5.2. Земельні ресурси Світу

5.2.1. Розподіл земельних ресурсів по материках, їх використання і природна продуктивність

В даному підрозділі розглядається верхній шар літосфери Землі, що активно використовується людиною в різних галузях господарювання, і є важливою частиною біосфери для синтезу органічної речовини та розвитку життя на суходолі.

Основні види поверхні суші – рівнина, яка займає 70% її площі, гори, на які припадає 21%, та льодовики і сніги, що вкривають 9% суходолу. Найбільш інтенсивно в сільському господарстві використовуються земельні ресурси низин, особливо в дельтах великих рік. Меншою мірою людиною використовуються підвищені плато з відносно бідними ґрунтами, які піддаються денудаційним процесам.

Три чверті суші має висоту нижче 1000 м над рівнем моря. Найбільшим за площею та найвищим з континентів, які обжиті людиною, є Азія. Найнижчі та найменші за площею – Європа та Австралія (табл.5.2).

Таблиця 5.2. Площа та середня висота континентів

Над рівнем моря (за даними фао, 1982)

Континент	Середня висота, м	Площа
		млн. км2	%
Азія	960	42	29
Америка північна	760	24	16
Америка південна	590	18	12
Австралія і Океанія	340	9	6
Африка	750	30	20
Європа	340	12	8
Антарктида	3000	14	9

При загальній площі суходолу 149 млн. км² земельний фонд (без Антарктиди і Гренландії), за даними ФАО, становить 133,9 млн. кв. км (13,4 млрд. га), або 26,3% загальної площі земної кулі, у тому числі: орні землі (рілля, сади, плантації) – 1,45 млрд. га (11%); луки й пасовища – 3,2 млрд. га (24%); ліси й чагарники – 4,1 млрд. га (31%); малопродуктивні землі (болота, пустелі, льодовики) – 4 млрд. га (3%); антропогенні забудови (міста, заводи, транспорт) – 0,4 млрд. га (3%).

Використання земельних ресурсів по континентах показано в табл. 5.3. Одним із найважливіших показників у земельному фонді території є частка орних земель. На Євразію припадає 59% світової ріллі, на Північну та Центральну Америку – 15%, на Африку – 15%, на Південну Америку – 8%, на Австралію – 3%. 80% світової ріллі знаходиться у посушливій зоні. Найбільша частка пасовищ зосереджена у країнах Африки (24%) та Азії (18%). В цілому ж пасовища складають 24, 8% від загальної площі країн світу.

Показники сільськогосподарської освоєності земельного фонду в деяких країнах світу подано в табл. 5.4. Слід зазначити, що розораність території серед цих країн найвища в Україні і становить понад 60% від загальної її площі.

Розанов Б.Г., роблячи прогноз можливого рівня сільськогосподарського освоєння суші, ще в кінці 70-х років минулого століття писав, що за існуючих систем землеробства оптимальний рівень освоєння може складати 16,6% (або 2,5 млрд. га) території. Фактично ж на середину 80-х років, за даними ФАО, площа сільськогосподарських угідь складала 1,5 млрд. га, або 11,3% всієї площі, з них орних – 1,373 млрд. га, багаторічних насаджень – 100 млн. га. Площа зрошуваних земель становила 227,5 млн. га, або 13,1%. Проте, статистичні дані свідчать, що протягом останніх 45 років площа орних земель в світі не збільшується і складає біля 1,5 млрд. га. При цьому відбувається постійне зниження забезпечення населення продуктивними земельними ресурсами (табл. 5.5).

За останні 45 років мало місце зниження площі ріллі в розрахунку на душу населення планети більше як на 60%. В той же час, як свідчать наукові дані, для забезпечення нормального рівня життя при сучасних технологіях необхідно не менше як 0,5 га ріллі на одну людину. Оскільки статистичні дані про виробництво продовольства у світі значно коливаються, можна говорити лише про основну тенденцію у сільському господарстві, яка дає можливість забезпечити населення продовольством – це інтенсифікація виробництва. Але стан із забезпеченням населення продовольством як по континентах, так і в розрізі окремих країн досить різний.

В Латинській Америці, наприклад, спостерігається певне зниження імпорту продовольства, що пов'язано з пропорційним приросту населення ростом виробництва продукції. В країнах регіону здійснюється державна підтримка заходів по інтенсифікації сільськогосподарського виробництва.

В південній Азії при загальному значному нарощуванні виробництва продовольства, в окремих регіонах відчувається значний дефіцит придатних та вільних земель. Країни Північної Америки та Європи залишаються експортерами продовольства, хоча темпи приросту виробництва тут поступово знижуються.

Таблиця 5.3. Використання земельних ресурсів по континентах [6]

Континент, країна	Площа, тис. км2						Використання земель, % до загальної площі								Площа зрошуваних земель, тис км2		Абсолютні висоти, м
	загальна		суходолу		внутрішніх вод		рілля		пасовища		ліси та чагарники		інші землі				мінімальні		максимальні
Європа (без Росії)		5893,93		5742,4		151,53		30,40		15,36		30,73		18,57		199,28		-7		4807
Азія (без Росії)		31570,3		30699,6		870,7		17,08		32,03		17,65		30,48		1706,83		-408		8850
Африка		30088,89		29536,81		552,08		6,22		28,48		25,56		37,90		129,40		-155		5895
Росія		17075,2		15995,8		79,4		7,96		39,70		45,79		41,80		40		-28		5633
Північна Америка		22322,19		21029,77		1292,42		11,58		15,76		38,04		28,84		293,45		-86		6194
Південна Америка		17715,34		17433,22		282,12		5,90		27,90		47,53		17,08		95,23		-40		6962
Австралія та Океанія		8485,56		8405,7		79,86		5,96		50,11		23,47		19,51		23,93		-15		4509
Загальна площа		133151,41 100*		128843,3 96, 77		3308,11 2,48		14563,5310,94		32975,5 24,77		41797,31 31,40		40376,64 30,41		2488,12 1,87		-		-

*) У відсотках до загальної площі

Таблиця 5.4. Показники сільськогосподарської освоєності земельного фонду