Фонотека:

1. Магнітофонні записи до теми “Словесні методи навчання”

2. Сучасний урок

3. Спільна робота школи, родини та громадськості

4. Бесіди для батьків

5. Сільська малокомплектна школа / науково-практична конференція.

6. Словесні методи навчання

7. Традиційні виховні заходи школи

Методичні вказівки та матеріали:

1. Даниленко М.В. Учимся спорить. Метод. рекоменд. – Черкаси, 1990.

2. Даниленко М.В. В споре рождается истина. Метод. рекоменд. – Черкаси, 1991.

3. Даниленко М.В., ПрокопенкоЛ.І., Свириденко О.О. Навчально-виховна практика студентів університету. – Черкаси, ”Сіяч”, 2001.

4. Духовна спадщина Черкаського краю. В 3 тт. / За ред А.І.Кузьмінського. – Черкаси, 1997, 1999.

5. Наш рідний край / За ред. Кузьмінського А.І., Прокопенко Л.І. – Черкаси, 1996

6. Сільська малокомплектна школа / За ред. Кузьмінського А.І., Прокопенко Л.І., Касярум Н.В. – Черкаси, 2000.

7. Форми та методи контролю знань студентів з курсу “Педагогіка” Мет. рек. / Касярум Н.В., Кузьмінський А.І., Прокопенко Л.І. – Черкаси, ЧДУ, 2000.

8. На допомогу студентам. Вивчаємо педагогіку. Методичні рекомендації / Касярум Н.В. – Черкаси, ЧДУ, 2001.

Комп’ютерні навчальні програми:

1. Комп’ютерний варіант контрольного тесту з курсу “Педагогіка”.

2. Фрагменти електронного підручника з курсу педагогіки.

3. Курс педагогіки у схемах і таблицях. / Упорядник: викл. Лещенко І.Т.

5.4. Основні поняття і терміни

Педагогіка – наука про навчання, освіту і виховання людей відповідно до потреб соціально-економічного розвитку суспільства.

Виховання — це цілеспрямований і організований процес формування особистості.

Навчання — двосторонній процес взаємообумовленої діяльності учителя й учня, спрямований на оволодіння учнями знаннями, вміннями і навичками, розвиток їхніх інтелектуальних потенційних можливостей, озброєння методами самостійної пізнавальної діяльності.

Освіта — це процес і результат оволодіння надбаннями людської культури як передумови активної соціальної діяльності.

Розвиток людини — специфічний процес зміни, результатом якого є виникнення якісно нового, поступальний процес сходження від нижчого до вищого, від простого до складного.

Формування — це складний процес становлення людини як особистості, який відбувається в результаті розвитку і виховання; цілеспрямований процес соціалізації особистості, який характеризується завершеністю.

Віковий період – це відрізок життя індивіда, який досягає певного ступеня розвитку і має характерні, відносно стійкі якості особистості.

Дидактика (від грец. didasco- навчати) — галузь педагогіки про зміст, форми і методи навчання.

Процес навчання - це цілеспрямований процес взаємодії вчителя і учня, в ході якого здійснюється навчання, виховання і розвиток учнів.

Принципи навчання — це система найважливіших дидактичних вимог, дотримуючись яких можна забезпечити ефективне функціонування навчального процесу.

Зміст освіти — це система знань, умінь і навичок, оволодіння якими закладає основи для розвитку і формування особистості людини.

Методи навчання — це способи взаємопов’язаної діяльності учителя і учнів з метою озброєння учнів знаннями, уміннями і навичками, їх виховання і загального розвитку в процесі навчання;

Форми організації навчання — це особливості об’єднання учнів для занять, які організовує вчитель, у процесі яких і здійснюється навчально-пізнавальна діяльність.

Мотив навчання — внутрішня спонукальна сила, яка забезпечує рух особистості до пізнавальної діяльності, активізує розумову активність.

Засоби навчання — це великий обсяг навчального обладнання, що використовується у системі пізнавальної діяльності (книги, картини, зошити, письмове приладдя, лабораторне обладнання, технічні засоби навчання та ін.).

Виховання – це цілеспрямований і організований процес формування особистості; соціально і педагогічно організований процес створення оптимальних умов для формування людини як особистості.

Самовиховання – діяльність людини, спрямована на вироблення у самої себе позитивних рис і подолання негативних.

Перевиховання — система виховних впливів педагога на вихованця з метою гальмування негативних проявів у поведінці й утвердження позитивних якостей у поведінці.

Закономірності виховання відображають необхідне, істотне, стійке, повторюване, загальне для певної галузі відношення між явищами об’єктивної дійсності.

Принципи виховання — це вихідні положення, основа, начало, які становлять фундамент змісту, форм, методів і прийомів виховного процесу.

Методи виховання — це способи взаємодії педагогів, вихованців, сім’ї та інших суб’єктів виховання, внаслідок якої відбуваються певні зміни в розвитку якостей школяра, його переконань, почуттів, навичок, поведінки та ін.

Засоби виховання— є інструментарієм матеріальної і духовної культури, який використовується для вирішення виховних завдань.

Форми виховання – це варіанти організації конкретного виховного акту.

Дитячий колектив — це стійке об'єднання дітей, яке має загальну суспільно значущу мету, спільну діяльність, спрямовану на реалізацію цієї мети, характеризується стосунками взаємної відповідальності та має органи самоврядування.

Актив — це група вихованців, членів конкретного колективу, які усвідомлюють вимоги керівника колективу, допомагають йому в організації життєдіяльності членів колективу, виявляють певну ініціативу.

Органи самоврядування є уповноваженими колективу на основі демократичних виборів, які допомагають педагогові здійснювати керівні функції, підтримувати зв'язки з уповноваженими інших колективів. (Обираються або призначаються).

Лідер — це той член колективу, який у важливих ситуаціях здатний помітно впливати на поведінку членів колективу, проявляти ініціативу в діях, брати на себе відповідальність за діяльність колективу.

Мораль – система поглядів і уявлень, норм, оцінок, що регулюють моральну поведінку людей у суспільстві.

Фізичне виховання – це сукупність дій вихователя і вихованця, спрямованих на розвиток організму, укріплення здоров’я, забезпечення гармонії фізичного розвитку та духовного життя багатогранної діяльності людини.

Розумове виховання – це сукупність дій вихователя і вихованця, спрямованих на розвиток культури розумової праці останніх.

Трудове виховання – це сукупність дій вихователя і вихованця, що забезпечують формування готовності до трудової діяльності.

Естетичне виховання – це сукупність дій батьків, педагогів та ін. оточення вихованця, спрямованих на формування й розвиток естетичної культури дитини.

Сім'я – це невелика соціальна група, до якої входять поєднані шлюбом чоловік і жінка, їх діти (власні або усиновлені), кровні родичі, інші особи, пов'язані родинними зв'язками з подружжям.