1.2. Металічні корисні копалини

До металічних корисних копалини відносять чорні метали (залізні, марганцеві і хромові руди), кольорові та легкі метали (алюміній, мідь, свинець, цинк, нікель, кобальт, титан, олово, вольфрам), рідкісні та рідкоземельні метали (літій, тантал, ніобій, цирконій, гафній, ітрій), дорогоцінні метали (золото, срібло, платиноїди), коштовне каміння (алмази, топази, бурштин та ін.).

Залізні руди. В Україні серед руд провідне місце займають залізні та марганцеві руди, де їх зосереджено відповідно 5% і 20% світових запасів. Балансові запаси залізних руд практично знаходяться в двох залізорудних провінціях: Криворізькій та Азово-Чорноморській. Загальні промислові запаси руд з вмістом 35-40% заліза оцінюються в 27,4 – 28,1 млрд. тонн (світові – в 160 млрд. т). На території України розміщено більше 60 родовищ залізної руди. Основні її запаси зосереджені в 48 родовищах в Криворізько-Кременчуцькому, Білозерсько-Конському та Керченському басейнах.

Відомості про загальне виробництво товарної залізної та марганцевої руди за період 1990–2005 рр. наведено в табл. 1.3.

Таблиця 1.3. Виробництво товарної залізної та марганцевої руди в Україні [14, 15]

Товарна руда	Обсяг виробництва за роками, млн. т
	1990	1995	2000	2005
Залізна	105	50,7	52,4	54,1
Марганцева	7,1	3, 2	2,8	3,2

Криворізька докембрійська залізорудна провінція розташована в центральній та південно-східній частині Українського щита. Особливо інтенсивно процес накопичення рудного заліза проявився в Криворізько-Кременчуцькій смузі. Залізні руди представлені переважно докембрійськими залізистими кварцитами.

До найбільших і найстаріших у світі залізорудних басейнів належить Криворізький. Залізну руду цього басейну використовували ще навіть скіфи у V–1V столітті до н.е. Руди тут частково виходять на поверхню. Вміст заліза у верхніх шарах становить 30-40%, у глибинних – 5–60%. Загальні балансові запаси багатих руд, які містять заліза біля 60%, становлять більше ніж 2 млрд. т. За запасами цей басейн поступається лише Бочкарівському та Курській магнітній аномалії (Росія). За розрахунками фахівців у Криворізькому басейні запаси залізної руди становлять 18 млрд. т. На території басейну функціонує 17 шахт, 10 кар'єрів та 5 гірничозбагачувальних комбінатів (ГЗК). Високоякісні багаті руди Кривбасу розповсюджуються на глибину до двох, а можливо навіть до трьох кілометрів (розвідка велася лише до глибини 1500 м, тому можливе виявлення нових запасів на глибинних горизонтах).

Запаси руд, багатих за вмістом заліза, зосереджені також і в Кременчуцькому районі (біля 0,3 млрд. т.). В південній частині Білозерсько-Конської рудоносної смуги Кривбасу освоюється Білозерське родовище залізних руд (0,8 млрд. т.). На рудоносних смугах Криворіжжя виявлено також Мангушське та Чертомлинське родовища, руду із яких можна добувати відкритим способом.

Азово-Чорноморська пліоценова залізорудна провінція розташована в межах Азово-Кубанської впадини. Більшість виявлених руд цієї провінції представлені головно оолітовими бурими залізняками, запаси яких зосереджені в Керченському залізорудному басейні і оцінюються в 3,8 млрд. т.

Керченське родовище розроблялось переважно відкритим способом, оскільки руди тут залягають неглибоко. Руди переважно осадового походження. Крім заліза (33-40%) вони містять фосфор (0,6-1,1%) та миш'як. При металургійному переділі руди отримують високофосфорні шлаки, які можуть бути використані як добриво. Слід зазначити, що з середини 90-х років розробка родовища припинена з економічних причин. Основні проблеми при розробці родовищ залізних руд пов'язані з виснаженням запасів багатих руд, накопиченням значних об'ємів відвалів, частка яких зросте з переходом на розробку бідніших руд, порушенням значних площ земель. Площа окремих кар'єрів сягає 200-500 га, а глибина – понад 300 м.

Інші рудоносні райони Азово-Чорноморської провінції розвідані ще недостатньо, незважаючи на те, що на північному узбережжі Азовського моря вже виявлені поклади руди керченського типу.

Марганцеві руди зосереджені головно на південній частині Українського щита (Придніпровський марганцеворудний басейн). Найбільші родовища – це Велике Токманське, Нікопольське, Інгулецьке (Запорізька обл.), Хощеватське (Кіровоградська обл.). Всі рудні поклади басейну приурочені до одного витриманого шару, який залягає в нижній частині розрізу піщано-глинистих олігоценових відкладів на глибині від 15 до 120 м.

Порівняно невеликі родовища марганцю розвідані також на Вінничині та Івано-Франківщині. За запасами марганцевих руд Україна посідає 2 місце у світі (після Південно-Африканської Республіки), а за обсягом видобутку до 1990 року була лідером.

Хромові руди. Використовуються для виробництва нержавіючої сталі. Родовища зосереджені на Кіровоградщині. Глибина їх залягання 60-160 м. В Україні залізорудне, титаново-магнітне, уранове, глиноземне та ряд інших виробництв ґрунтуються на комплексній сировині, у складі якої крім основних компонентів присутні германій, галій, ванадій, стронцій, золото, рідкоземельні елементи.