71. Зарубіжні теорії мотивації персоналу.

Серед теорій мотивації слід виділити два напрямки:

Перший, змістовний в якому аналізуються фактори, що впливають на поведінку людини, її трудову активність. Теорії містять опис стр-ри потреб, їх зміст, ієрархію, пріоритетність. Найвідоміші теорії мотиваці ї праці :

• теорію потреб Маслоу(піраміда потреб);

• теорія Альдерфа(існуваня, зв’язку , зростання);

• теорія Герцберга (Два чинника: фактори здоров’я(умови роботи, взаємовідносини з керівництвом, оплата праці, політика і упр-ня) та мотивуючи фактори(досягнення, визнання, відповідальність, просування));

• теорія Мак-Клеланда або теорія трьох факторів(потреби співучасті, владарювання, досягнення)

Другий, базується на процесуальних підходах. Процесуальні теорії:

• теорія очікувань, того що зусилля принесуть бажані рез-ти і цінну винагороду;

• теорія справедливості. Порівняння оцінки дій чи заслуг з тим, як були оцінені дії та заслуги інших.

Поєднання обох процесуальних підходів демонструє комплексна процесійна модель Портера-Лоулера.

71. Взаємозв’язок між мотивами і стимулами.

Мотив – це спонукальна сила, яка впливає поведінку людину в тій чи іншій сфері життєдіяльності.

Потреби суспільства, колективні та особисті потреби спонукають людей до діяльності, породжують у них відповідні інтереси (суспільства, колективу і особи). В теорії і практиці мотивації трудової діяльності широко використовують термін “стимул”. Поширеною є думка про тотожність змісту і категорій “мотиви” і “стимули”. Проте як вважають деякі автори ( Колот А.М. та інші), “стимул” означає спонукання до дії, спонукальну причини. В основі цих спонукальних дій лежать зовнішні чинники (матеріальні, моральні ). Отже під стимулом треба розуміти зовнішні спонукання, які мають цільову спрямованість. Мотив – це теж спонукання до дії. Але в основі його може бути як стимул (винагорода, підвищення по службі, адміністративна ухвала – наказ, розпорядження ), так і особисті причини (почуття обов’язку, відповідальність, прагнення до самовираження ).

Таким чином стимул перетворюється на мотив лише в тому випадку, коли він усвідомлений людиною, сприйнятий нею. Так, щоб премія (стимул) стала мотивом поведінки і діяльності конкретного працівника, необхідно, щоб він усвідомлював її як справедливу винагороду за працю. В цьому випадку намагання заслужити премію сприятиме підвищенню ефективності праці. Однак для деякої частини працівників, які не мають надії отримати премії (низька фахова підготовка, недисциплінованість ) ця можлива винагорода не трансформується в мотив, залишаючись на рівні потенц. стимулу.

Стимулювання – це процес використання конкретних стимулів на користь людині й організації, один із засобів, за допомогою якого може здійсн.мотивація трудової діяльності.

71. Сучасні методи стимулювання ефективної діяльності персоналу.

В сучасних умовах стимулювання еф-ої д-ності персоналу здійснюється через оплату їх праці а також шляхом викор-я інших матер і нематер стимулів з метою за діяння інтересів працюючих для досягнення орг-ї.

Крім існуючих традиційних відрядної і почасової форм оплати сучасна практика викор-є гнучку форму оплати, яка включає такі с-ми оплати як контрактна, тарифно-тестаційна і форма оплати за рівень квал-ції. До цього слід додати, що крім оплати в сучасній практиці стимулювання викор-ються не грошові і моральні стимули.

До негрошових відносяться перш за все відносяться стимули пов’язані з гуманізацією праці(умови праці, зміст праці, участь у вирішенні вир-чих завдань, впровадж.гнучких графіків в роботі, демократизація в упр-ні, ).

Моральні стимули також значно модифікувались в сучасних умовах і включають в себе персональні подяки керівництва, грамоти.