
- •1.1. Загальні поняття
- •Родовищ корисних копалин [8]
- •Запасами деяких видів корисних копалин [15]
- •1.2. Металічні корисні копалини
- •1.2.1. Титанові руди та руди кольорових металів
- •1.2.2. Радіоактивні метали та поліметалічні руди
- •1.2.3. Дорогоцінні метали та коштовне каміння
- •1.3. Неметалічні корисні копалини
- •1.3.1. Сировина для металургії
- •1.3.2. Сировина для гірничо-хімічного та агропромислового комплексів
- •Сировини на території України:
- •1.3.3. Інша нерудна сировина (вапняки, глауконіт, барит)
- •1.3.4. Сировина для будівельної індустрії
- •1.4. Енергетичні ресурси
- •1.4.1. Фундаментальні концепції щодо енергетичного стану біосфери
- •1.4.2. Енергетична характеристика навколишнього середовища
- •Ккал/см2/рік [3]
- •(За р. Г. Дерев'янком, 1987)
- •1.4.3. Паливно-енергетичні ресурси
- •1.4.3.1. Нафта, газ і конденсат в Україні
- •І газу в Україні[14, 15]
- •1.4.3.2.Тверді горючі копалини
- •1.4.3.3. Метан вугільних родовищ
- •1.4.3.4. Уранові руди
- •1.4.4. Відновлювальні і нетрадиційні джерела енергії
- •До електричних мереж в деяких країнах, мВт
- •1.4.5. Еколого-економічні проблеми використання мінерально-сировинних ресурсів
- •Контрольні запитання
- •Література до розділу 1
- •2.1. Загальні поняття. Водні ресурси Світу
- •2.2. Характеристика водних ресурсів України
- •2.2.1. Поверхневі водні ресурси
- •2.2.2. Підземні, мінеральні та термальні води
- •2.3. Екологічний стан водних ресурсів
- •2.4. Охорона та використання водних ресурсів
- •2.4.1. Охорона вод від забруднення
- •2.4.2. Раціональне використання водних ресурсів
- •2.4.3. Гідрологічний стан річок та заходи боротьби зі шкідливою дією вод
- •2.4.4. Оптимізація управління щодо раціонального використання водних ресурсів
- •2.5. Державний контроль за використанням і охороною водних ресурсів
- •Контрольні запитання:
- •Література до розділу 2
- •3.1. Хімічний склад та екологічне значення атмосферного повітря
- •3.2. Екологічне значення основних компонентів атмосферного повітря
- •3.3. Екологічний стан атмосферного повітря в Україні
- •3.4 Техногенний та “природний” парниковий ефекти
- •3.5.Охорона та раціональне використання атмосфери
- •Контрольні запитання
- •Литература до розділу 3
- •4.1. Лісові ресурси і рослинний світ
- •4.1.1. Поняття про лісові ресурси. Лісові ресурси планети та їх використання
- •4.1.2. Лісові ресурси і рослинний світ України
- •Деревними породами [12]
- •4.1.3. Рекреаційне використання лісів
- •4.1.4. Екологічний стан лісів та їх відновлення
- •4.1.5. Законодавча база щодо охорони лісів і рослинного світу
- •4.2. Тваринний світ
- •4.2.1 Тваринний світ як складова біологічних ресурсів та передумова життєдіяльності людства
- •4.2.2. Тваринний світ України
- •4.2.3. Мисливські ресурси України
- •4.2.4. Господарська діяльність і тваринний світ
- •4.2.5. Законодавча база з питань охорони тваринного світу в Україні
- •Контрольні запитання
- •Дайте визначення поняття “лісові ресурси”. Які лісові ресурси відносять до лісових ресурсів загальнодержавного значення, а які – до місцевого?
