
- •1.1. Загальні поняття
- •Родовищ корисних копалин [8]
- •Запасами деяких видів корисних копалин [15]
- •1.2. Металічні корисні копалини
- •1.2.1. Титанові руди та руди кольорових металів
- •1.2.2. Радіоактивні метали та поліметалічні руди
- •1.2.3. Дорогоцінні метали та коштовне каміння
- •1.3. Неметалічні корисні копалини
- •1.3.1. Сировина для металургії
- •1.3.2. Сировина для гірничо-хімічного та агропромислового комплексів
- •Сировини на території України:
- •1.3.3. Інша нерудна сировина (вапняки, глауконіт, барит)
- •1.3.4. Сировина для будівельної індустрії
- •1.4. Енергетичні ресурси
- •1.4.1. Фундаментальні концепції щодо енергетичного стану біосфери
- •1.4.2. Енергетична характеристика навколишнього середовища
- •Ккал/см2/рік [3]
- •(За р. Г. Дерев'янком, 1987)
- •1.4.3. Паливно-енергетичні ресурси
- •1.4.3.1. Нафта, газ і конденсат в Україні
- •І газу в Україні[14, 15]
- •1.4.3.2.Тверді горючі копалини
- •1.4.3.3. Метан вугільних родовищ
- •1.4.3.4. Уранові руди
- •1.4.4. Відновлювальні і нетрадиційні джерела енергії
- •До електричних мереж в деяких країнах, мВт
- •1.4.5. Еколого-економічні проблеми використання мінерально-сировинних ресурсів
- •Контрольні запитання
- •Література до розділу 1
- •2.1. Загальні поняття. Водні ресурси Світу
- •2.2. Характеристика водних ресурсів України
- •2.2.1. Поверхневі водні ресурси
- •2.2.2. Підземні, мінеральні та термальні води
- •2.3. Екологічний стан водних ресурсів
- •2.4. Охорона та використання водних ресурсів
- •2.4.1. Охорона вод від забруднення
- •2.4.2. Раціональне використання водних ресурсів
- •2.4.3. Гідрологічний стан річок та заходи боротьби зі шкідливою дією вод
- •2.4.4. Оптимізація управління щодо раціонального використання водних ресурсів
- •2.5. Державний контроль за використанням і охороною водних ресурсів
- •Контрольні запитання:
- •Література до розділу 2
- •3.1. Хімічний склад та екологічне значення атмосферного повітря
- •3.2. Екологічне значення основних компонентів атмосферного повітря
- •3.3. Екологічний стан атмосферного повітря в Україні
- •3.4 Техногенний та “природний” парниковий ефекти
- •3.5.Охорона та раціональне використання атмосфери
- •Контрольні запитання
- •Литература до розділу 3
- •4.1. Лісові ресурси і рослинний світ
- •4.1.1. Поняття про лісові ресурси. Лісові ресурси планети та їх використання
- •4.1.2. Лісові ресурси і рослинний світ України
- •Деревними породами [12]
- •4.1.3. Рекреаційне використання лісів
- •4.1.4. Екологічний стан лісів та їх відновлення
- •4.1.5. Законодавча база щодо охорони лісів і рослинного світу
- •4.2. Тваринний світ
- •4.2.1 Тваринний світ як складова біологічних ресурсів та передумова життєдіяльності людства
- •4.2.2. Тваринний світ України
- •4.2.3. Мисливські ресурси України
- •4.2.4. Господарська діяльність і тваринний світ
- •4.2.5. Законодавча база з питань охорони тваринного світу в Україні
- •Контрольні запитання
- •Дайте визначення поняття “лісові ресурси”. Які лісові ресурси відносять до лісових ресурсів загальнодержавного значення, а які – до місцевого?
- •Література до розділу 4
- •5.1. Біосферна роль земельних ресурсів
- •5.1.1. Поняття про земельні ресурси та екологічні проблеми, пов'язані з їх експлуатацією
- •5.1.2. Ґрунтовий покрив як природний ресурс
- •5.1.3. Екологічні функції ґрунтового покриву
- •Екосистема ґрунту і її еволюція
- •5.2. Земельні ресурси Світу
- •5.2.1. Розподіл земельних ресурсів по материках, їх використання і природна продуктивність
- •Над рівнем моря (за даними фао, 1982)
- •В деяких країнах світу [6]
- •5.3. Земельні ресурси України та їх використання
- •Станом на 1.01.2005 р. [46]
- •Станом на 01.01.2005 р. [46]
- •5.3.1. Географія та структура ґрунтового покриву
- •5.4. Екологічні наслідки антропогенних змін ґрунтового покриву
- •За характером ґрунтового покриву [41]
- •По континентах [41]
- •5.5. Ерозія ґрунтів та протиерозійні заходи
- •5.6. Зрошувані землі
- •5.6.1. Поширення зрошуваних земель в Україні
- •Станом на 2006 р.)
- •(За даними Держводгоспу України)
- •(За матеріалами Держводгоспу України):
- •Херсонської області
- •5.6.2. Водно-сольовий режим і його регулювання
- •5.6.3. Якість поливної води і засолення ґрунтів
- •5.6.4. Вторинне засолення і осолонцювання ґрунтів: прогнозування та профілактика
- •5.6.5. Промивки засолених грунтів
- •5.6.6. Фітомеліоративні заходи
- •5.7. Використання перезволожених та осушених земель
- •Контрольні запитання
- •Література до розділу 5
- •6.1. Промислове виробництво та порушення земель
- •6.1.1. Класифікація порушених територій
- •6.1.2. Зміна природних ландшафтів
- •6.1.3. Порушення ґрунтів під час добування
- •6.2.Рекультивація порушених земель
- •6.2.1. Оцінка розкривних порід за їх придатністю до біологічної рекультивації
- •6.2.3.Екологічні основи рекультивації земель
- •6.2.4. Характеристика промислових відвалів
- •6.1.8. Використання рекультивованих земель
- •6.3. Рекультивація вироблених торфовищ
- •6.3.1. Етапи рекультивації та штучні водойми
- •6.3.2. Сільськогосподарське використання торфовищ
- •Контрольні запитання
- •7. Які вимоги до біологічного освоєння порід, складених у відвал?
