В деяких країнах світу [6]

Країна	Площа земель, млн. га	Площа с.-г. угідь, млн. га	С.-г. освоєність території, %	Рілля, млн. га	Розораність території, %	Розораність с.-г. угідь, %	Сіножаті та пасовища
							площа, млн. га	% до загальної площі с.-г. угідь
Австралія	771,3	461,7	59,7	47,0	6,1	10,2	414,5	90,0
Бразилія	851,2	238,3	28,0	51,1	6,1	21,4	187,3	78,6
Великобританія	24,5	17,1	69,8	5,9	24,1	34,5	11,1	64,9
Канада	997,1	73,4	7,4	45,4	4,6	61,9	27,9	38,0
Китай	959,7	495,8	52,4	92,5	9,6	18,7	400,0	80,7
Лівія	176,0	15,8	9,0	1,8	1,0	11,4	9,0	88,6
Німеччина	35,7	17,3	48,5	11,8	33,1	68,2	5,3	30,6
Польща	32,3	18,7	57,9	14,3	44,3	76,5	4,1	21,9
Росія	1707,5	219,6	12,9	130,3	7,8	60,6	75,0	34,2
США	936,4	426,9	45,6	185,7	19,8	43,5	239,2	56,0
Україна	60,4	41,9	69,4	33,3	59,6	85,9	7,5	17,9
Франція	55,2	30,2	53,0	18,3	32,1	60,6	10,6	35,1

Таблиця 5.5. Динаміка забезпечення населення ріллею

Показники	Роки
	1960	1975	1985	2000	2005
Площа ріллі, млрд. га	1,5	1,5	1,5	1,5	1,5
Населення світу, млрд.	3,0	4,0	5,0	6,1	6,5
Площа ріллі на душу населення, га	0,50	0,38	0,30	0,25	0,23

В країнах східної Європи, починаючи з 90-х років минулого століття, спостерігається значний спад виробництва. Але, поряд з цим, має місце й значне зниження імпорту продовольства, пов'язане з погіршенням економічної ситуації в країнах колишнього Радянського Союзу та зниженням рівня споживання. В країнах Африки наростає дефіцит продовольства, обумовлений високим приростом населення та зниженням рівня його виробництва.

В останнє півстоліття продовольчу проблему, при загальному зниженні забезпечення населення землею, вдавалось вирішувати за рахунок введення нових інтенсивних сортів сільськогосподарських культур, збільшення площ зрошуваних земель, росту кількості добрив та пестицидів, що вносяться в грунт. І все ж проблема забезпечення населення продовольством у світі залишається гострою. Не зважаючи на стабільність в останні десятиріччя загальної площі ріллі, в світі має місце тенденція, яка свідчить про загальне погіршення екологічних параметрів земельних ресурсів, зниження стійкості ґрунтового покриву. При стабільності загальної площі ріллі в світі щорічно втрачається 6–7 млн. га продуктивних земель, які відводяться під будівництво, в резерв, деградують і т.д.

Площа ріллі відновлюється за рахунок пасовищ та лісів. При цьому пропорційно зростає площа інших земель, переважно деградованих. В замін втрачених родючих земель людина вводить в сільськогосподарське виробництво нові, менш родючі: болотні, засолені, пустельні, які вимагають значних витрат на окультурення та підтримання рівня їх родючості. Таким чином, підтримання рівня виробництва продукції вимагає все більших витрат. Крім того, зростають плащі «бедлендів». В світі в даний час біля 4,5 млрд. га непридатних земель. З них 2,5 млрд. га – природні непридатні землі (пустелі, виходи скельних порід), і біля 2,0 млрд. га – пустелі антропогенного походження.

Підраховано, що втрати земель постійно зростають. Так, за 10 тисяч років сільськогосподарської діяльності втрачено 2,0 млрд. га, або 0,2 млн. га за рік, в той час як за останні 300 років втрачено 700 млн. га земель, або 2,3 млн. га за рік. Найбільші втрати з розрахунку на річний термін мали місце в останнє півстоліття – 300 млн. га, або 6 млн. га за рік.

Основна причина втрат – зростаючий вплив людини на земельний покрив. Причому прогресуючі втрати продуктивних земельних ресурсів характерні для всіх країн (табл. 5.6).

Таблиця 5.6. Втрати земельних ресурсів

в країнах світу, млн. га/рік

Країни
Україна	США	Велико-британія	Японія	Італія	Франція
0,070	1,2	0,023	0,055	0,045	0,065

Втрати земельних ресурсів в різних країнах відбуваються за рахунок відносної зміни структури їх земельних угідь. Для країн із значними земельними ресурсами (США, Росія, Китай, Австралія) землі головно переводяться в «бедленди» – еродовані, зруйновані. Для розвинених країн з незначними земельними ресурсами (Нідерланди, Японія, і т.д.) землі відводяться, як правило, під міське та промислове будівництво, дороги, гірничі підприємства.

На сьогодні практично всі кращі землі на планеті розорані. Придатні для сільськогосподарського використання вільні землі як правило низькородючі, вимагають значних витрат на їх окультурення і меліорацію. Але в різних регіонах ситуація істотно відрізняється. За даними ФАО, у світі 55 країн мають недостатні земельні ресурси, щоб прогодувати населення: у Африці й Азії їх по 22; у центральній Америці – 11. Рівень освоєння земель також різний. У Європі освоєно біля 94 % земель, у Азії – 92%. У Південній Америці та Африці рівень освоєння земель менший 50%. Є певні резерви й у Африці, але це землі під тропічними лісами, або напівпустельні, які вимагають значних витрат для освоєння. Подальше розорювання резервних земель за рахунок вирубування лісів призводить до загострення екологічної ситуації.