- •Рецензенти:
- •Від авторів
- •Предисловие
- •Розділ 1 значення харчування для здоров'я людини
- •1.1. Харчування і його вплив на стан здоров'я людини
- •1.2. Значення харчових речовин в життєдіяльності людини (основні функції харчування)
- •Харчові речовини
- •1.3. Предмет і задачі курсу “Основи фізіології та гігієни харчування ”
- •1.4. Роль вітчизняних і зарубіжних вчених в розвитку науки про харчування
- •Контрольні питання:
- •Розділ 2 Нейрогуморальна система регуляції функцій організму
- •2.1. Коротка характеристика структурних елементів людського організму.
- •2.2. Коротка фізіологія центральної нервової системи
- •2.3. Коротка приватна фізіологія центральної нервової системи
- •2.4. Вегетативна (автономна) нервова система
- •2.5. Гуморальна система регуляції
- •2.6. Вплив складу їжі і харчового раціону на стан нейрогуморальної системи регуляції організму людини
- •Контрольні питання:
- •Розділ 3 Система травлення і процеси травлення
- •3.1. Суть і значення травлення
- •3.2. Будова травного каналу і травного апарату
- •3.3. Травлення в ротової порожнини
- •3.4. Травлення в шлунку
- •3.5. Травлення в тонкому кишечнику
- •3.6. Травлення в товстому кишечнику
- •3.7. Всмоктування кінцевих продуктів травлення харчових речовин
- •3.8. Загальні принципи регуляції процесів травлення
- •Контрольні питання:
- •Розділ 4 Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування
- •4.1. Загальні вимоги до побудови раціонального харчування
- •Вимоги до харчування
- •4.1.1. Вимоги до харчового раціону
- •4.1.2. Вимоги до режиму харчування
- •4.1.3. Вимоги до умов їжі
- •Контрольні питання:
- •Розділ 5 Фізіолого-гігієнічні основи нормування енергетичної і харчової цінності раціонів харчування
- •5.1. Енергетичні витрати і потреба в енергії організму людини
- •5.2. Основні методи визначення енергетичних витрат організму людини
- •5.2.1. Визначення потреби організму людини в енергії хронометражно-табличним методом.
- •5.3. Визначення добової потреби організму в основних харчових і біологічно активних речовинах
- •Контрольні питання:
- •6.2. Фізіолого-гігієнічне значення і нормування ліпідів в раціонах харчування
- •6.3. Фізіолого-гігієнічне значення і нормування вуглеводів в раціонах харчування
- •6.4. Фізіолого-гігієнічне значення і нормування вітамінів в раціонах харчування
- •6.5. Фізіологічно-гігієнічне значення і нормування мінеральних речовин в раціонах харчування
- •Контрольні питання:
- •Розділ 7 Фізіолого-гігієнічні основи харчування різних вікових і професійних груп населення
- •7.1. Фізіолого-гігієнічні основи харчування дітей і підлітків
- •Контрольні питання:
- •7.2. Фізіолого-гігієнічні основи харчування студентів
- •Контрольні питання:
- •7.3. Фізіолого-гігієнічні основи харчування робітників промислового і сільськогосподарського виробництва
- •7.3.1. Фізіолого-гігієнічні основи харчування робочих коксохімічних підприємств
- •Контрольні питання:
- •7.3.2. Фізіолого-гігієнічні основи харчування робочих “гарячих” цехів
- •Контрольні питання:
- •7.3.3. Фізіолого-гігієнічні основи харчування працівників сільськогосподарського виробництва
- •Контрольні питання:
- •7.3.4. Фізіолого-гігієнічні основи харчування водіїв
- •Контрольні питання:
- •7.3.5 Фізіолого-гігієнічні основи харчування працівників розумової праці
- •Контрольні питання:
- •7.3.6. Фізіолого-гігієнічні основи харчування літніх людей
- •Контрольні питання:
- •7.3.7. Фізіолого-гігієнічні основи харчування спортсменів
- •Контрольні питання:
- •7.3.8. Фізіолого-гігієнічні основи харчування вагітних жінок
- •Контрольні питання:
- •7.3.9. Харчування в умовах екологічної кризи
- •Контрольні питання:
- •Розділ 8 Лікувально-профілактичне харчування
- •8.1. Види і характеристика лікувально-профілактичного харчування
- •Контрольні питання:
- •РозДіл 9 фізіолого-гігієнічна характеристика основних продуктів харчування та їх компонентів
- •9.1 Класифікація і показників, які визначають якість і безпеку харчових продуктів
- •9.2 М'ясо, м'ясні продукти, птах і яйце.
- •9.3. Молоко і молочні продукти.
- •9.4. Риба, рибні і інші продукти моря.
- •9.5. Хлібобулочні і мукомельно-круп'яні вироби.
- •9.6. Цукор і кондитерські вироби.
- •9.7. Овочі, баштанні, плоди, ягоди і продукти їхньої переробки.
- •9.8. Жирові продукти.
- •9.9. Напої і продукти шумування
- •Контрольні питання:
- •Додаток 1 Норми фізіологічних потреб в харчових речовинах і енергії для дорослого населення України.
- •Додаток 2 Норми фізіологічних потреб в харчових речовинах і енергії для дітей і підлітків України
- •Литература
- •Основи Фізіології та гігієни харчування
- •Навчальний посібник
- •83023 М. Донецьк – 23, вул. Харитонова, 10 тел. 97-60-45
9.8. Жирові продукти.
