протиерозійні заходи
- •5.6. Зрошувані землі
- •5.6.1. Поширення зрошуваних земель в Україні
- •Станом на 2006 р.)
- •(За даними Держводгоспу України)
- •(За матеріалами Держводгоспу України):
- •Херсонської області
- •5.6.2. Водно-сольовий режим і його регулювання
- •5.6.3. Якість поливної води і засолення ґрунтів
- •5.6.4. Вторинне засолення і осолонцювання ґрунтів: прогнозування та профілактика
- •5.6.5. Промивки засолених грунтів
- •5.6.6. Фітомеліоративні заходи
- •5.7. Використання перезволожених та осушених земель
- •Контрольні запитання
- •Література до розділу 5
- •6.1. Промислове виробництво та порушення земель
- •6.1.1. Класифікація порушених територій
- •6.1.2. Зміна природних ландшафтів
- •6.1.3. Порушення ґрунтів під час добування
- •6.2.Рекультивація порушених земель
- •6.2.1. Оцінка розкривних порід за їх придатністю до біологічної рекультивації
- •6.2.3.Екологічні основи рекультивації земель
- •6.2.4. Характеристика промислових відвалів
- •6.1.8. Використання рекультивованих земель
- •6.3. Рекультивація вироблених торфовищ
- •6.3.1. Етапи рекультивації та штучні водойми
- •6.3.2. Сільськогосподарське використання торфовищ
- •Контрольні запитання
- •7. Які вимоги до біологічного освоєння порід, складених у відвал?
- •Література до розділу 6
- •Контрольні запитання
- •Література до розділу 7
- •Предметний покажчик
- •Охорона та раціональне використання природних ресурсів і рекультивація земель
- •10008, М. Житомир, бульвар Старий, 7, тел.: (0412)–37-49-44
- •10008, М. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 17а, тел.: (0412)–42-00-06
6.2.3.Екологічні основи рекультивації земель
Особливості виположування відкосів та влаштування терас. З метою рекультивації поверхні укосів відвалів, а також захисту їх від розмиву, зсувів, вітрової і водної ерозії і запобігання в майбутньому локальних деформацій передбачається їх терасування і виположування.
Об'єм планувальних робіт при виположуванні залежить від кута природного ухилу, висоти, периметра і кількості ярусів.
Об'єм робіт з виположування одноярусного відвалу визначають за формулою 6.1:
м3; (6.1)
а багатоярусного відвалу – за виразом 6.2:
, м3, (6.2)
де К – коефіцієнт виположування укосу (при виположуванні зверху вниз К = 0,125, знизу нагору – К = 0,5); h – висота ярусу відвалу, м; α – кут природного укосу, градус; α1 – кут укосу після виположування, градус; Р – периметр відвалу, м; n – число ярусів відвалу.
Величина периметра Р залежить від конфігурації відвалу. При прямокутній формі відвалу Р = 2(a+b), при квадратній Р = 4а, при круглій P = D (b a, D – відповідно довжина, ширина і діаметр відвалу, м).
Виположування укосів по периметру відвалу можна здійснювати двома способами: зверху вниз і знизу нагору.
У першому випадку воно проводиться шляхом переміщення порід з верхньої бровки ярусу на нижню. При цьому способі необхідно збільшити земельну площу для розміщення об'ємів порід. Розмір додаткової земельної площі визначається за формулою:
, м2, (6.3)
де lг.п. – збільшення горизонтальної проекції лінії укосу першого ярусу при виположуванні зверху вниз.
=, м. (6.4)
Укоси виположують за допомогою драглайнів або екскаваторів. Доцільно проводити виположування на укосах електробульдозером (рис. 6.15 а) при α = 45°÷30° або бульдозером на базі трактора з тяговою лебідкою (рис. 6.15 б) при α = 30°÷12°.
Залежність між об'ємом робіт з виположування укосу першого ярусу і приростом площі відвалу (ΔS), необхідної для розміщення порід, вираховується за формулою 6.5:
, м2. (6.5)
Формули для розрахунку збільшення площі відвалу, який має форму:
прямокутника
, м2; (6.6)
квадрата
, м2; (6.7)
круга
, м2. (6.8)
Відповідно до розрахунків приріст площі відвалу при виположуванні першого ярусу може досягати 10% земельного відводу.
Якщо виположування укосів зверху вниз неможливе (через відсутність вільних площ), використовують спосіб знизу нагору. При цьому порода переміщується з нижньої бровки укосу на вершину поверхні відвалу, а об'єм робіт збільшується в 4 рази порівняно зі способом зверху вниз.
Складування порід у багатоярусні відвали потребує створення терас. Для запобігання ерозії при їх плануванні поперечний ухил повинен становити 1,5–2° у бік тераси, що знаходиться вище.
|
|
Рис. 6.15. Виположування укосу відвалу електробульдозером і бульдозером: 1-електробульдозер; 2 – тяговий візок; 3 – якір |
Об'єм робіт для створення терас при умові розраховується за формулою:
, м3, (6.9)
де bтр – ширина горизонтального майданчика тераси, м; hтр – висота тераси, м; n – число ярусів. Якщо , то формула розрахунку має вигляд:
, м3. (6.10)
Організація робіт на відвалах, що перебувають в експлуатації, наступна. Після закінчення укладання розкривних порід у перший ярус проводять виположування його укосу до кута, що забезпечує обраний спосіб біологічної рекультивації (рис. 6.16). Укладання порід у другий і кожен наступний яруси проводиться після попереднього визначення величини берми безпеки (В) на кожному ярусі В1, B2, Bn.
Виположування укосів:
зверху вниз
(6.11)
знизу нагору
. (6.12)
Об'єм робіт із планування родючого шару на виположеному укосі відвалу (ярусу) визначають:
, м3, (6.13)
де П – коефіцієнт, що враховує повноту покриття родючим ґрунтом площі, що рекультивується (при посіві багаторічних трав і садінні чагарників П = 1, при садінні дерев П = 0,1 ÷ 0,12); Н – висота відвалу, м; Δh – потужність родючих ґрунтів, що укладаються на поверхню, яка рекультивується, м.
Об'єм планування родючих ґрунтів на терасах встановлюють:
, м3, (6.14)
де bj – ширина j-ї тераси, м; Pj – периметр j-го ярусу відвалу, м.
Загальний об'єм робіт, пов’язаний із плануванням родючих ґрунтів на виположених укосах і терасах, розраховують:
, м3. (6.15)
Рис. 6.16. Схеми виположування укосу відвалу
На відвалах, що експлуатуються, виположування і терасування варто проводити в процесі основних робіт.
Рис. 6.17. Схема створення терас на високому відвалі способом знизу нагору
У випадку виробничої необхідності можна створювати на укосах високих відвалів тераси (рис. 6.17). При такій технологічній схемі відсутнє виположування укосів, тому значно знижується об'єм земляних робіт і не виникає потреби у вільній площі для розміщення відпрацьованих порід. Однак, необхідно створювати сприятливі умови для рослин і по кінцевому контуру відвалу відсипати призму з родючих ґрунтів. За такої схеми порядок робіт з рекультивації наступний. В міру відсипання відвальних ярусів до намічуваних меж нарізається тераса висотою 10 м. Порода, що витягається, укладається екскаватором на поверхню ярусу.
При терасуванні і виположуванні «старих» відпрацьованих відвалів у більшості випадків необхідне обґрунтування проведення зазначених робіт на кожному конкретному об’єкті.