МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ І ФІЛОСОФІЇ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

ДИСЦИПЛІНИ

«Історія античної філософії»

Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр

_______________денної, заочної______ форм навчання

(денної, заочної, екстернатної, дистанційної, вечірньої)

Кафедра __філософії_____________________________________________

Укладач: кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії П.В.Кретов

(науковий ступінь, учене звання, ініціали, прізвище)

Рецензенти: кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії ЧДТУ О.В.Кулєшов;

кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії В.М. Процишин

(науковий ступінь, учене звання, ініціали, прізвище)

Затверджено на засіданні кафедри філософії

Завідувач кафедри _______________ О. В. Марченко

(підпис)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Історія античної філософії

Навчальна програма

Черкаси - 2007

Історія античної філософії: Програма навчальної дисципліни / Розробники: к-т філос. н., доцент П.В.Кретов – Черкаси: Вид. від. Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, 2007.

Розробники:

П.В.Кретов, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

.

Рецензенти:

В.Т.Шпак, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії Черкаського державного технологічного університету.

О.А. Пушонкова, кандидат філософських наук, старший викладач кафедри філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Затверджено Вченою радою Черкаського національного університету

імені Богдана Хмельницького

(протокол № __ від ___ _____________ 200__ р.)

ISBN

ББК

УДК

© Черкаський національний університет, 2007.

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

„Історія античної філософії”

Опис предмета навчальної дисципліни

Курс: Підготовка бакалаврів	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів ECTS: 6 Змістових модулів: 3 Загальна кількість годин: 216 Тижневих годин: 4	Шифр та назва напряму 6.020301 – філософія Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	Обов’язковий Рік подготовки 1 семестр: 1 Лекції: 54 години Семінари (практичні): 54 години Самостійна робота: 108 годин Вид підсумкового контролю: екзамен

Мета і завдання курсу

Мета викладання дисципліни.

Вивчення дисципліни “Історія античної філософії” проводиться протягом першого року навчання. Метою викладання дисципліни є засвоєння студентами основних знань з проблематики філософствування вказаного періоду, вироблення у них чітких уявлень про традицію розвитку античної філософії, зокрема її вплив на розвиток світової філософії взагалі.

Завдання вивчення дисципліни. Знання та вміння.

Головним завданням вивчення дисципліни є формування у студентів спеціальних знань з певного етапу розвитку світової філософії, а також уявлення про наступність філософської традиції.

Студент повинен знати:

1. Основні періоди розвитку античної філософії.

2. Основні персоналії античної філософії та їх науковий доробок.

3. Специфіку та проблематику античної філософії.

4. Характер матеріальної та духовної культури давньогрецької цивілізації.

Студент повинен уміти:

1. Самостійно аналізувати проблематику античної філософії та створені нею поняття та уявлення.

2. Ставити здобутки античної філософії в цілому та її окремі проблеми в контекст світової філософської традиції.

Зміст програми Змістовий модуль 1. Досократівська філософія

Огляд специфіки античної філософії. Міфологія Архаїка. Загальна характеристика соціально-культурного середовища Стародавньої Греції. Історична довідка. Теорії причин та чинників формування зародків філософського знання у Європі. Специфіка давньогрецької міфології та мистецтва. Періодизація грецького міфу за О.Ф.Лосєвим. "Архе" та "Логос". Форми героїзму (Геракл. Тантал, Сізіф).

Пошук першопочатку і першооснови представниками Мілетської школи. Фалес — один з "семи мудреців" та політичний діяч. Критичне ставлення до міфічного світогляду. Космологічні погляди Фалеса. Сповіщання про "архе" як про "воду" ("вода є бог усього"). Розмисли за аналогією. Вода Фалеса і повітря Анаксімена як філософські поняття, проблема реконструкції значення.

Космологічні погляди Аиаксимена. Зміна форм якостей "повітря". Душа та дихання. Мислення за ананогією. Чуттєве сприйняття. Безмежність та безперервність руху "повітря".

Космологічні погляди Анаксимандра. Вчення про виникнення людини. Анаксимандр як науковець (математик та географ). Досвід "словотворення" Анаксімандра. "Архе" — "апейрон" ("невизначене"). Спроба осмислення розвитку.

"Темні" постулати Геракліта з Ефесу. Підстави визначення його поглядів діалектичними. Становлення: тотожність "буття" та "небуття". Вчення про "Логос" у Геракліта. Розум як ритм всесвіту. Космологія Геракліта. Етос та щастя людини. Вчення Геракліта продушу.

Уявлення Піфагора про гармонію світу як гармонію чисел. Піфагорійська практика та легенди. Орден Піфагора. Екзотеричне та езотеричне знання (етапи посвячення в філософію). Космогонія піфагорійців. Протиставлення порожнечі та буття. Специфіка тлумачення онтологічного статусу числових пропорцій. Внесок Піфагора до історії математики. Вчення про душу.

Проблема єдиного і множинного в онтологічних поглядах досократиків. Філософські розмисли Емпедокла про першопочаток. "Корені усього"( вогонь: вода, повітря, земля) та сили їх взаємодії (любов та ворожнеча). "Сферос" як блаженний бог - абсолютна любов. Космологія Емпедокла. Емпедокл про пізнавальний процес. Розмисли Емпедокла про почуття та розум. Вчення Емпедокла про душу.

Твір Анаксагора: "Про природу". Пізнання першооснови через зміну масштабу сприйняття. "Гомеомерії" Анаксагора. Вчення про "Нус" (Дух). Космологія Анаксагора. Природні пояснення містики. Анаксагор та політика.

Атомістика Левкіппа і Демокріта. Космологія Демокрита. Теорія пізнання. Вчення Демокрита про душу. Пояснення причини та способу руху атомів у порожнечі. Релігійні погляди Демокрита.