- •Література до розділу 4
- •5.1. Біосферна роль земельних ресурсів
- •5.1.1. Поняття про земельні ресурси та екологічні проблеми, пов'язані з їх експлуатацією
- •5.1.2. Ґрунтовий покрив як природний ресурс
- •5.1.3. Екологічні функції ґрунтового покриву
- •Екосистема ґрунту і її еволюція
- •5.2. Земельні ресурси Світу
- •5.2.1. Розподіл земельних ресурсів по материках, їх використання і природна продуктивність
- •Над рівнем моря (за даними фао, 1982)
- •В деяких країнах світу [6]
- •5.3. Земельні ресурси України та їх використання
- •Станом на 1.01.2005 р. [46]
- •Станом на 01.01.2005 р. [46]
- •5.3.1. Географія та структура ґрунтового покриву
- •5.4. Екологічні наслідки антропогенних змін ґрунтового покриву
- •За характером ґрунтового покриву [41]
- •По континентах [41]
- •5.5. Ерозія ґрунтів та протиерозійні заходи
- •5.6. Зрошувані землі
- •5.6.1. Поширення зрошуваних земель в Україні
- •Станом на 2006 р.)
- •(За даними Держводгоспу України)
- •(За матеріалами Держводгоспу України):
- •Херсонської області
- •5.6.2. Водно-сольовий режим і його регулювання
- •5.6.3. Якість поливної води і засолення ґрунтів
- •5.6.4. Вторинне засолення і осолонцювання ґрунтів: прогнозування та профілактика
- •5.6.5. Промивки засолених грунтів
- •5.6.6. Фітомеліоративні заходи
- •5.7. Використання перезволожених та осушених земель
- •Контрольні запитання
- •Література до розділу 5
- •6.1. Промислове виробництво та порушення земель
- •6.1.1. Класифікація порушених територій
- •6.1.2. Зміна природних ландшафтів
- •6.1.3. Порушення ґрунтів під час добування
- •6.2.Рекультивація порушених земель
- •6.2.1. Оцінка розкривних порід за їх придатністю до біологічної рекультивації
- •6.2.3.Екологічні основи рекультивації земель
- •6.2.4. Характеристика промислових відвалів
- •6.1.8. Використання рекультивованих земель
- •6.3. Рекультивація вироблених торфовищ
- •6.3.1. Етапи рекультивації та штучні водойми
- •6.3.2. Сільськогосподарське використання торфовищ
- •Контрольні запитання
- •7. Які вимоги до біологічного освоєння порід, складених у відвал?
- •Література до розділу 6
- •Контрольні запитання
- •Література до розділу 7
- •Предметний покажчик
- •Охорона та раціональне використання природних ресурсів і рекультивація земель
- •10008, М. Житомир, бульвар Старий, 7, тел.: (0412)–37-49-44
- •10008, М. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 17а, тел.: (0412)–42-00-06
5.6. Зрошувані землі
5.6.1. Поширення зрошуваних земель в Україні
Україна належить до держав, де перетворення сільськогосподарського виробництва у високорозвинутий сектор економіки можливе за умов зменшення його залежності від несприятливих природно-кліматичних умов шляхом ведення зрошуваного землеробства. Адже майже дві третини території країни знаходяться у зонах недостатнього та нестійкого зволоження.
Зрошення являє собою комплекс меліоративних заходів, спрямованих на поліпшення водного режиму ґрунтів і рослин, що мають в природних умовах дефіцит вологи. Це один з видів сільськогосподарських гідротехнічних меліорацій, який підвищує вміст вологи у ґрунті, поліпшує поживний і тепловий режими рослин, мікроклімат ґрунту та приземного шару повітря. Зрошення земель є одним з основних факторів інтенсифікації землеробства в районах з недостатнім та нестійким природним зволоженням.
Найбільш широкого розповсюдження зрошення набуло в ХХ столітті. Нині в світі зрошується понад 260 млн.га. При цьому зрошувані землі забезпечують 40% світового виробництва продовольства, займаючи лише 16% площі сільськогосподарських угідь. Україна відноситься до держав, в яких зрошувані землі завжди будуть відігравати важливу роль в забезпеченні країни продовольством.