Харчова цінність групи жирових продуктів, до якої відносяться олії рослинна, маргарини, майонези, молочний жир і жири пряжені тварини, визначається вмістом у них жиру і жиророзчинних вітамінів.
Харчові жири відіграють важливу роль у підвищенні живильних і смакових властивостей їжі. Вони є постачальниками ряду біологічно активних речовин – поліненасичених жирних кислот, вітамінів А и D, токоферолів, стеринів і ін.
У більшості продуктів харчування утримується визначена кількість жиру, у тому числі в картоплі (0,4%), хлібі (1-2%), молоці (до 3,5 %), рибі (2-18%), м'ясі (8-33%). Цей жир часто називають «невидимим» на відміну від жирів, які додатково використовують у харчуванні. До так називаних «видимих» жирів відносяться вершкова і рослинна олія, тваринні жири типу сала, маргарини, майонез, кулінарні жири.
Вершкова олія є найбільш розповсюдженим видом молочного жиру і характеризується відносно високим вмістом насичених жирних кислот (50% від маси олії, у тому числі 25% пальмітинової кислоти) і мононенасичених (27%, у тому числі 23 % олеїнової кислоти). Поліненасичених жирних кислот у ньому мало - близько 1 % від маси олії. Літня олія багата вітаміном А и β - каротином. У вершковій олії утримується близько 0,4% фосфоліпідів і 0,6-2,5% білків. Тому при розігріві олія піниться і швидко підгоряє. Жарити на вершковій олії не рекомендується. При кімнатній температурі вершкова олія швидка псується («прогоркає»). При температурі 2-4°С її можна зберігати не більш 15 доби, у морозильній камері при температурі від – 6 до – 12 °С и відносної вологості не вище 82%, можливо тривале збереження вершкової олії (до 1 року).
Тварини жир (яловичим, свинячим і баранячий) характеризуються високим вмістом насичених (50% - у яловичому і баранячому жирі, 40% у свинячому) і мононенасичених (39-40 %) жирних кислот. Поліненасичених жирних кислот у тваринних жирах утримується значно більше, ніж у вершковій олії: 3% - у яловичому, 4% - у баранячому, 11% - у свинячому жирі. Фосфоліпідів більше всього в баранячому жирі (1,4%), потім у яловичому (1,3%) і найменше у свинячому (0,3%). По складу жирних кислот, які утримуються у тваринних жирах, найбільш сприятливий свинячий жир, тому що в ньому більше всього поліненасичених жирних кислот.
Рослинні олії характеризуються відносно високим вмістом поліненасичених жирних кислот. У найбільше часто використовуваній соняшниковій олії їх утримується 60% (від маси олії), у кукурудзяному - 68%, у бавовняному - 51%, у гірчичному - 23%. Рослинні олії містять також помітні кількості мононенасичених жирних кислот: 19% - у бавовняному, 24% - у соняшниковому і кукурудзяному, 68% - у гірчичному. Відносно невелиий в них вміст насичених жирних кислот: 4% - у гірчичному, 11% - у соняшниковому, 13% - у кукурудзяному і 25% - у бавовняному.
Найчастіше в продаж надходять очищені (рафіновані) олії, у яких майже немає фосфоліпідів (від 0,01 до 0,2%). Тому при жаренні вони не піняться і мало підгоряють. Невеликий осад, який з'являється іноді при збереженні олії, містить в основному фосфоліпіди. Цей осад не представляє небезпеки для здоров'я.
Рослинна олія містить близько 0,3% β-ситостерина і 60-90 мг % токоферолів (у соняшниковій олії більш 90 % токоферолів представлені найбільше витаминоактивним α-токоферолом). Завдяки запобіжній дії природних антиоксидантів (в основному токоферолів) рослинні олії можна зберігати в холодильнику при 4-6°С в добре закритій скляній тарі до 1 року.
З рослинних олій за спеціальною технологією виготовляють маргарин різних сортів і кулінарні жири. Маргарини і кулінарні жири в порівнянні з вихідними рослинними оліями містять більше насичених жирних кислот (17-23% від загальної маси) і менше поліненасичених жирних кислот (8-18%). Основну частину жирних кислот представляють мононенасичені жирні кислоти (43-47%).
По складу жирних кислот маргарини займають проміжне місце між рослинною і вершковою оліями. Тому маргарин у харчуванні часто використовується як замінник вершкової олії. У більшості маргаринів утримується мало білків (0,3-0,5%), тому при жаренні вони не піняться, завдяки чому часто використовуються в кулінарній практиці. Зберігати маргарин треба так само, як і вершкову олію.
Майонези – це високодисперсна концентрована емульсія рафінованої рослинної олії з водою (25-50%), яєчним порошком (5-6%), сухим молоком (1-3%), цукром (1-3%), оцтом (1%) і спеціями, які додають майонезам специфічні аромат і смак. Майонез - висококалорійний продукт (380-655 ккал на 100 г продукту), калорійність якого обумовлена в основному високим вмістом жиру (38-68% у залежності від сорту). Майонез відноситься до швидкопсувних продуктів, і зберігати його треба в тих же умовах, що і вершкову олію і маргарин.