3.5.Охорона та раціональне використання атмосфери

Охорона атмосферного повітря – це система заходів, пов`язаних із збереженням, поліпшенням та відновленням стану атмосферного повітря, запобіганням та зниженням рівня його забруднення та впливу на нього хімічних сполук, фізичних та біологічних факторів.

Охорона атмосферного повітря в Україні регламентується цілим рядом законодавчих актів, метою яких є збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря та створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров’я людей та навколишнє природне середовище.

Основними законодавчими актами в галузі охорони атмосферного повітря є:

• Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” № 1264-12 від 26.09.1991р.

• Закон України “Про охорону атмосферного повітря” від 16 жовтня 1992 р. № 2707-ХІІ зі змінами в редакції Закону № 2556-ІІІ від 21.06.2001 р.

Крім законодавчих актів, відносини у сфері охорони атмосферного повітря регламентуються також цілим рядом нормативно-керівних та методичних документів (Постанов Кабінету Міністрів України, Наказів Міністерства охорони навколишнього природного середовища):

• Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. №303 „Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору” зі змінами та доповненнями, внесеними в 1999 – 2003 рр., яка визначає єдині на всій території України правила встановлення збору за забруднення навколишнього природного середовища, в тому числі й атмосфери, а також його стягнення;

• Постанова Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. №1598 „Про затвердження переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню”, яка визначає перелік найбільш поширених забруднюючих речовин;

• Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 р. № 1655 „Про затвердження порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря” визначає єдину систему ведення державного обліку об’єктів (підприємств, установ, організацій, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності), які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і на стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;

• Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. № 1780 „Про затвердження порядку розроблення та затвердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел”, яка визначає вимоги щодо розроблення та затвердження нормативів гранично допустимих викидів (ГДВ) забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел;

• Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 299 „Про порядок розроблення та затвердження нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря”, яка встановлює механізм розроблення та затвердження науково обґрунтованих нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з метою уникнення, зменшення чи запобігання негативним наслідкам його забруднення;

• Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 300 „Про порядок розроблення та затвердження нормативів гранично допустимого рівня впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел забруднення на стан атмосферного повітря”;

• Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 301 „Про затвердження порядку погодження і видачі дозволів на провадження діяльності, пов’язаної зі штучними змінами атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях”, яка встановлює єдиний механізм погодження, видачі та анулювання дозволів на провадження діяльності, пов’язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях;

• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 р. № 610-р „Про схвалення концепції реалізації державної політики щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які призводять до підкислення, евтрофікації та утворення приземного озону”;

• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 р. № 37-р „Про затвердження плану заходів щодо зменшення негативного впливу автомобільних транспортних засобів на довкілля на 2004 - 2010 роки”.

Україні належить виключний суверенітет над своїм повітряним простором. Діяльність користувачів повітряного простору України регулюється Повітряним кодексом України (№316713 від 4 травня 1993 року з наступними змінами).

Першочерговими заходами, яких слід вжити для нормалізації та стабілізації екологічного стану повітряного басейну, є:

• підвищення ефективності діяльності щодо охорони атмосфери за рахунок зміцнення технологічної дисципліни на промислових підприємствах;

• перегляд переліку основних забруднюючих речовин атмосферного повітря, що нормуються;

• вдосконалення системи нормування викидів забруднюючих речовин.

Для реалізації цих заходів передбачається:

• розробити стандарти якості атмосферного повітря, узгоджені з міжнародною системою стандартів;

• створити нову систему екологічного нормування введенням технологічних стандартів і нормативів утворення забруднюючих речовин під час здійснення технологічних процесів;

• розробити технологічні нормативи на основні забруднюючі речовини з урахуванням можливостей новітніх технологій;

• розробити цільові програми дій щодо поступового зниження рівня забруднення повітря на короткотермінову, середньотермінову та довготермінову перспективу для міст з підвищеним рівнем забруднення атмосферного повітря;

• здійснити перехід до міжнародних стандартів і нормативів якості атмосферного повітря.

Одним з дієвих напрямів в охороні атмосферного повітря є реалізація комплексу організаційно – економічних заходів, серед яких основними є:

• встановлення лімітів викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря та інших шкідливих впливів на нього;

• встановлення лімітів використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення;

• встановлення нормативів плати і розмірів платежів за викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря та інші шкідливі впливи на нього;

• встановлення нормативів плати за перевищення лімітів викидів, інших шкідливих впливів та видачу дозволів на викоритання атмосферного повітря;

• встановлення нормативів плати за використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення;

• надання податкових, кредитних та інших пільг при впровадженні повітроохоронних заходів.

В 1980 – 1998 роках Україною в законодавчому порядку були ратифіковані міжнародні Конвенції в галузі охорони атмосферного повітря (табл 3.3).

Виконання Україною зобов’язань, що випливають із багатосторонніх угод, вимагає приведення внутрішніх законів та нормативно–правових актів у відповідність з існуючими нормами міжнародного права та врахування існуючої міжнародної практики під час розробки нових законодавчих актів.

Головними сферами, у яких передбачається здійснити наближення законодавства України про охорону атмосферного повітря до законодавства, закріпленого в міжнародних природоохоронних директивах і регуляціях, є:

• викиди стаціонарних джерел (SО₂, свинець, оксиди азоту);

• питання щодо мобільних джерел (органічних розчинників, що випаровуються при збереженні і перевезенні бензину, вміст свинцю в бензині, вимоги до карбюраторних і дизельних двигунів, вміст сірки в рідкому пальному);

• стандарти якості повітря (оксиди сірки, аерозолі, оксиди азоту, тропосферний озон, бензол);

• контроль продукції (озоноруйнуючі речовини, продаж і використання небезпечних хімічних речовин).

Таблиця 3.3. Основні міжнародно-правові акти у сфері охорони довкілля за участю України

Назва міжнародно-правового акта	Дата прийняття	Дата набуття чинності	Дата ратифікації/ приєднання Україною
Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані	13.11.1979	16.03.1983	05.06.1980
Віденська конвенція про охорону озонового шару	22.03.1985	22.09.1989	20.05.1986
Протокол про скорочення викидів сірки або їх транскордонних потоків принаймні на 30% до Конвенції 1979 р. про транскордонне забруднення повітря на великі відстані	08.07.1985	02.09.1987	12.08.1986
Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар	16.09.1987	01.01.1989	20.09.1998
Протокол про обмеження викидів оксид азоту або їх транскордонних потоків до Конвенції 1979 р. про транскордонне забруднення повітря на великі відстані	01.11.1988	14.02.1991	24.07.1989
Рамкова конвенція ООН про зміну клімату	09.05.1992	21.03.1994	29.10.1996
Протокол до Конвенції 1979 р. про транскордонне забруднення повітря на великі відстані стосовно подальшого скорочення викидів сірки	14.06.1994	05.08.1998	17.12.1996
Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату	11.12.1997	16.02.2005	04.02.2004