У другій половині ХХ століття в Україні виконано великий обсяг робіт з будівництва зрошувальних систем, найбільшими з яких є Каховська, Північно-Кримська, Інгулецька, Краснознам'янська, Татарбунарська та інші, що розташовані в південному регіоні країни. Площі меліорованих земель в Україні станом на 2006 рік показані на рисунку 5.4, серед них зрошувані землі складають 2 млн. 188 тис.га. Аналізуючи динаміку зрошуваних земель в Україні (рис. 5.5), слід відзначити, що найвищого розвитку зрошення досягало в 1990–1995 рр. – майже 2,6 млн. га, або 7,9% площі сільськогосподарських угідь. Ці землі є національним багатством і страховим фондом держави у забезпеченні продукцією рослинництва. Найбільше площ, охоплених зрошувальними системами, в Херсонській області (426 тис.га), Автономній Республіці Крим (402 тис. га), Запо-різькій (240 тис. га), Одеській (227 тис. га), Дніпропетровській (200 тис. га) та Миколаївській (191 тис. га) областях.
За роки розвитку зрошення в Україні накопичено значний досвід високоефективного використання меліорованих земель. На цих землях в 1986–1992 рр. щорічно отримувалась чверть усієї продукції рослинництва, у тому числі весь рис, 60% овочів і 30% високопоживних кормів. Зрошувані землі мають втричі більшу продуктивність, ніж богарні у зоні Степу, а у Донецькій і Луганській областях, де переважають овочеві сівозміни – у 4 рази. За даними досліджень Херсонського державного аграрного університету та Інституту землеробства південного регіону УААН, проведеними в Південному Степу України, середній прибуток від зрошення (в цінах 2002 р.) становить: для озимої пшениці – 900 грн./га, озимого ячменю – 500, ярого ячменю – 300, кукурудзи на зерно – 1760, сої – 1226, соняшнику – 530, кукурудзи на силос – 2067, люцерни минулих років – 1700, картоплі – 4530 грн/га. Додатково, тільки за рахунок зрошення, в Херсонській області в період 2000–2003 років одержували щорічно в середньому 63,0 тис. т зернових, 39,1 тис. т овочевих і 50,7 тис. корм. од. кормових культур на суму 70–75 млн. грн.
Особливо важливого значення в кормовиробництві набуває зрошення в гостропосушливі роки, коли без поливу врожай гине повністю або значно знижується. В Херсонській області в 1972-му посушливому році врожайність зеленої маси кукурудзи на неполивних землях була на рівні 31 ц/га, а при зрошенні - 279 ц/га, в Криму - відповідно 34 і 349 ц/га [30]. Без зрошення ведення тваринництва і овочівництва в південних областях України не можливе.
Характерною особливістю зрошення в Україні є переважне застосування дощування як одного з найбільш прогресивних способів поливу. Більшість зрошувальних систем, побудованих в 70–90-і роки минулого століття, являють собою закриту зрошувальну мережу з широкозахватними дощувальними машинами, а відкриті магістральні та міжгосподарські канали мають в переважній більшості протифільтраційні покриття.
За останні 15 років можливості зрошення в Україні використовувались далеко не в повній мірі. Суттєво були зменшені обсяги поливів і кількість дощувальних машин (рис. 5.6). При цьому відбувається процес докорінної зміни конструкцій внутрішньогосподарської зрошувальної мережі і дощувальної техніки.
Перспективним для України є зростання площ з крапельним зрошенням (рис. 5.7). Системи крапельного зрошення найбільш ефективні при поливах садів (рис. 5.8), виноградників, овочевих, ягідних та баштанних культур (рис. 5.9).
Рис. 5.4. Площі меліорованих земель в Україні (за даними Держводгоспу України