71. Як використовується інформація про підсумки періодичної атестації персоналу?

Атестація — це форма оцінки людини, яку здійснює інша людина або група людей. Тому рез-т атестації завжди має суб'єктивний характер.

Еф-ість атестації залежить від:

• повноти с-ми показників д-ності й поведінки персоналу, які викор-ються для оцінки;

• достатності та вірогідності інф-ії, яка викор-ється для розрахунку показників;

• узагальнення рез-тів д-ності й поведінки працівників за весь міжатестаційний період і динаміки змін цих рез-тів:

• демократичністю оцінки, тобто широким залученням до неї колег і підлеглих.

В орг-ї роботи з атестації можна виокремити три основні етапи:

1) підготовка до проведення атестації;

2) проведення атестації;

3) прийняття рішення за рез-тами атестації.

Отримана в рез-ті атестації інф-ія детально аналізується комісією і після співбесіди з атестантом, а також інф-ії керівника підрозділу приймається рішення шляхом голосування. При цьому можливі варіанти однієї з 3-х оцінок: а) відповідає посаді;

б) відповідає посаді за умови виконання рекомендацій комісії з повторною атестацією через рік; в) не відповідає посаді.

71. Потреби, мотиви та інтереси людини.

Мотивація – це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукають людину до певної діяльності, направленої на досягнення особистих цілей або цілей організації. Цей процес грунтується на використанні різноманітних мотивів, серед яких можна виділити матеріальні, соціально-психологічні, духовні, творчі та інші.Потреба – це знадоба у чомусь, що необхідне для створення і підтримки нормальних умов життя і функціонування для різних людей і водночас виявляється індивідуально у кожної людини; це усвідомлена відсутність чогось, що спричиняє інтерес до спрямованої діяльності людини.Найбільш розповсюдженою класифікацією потреб є така:*за природою – первинні (фізіологічні і природжені) і вторинні (психологічні і набуті, що виникають і усвідомлюються з досвідом);*за суб’єктами вияву (особисті, групові, колективні, суспільні );*за кількісною визначеністю і можливостями задоволення (абсолютні, дійсні, платоспроможні, задоволені);*за характером, причиною виникнення (матеріальні, трудові, статусні).За характером, причиною виникнення розрізняють матеріальні, трудові, статусні потреби та відповідні мотиви. Дії людини визначаються в першу чергу його потребами, тим, що він бажає, до чого прямує.Існують численні класифікації потреб, але на сьогодні базовою є класифікація представлена А.Маслоу. Він виокремлює 5 груп потреб: фізіологічні, безпеки, належності, визнання та самореалізації. Ці групи складають ієрархічну стр-ру, тобто потреби задовольняються послідовно в тому порядку, в якому їх перераховано. Таку схему звичайно зображують у вигляді піраміди або сходинок потреб.Причинами, які визначають участь людини в роботі, є його бажання, можл-ті та квал-ція, а також мотивація (спонукання).Отже, нічого складного в мотивації праці немає, оскільки ключові її ланки досить прості: потреби – мотивація – винагорода.

В зв’язку з цим і мотивацію можна поділяти на матеріальну, трудову і статусну.