- •Література до розділу 6
- •Контрольні запитання
- •Література до розділу 7
- •Предметний покажчик
- •Охорона та раціональне використання природних ресурсів і рекультивація земель
- •10008, М. Житомир, бульвар Старий, 7, тел.: (0412)–37-49-44
- •10008, М. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 17а, тел.: (0412)–42-00-06
1.2.3. Дорогоцінні метали та коштовне каміння
Золото. Запаси золота в Україні на прийнятних до виробітку глибинах – мізерні. На сьогодні золото виявлено в Закарпатській, Кіровоградській, Донецькій та Дніпропетровській областях (понад 300 рудовиявлень, із яких вважається придатними для освоєння лише декілька). За рахунок своїх покладів Україна може щорічно видобувати понад 15 т золота, однак це потребує великих інвестицій. Крім того, золото є компонентом залізної руди. Спеціалісти вважають, що лише у хвостосховищах гірничо-збагачувальних комбінатів нагромаджено близько 250 т золота. Не дивно, що нині основну частину золота в Україні добувають із вторинної сировини.
Срібло. Серебро (срібло) як дорогоцінний метал використовується не тільки в ювелірній справі, але і в електронній, електричній і фотографічній промисловостях. Найбільший його видобуток припадає на Мексику, Перу і США. На початку XXI століття щорічний видобуток срібла перевищує 18,3 тис. т.
Поклади срібла в Україні виявлені головно в Донецькому регіоні (228 геологічних проявів). Проте їх специфіка – це ”важка” для подальшої переробки руда, складні та небезпечні умови спорудження шахт, витрати на природозахисні заходи тощо. У підсумку розрахункова собівартість срібла значно вища світових цін, що унеможливлює його промислове виробництво в нашій країні.
Нині в Україні срібло почали добувати в невеликих кількостях із вторинної сировини (з мікроконтактів, зіпсованого електронного обладнання).
До дорогоцінних металів відноситься також платина, промисловий видобуток якої в Україні практично не проводиться. Схема розташування родовищ і проявів каменебарвної і ювелірної сировини на території України показана на рис. 1.2.
Коштовне каміння. До нього відносять природні мінерали та їх штучні аналоги, які використовуються для виготовлення прикрас та художніх виробів. В число цих каменів, крім мінералів, входять і деякі гірські породи (яшма, родоніт, лазурит). Серед майже 4000 мінеральних видів до дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння відносять близько 100. Чотири ювелірні камені – перли, корал, бурштин і агат мають органічне походження. Поділ ювелірного каміння на коштовне (алмаз, сапфір, смарагд, рубін та ін.), та напівкоштовне (гранат, топаз, аметист та ін.) наразі застарів і виходить із вжитку.
Запаси коштовного каміння в Україні дотепер недостатньо вивчені та оцінені. Фахівці вважають, що надра України багаті на алмази. Алмази всіх відомих генетичних типів виявлені наприкінці XX ст. на Українському щиті, Донецькій складчастій споруді і Скіфській плиті. Відкриттям 1999–2000 рр. стали перші 168 алмазів із кімберлітових структур Приазов'я. Відомі також як окремі мінералогічні знахідки, так і перспективні ділянки різноманітних самоцвітів. Так, на південному березі Криму у районі згаслого вулкану Карадаг знайдено розсипи агату, яшми, гірського кришталю, аметисту, цитрину. З 1978 р. Карадаг оголошено заповідником.
Рис.1.2. Схема розташування родовищ і проявів каменебарвної і ювелірної сировини на території України:
1 – алмаз (райони проявів: 1 – Волино-Подільський; 2 – Північно-Західний; 3 – Побузький; 4 – Центральний; 5 – Середньопридніпровський; 6 – Західноприазовський; 7 – Східноприазовський); 2 – бурштин (8 – Прип'ятський бурштиноносний басейн; 9 – Клесівське родовище; 10 – родовище Вільне; 11 – Дніпровський бурштиноносний басейн; 12 – Дністровський бурштиноносний басейн); 3 – гагат (13– Бішуйське родовище); 4 – топаз і берил (14 – Волинське родовище); 5 – родоніт (15 – Прилуцьке родовище); 6 – мармуровий онікс (16 – родовище Калюсик) [9].
На Житомирщині (Полісся) відомі родовища топазів, "тигрового ока", аквамарину, яшми та опалу. Унікальним є Володарськ-Волинське родовище, де видобувають топази, кварц різних відтінків та берил. Маса деяких кристалів топазу досягає 80 кг. У 1995 р. знайдено найбільший кристал топазу масою 117 кг.
В Україні відомі унікальні родовища бурштину, що вже експлуатуються і є перспективними щодо приросту запасів. Бурштин має органічне походження. Це викопна скам'яніла смола давніх хвойних рослин, що були поширені на землі в епоху олігоцену (26 млн. років тому). Він не є мінералом чи гірською породою. Український бурштин (сукциніт) добре обробляється, має чудове забарвлення, легкий і стійкий до ударів, вологи, дії багатьох хімічних речовин. Промислові поклади високоякісного бурштину виявлені на Рівненщині, Львівщині, Харківщині.