1.4.3.1. Нафта, газ і конденсат в Україні

Україна є однією з найстаріших нафтовидобувних держав світу. Відомі три нафтогазоносні райони – Прикарпатський, Дніпровсько-Донецький, Причорноморський.

Прикарпатський нафтогазоносний район охоплює територію вздовж північно-східних схилів Карпат. Промислова розробка нафтових родовищ у районі Борислава почалась у 1886 р. У 1908–1910 рр. в Західній Україні видобували по 1,5–2 млн. т нафти щорічно. На той час це був третій показник у світі (після США та Росії).

Газовиявлення в Україні відзначені ще у 1901–1902 рр. під час будівництва соляних шахт у Прикарпатті. Перші промислові надходження газу отримані в районі Калуша в 1921 р. на Дашавському родовищі, а у 1924 р. було прокладено перший газопровід від Дашави до Стрия. Природні горючі гази знайдені у тих же районах, що й нафта.

В районі нараховується більше тридцяти нафтових і газових родовищ, більша частина яких приурочена до Прикарпатської низовини. Поклади нафти і газу знаходяться на глибині від 100–150 до 3500 м і глибше у відкладах неогену, палеогену, а також юри і навіть девону. Найбільш розповсюджений тип покладів –багатошаровий. Деякі поклади потужних газових родовищ відносяться до типу масивних. На сьогодні у Прикарпатті експлуатуються Битківське, Бориславське, Долинське, Північно-Долинське та Ріпнянське родовища.

Дніпровсько-Донецький нафтогазоносний район розміщений в Доно-Дніпровській западині, яка простягається на довжину 650–700 км вузькою смугою 80–150 км на Лівобережжі України. Активний видобуток нафти почався в 30–40 роки минулого століття. В районі виявлено більше ніж 20 нафтових, нафтогазових і газових родовищ, в тому числі – одне із найбільших в Україні – Шабелинське газове родовище. До найважливіших родовищ цього району належать також Леляківське, Прилуцьке, Качанівське, Охтирське, Радченківське, Глинсько-Розбишевське. Нафта Дніпровсько-Донецького району має високу якість. Вона містить багато легких фракцій, дає високий вихід бензину, характеризується малим вмістом сірки. Виявлені продуктивні поклади пов’язані з відкладами юри, триасу і, головно, з нижньою пермю і карбоном. Найбільші родовища нафти знаходяться у Сумській області. Більшість значних родовищ нафти України вже вичерпані майже до проектного рівня. Наприклад, рівень нафтовилучення Леляківського родовища досяг 59% при проектному рівні в 62,2%, Гнідинцівського родовища відповідно – 61,1 та 62,2, Прилуцького – 53,2 та 56,6, Качанівського – 43,5 та 45,6. Найбільш розповсюджений тип родовищ – багатопластовий, часто зустрічаються масивні і пластово-масивні. Розвідка родовищ проведена до глибини 3000–3500м. Більш глибокі горизонти, в тому числі нижній комплекс палеозойських відкладів, залишаються поки що майже не розвіданими. Однак в районі розвідані значні запаси нафти і газу, прогнозні запаси якого оцінюються в 3200 млрд. м³.

Причорноморський нафтогазоносний район охоплює Причорноморську западину, Степовий Крим, Керченський півострів, а також північно-західну частину акваторії Чорного (Каркинітська та Одеська затоки) та західну частину акваторії Азовського морів. На Керченському півострові ще у 1866 р. почались перші бурові роботи, викликані виходом нафти і газу на поверхню. Поряд з давно відомими, а також нещодавно відкритими невеликими малопродуктивними родовищами нафти на Керченському півострові і газу в Північному Приазов’ї, в останній час в районі виявлено більше десяти промислових газових та нафтогазових родовищ. Промислові запаси газу та нафти приурочені до крейдяних і палеогенових, частково неогенових відкладів. Вони знайдені переважно на глибинах від 1500 до 3500 м. Незважаючи на те, що район розвіданий поки що не достатньо, його прогнозні запаси газу оцінюються більше ніж в 600 млрд. м³.

Геологорозвідувальні роботи на нафту і газ в Україні ведуться в усіх трьох нафтогазоносних регіонах.

Початкові потенційні ресурси вуглеводнів України в перерахунку на умовне паливо складають 8417,8 млн. т, в тому числі нафти – 1325,7 (15,7%), газового конденсату – 380,5 млн. т (4,5%), газу вільного – 6435,7 (76,5%), газу розчиненого – 275,9 млрд. м³ (3,3%). На державному балансі нараховується 296 родовищ, з них 67 – нафтових, 10 – газонафтових і нафтогазових, 51 – нафто-газоконденсатних, 70 – газових і 98 – газоконден-сатних, початкові розвідані видобувні запаси яких складають 3418,2 млн. т умовного палива, тобто початкові ресурси вуглеводнів розвідані на 41%, в тому числі по нафті – на 33, вільному газу – на 43%. Ступінь виробленості (частка нагромадженого видобутку в початкових потенційних ресурсах) складає відповідно 21,4 і 24,2%. Таким чином, 6382,7 млн. т умовного палива (75,8%) вуглеводних ресурсів ще залишаються в надрах України, при цьому 5010,0 млн. т умовного палива (59%) складають нерозвідані ресурси.

Слід відмітити, що 1531,9 млн. т. умовного палива, або 18,2% початкових потенційних ресурсів вуглеводнів знаходяться у межах шельфів Чорного і Азовського морів, які на сьогоднішній день є одними з найперспективніших районів для проведення пошуково-розвідувальних робіт.

Ресурсна база нафтогазовидобувної промисловості України дозволяє при її ефективному використанні стабілізувати, а в перспективі й підвищити видобуток нафти і газу. Однак, починаючи з 1985 р., обсяги видобутку нафти і газу почали скорочуватися (табл. 1.7), знизилися обсяги геолого-розвідувального буріння більш ніж у 7 разів, а приріст розвіданих запасів – у 5 разів. Вже кілька років приріст запасів нафти і газу в Україні залишається меншим від їх видобутку. В найближчі роки попит у нафтовій продукції планується задовольнити за рахунок збільшення імпортних поставок нафти.

Таблиця 1.7.Динаміка видобутку нафти