Розділ 1 значення харчування для здоров'я людини

1.1. Харчування і його вплив на стан здоров'я людини

Організація раціонального харчування населення пов'язана з рішенням політичних, економічних і соціальних проблем.

Політика у області харчових продуктів і харчування повинна бути направлена на збереження і зміцнення здоров'я людини, оскільки це важливо для здоров'я, якості життя і добробуту населення країни.

Турбота про здоров'я населення є найважливішою державною задачею будь-якого цивілізованого суспільства. У “Концепції державної політики у області харчування населення України” вказується, що “Державна політика у області харчування – це комплекс заходів, направлених на створення умов, які повинні повністю забезпечувати потреби різних верств населення в раціональному харчуванні, адекватних національним традиціям і звичкам, віку, професії, стану здоров'я, економічному стану і екологічній ситуації…”. Ця задача може бути вирішена двома основними шляхами:

- профілактичним, тобто шляхом зміцнення здоров'я і профілактики захворювань;

- відбудовним, або шляхом лікування захворювань людини.

Пріоритетним у всьому світі є профілактичний шлях боротьби за здоров'я людини.

Відомо, що серед ряду інших причин (віково-статеві особливості організму, функціональні можливості і ін.) на стан здоров'я людини великий вплив роблять різні чинники навколишнього середовища (повітря, вода, ґрунт і ін.). Для цих чинників встановлені оптимальні параметри з позиції, що пред'являються до них організмом людини. Засновник російської фізіологічної школи І.М. Сєченов так оцінював значення чинників навколишнього середовища “...організм без зовнішнього середовища, що підтримує його існування, неможливий, тому в наукове визначення організму повинне входити і середовище, що впливає на нього “.

Одним з найважливіших чинників навколишнього середовища, що роблять постійну дію на організм людини, є харчування. Максимальне використовування їжі, як наймогутнішого фактора навколишнього середовища, сприяє поліпшенню показників його здоров'я. При організації харчування людини необхідно керуватися науково обґрунтованою теорією. Таке харчування називають раціональним або збалансованим. Згідно теорії збалансованого харчування забезпечення нормальної життєдіяльності людини можливе не тільки за умови постачання організму необхідної кількості енергії, але і при дотриманні досить строгих взаємостосунків між численними чинниками харчування. Концепція збалансованого (раціонального) харчування є стрижнем науки про харчування. Вона покладена в основу державної політики у області харчування населення України, розробку норм фізіологічних потреб в енергії і основних харчових речовинах.

Порушення принципів раціонального харчування може викликати хворобливий стан організму, який виникає в основному від недоліку або надлишку, що надходить з їжею енергії або харчових речовин. Залежно від ступеня і тривалості цих порушень розлади організму можуть виражатися по-різному:

- погіршенням обміну речовин і зниженням пристосувальних можливостей організму, його опірності дії чинників навколишнього середовища;

- погіршенням функції окремих органів і систем на фоні порушення обміну речовин і зниження пристосованих (адаптаційних) можливостей організму: при цьому захворювання виражене не яскраво (симптоми хвороби мало виражені);

- яскраво вираженим розладом харчування (аліментарні захворювання, наприклад авітамінози, ожиріння, ендемічний зоб і ін.).

Тривалий харчовий дисбаланс (включаючи порушення режиму харчування) може бути також причиною одного з первинних патогенних факторів багатьох неспецифічних захворювань (атеросклероз, гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, цукровий діабет, сечокам'яна і жовчнокам’яна хвороби, подагра, хвороба язви шлунку та дванадцятипалої кишки, ряд новоутворень, алергія і ін.).

Останнім часом двома головними причинами передчасної смерті є серцево-судинні захворювання і рак. Приблизно половина всіх передчасних смертей у віці до 65 років викликається хворобами, величезний внесок в які вносить харчовий раціон. З хворобами і порушеннями в організмі людини, обумовлених неправильним харчування, зв'язані хвороби серця, рак, інсульти, високий артеріальний тиск, ожиріння, карієс. У дітей Європейського регіону, які не одержують хорошого харчування, головними проблемами є уповільнення росту, слабкі і середні форми анемії, висока смертність (у східних областях регіону). Тому, політика у області харчових продуктів, харчування і здоров'я може внести значний внесок в запобігання передчасній смерті і захворюваності.

Відомо, що куріння, гіпертонія і високий зміст холестерину в сироватці крові підвищують ризик серцевих захворювань. У країнах СНД на серцево-судинні захворювання доводиться 68% передчасних смертей (у решті країн Європи - 43%), в пропорційному відношенні число таких захворювань в країнах СНД набагато вище, ніж в решті країн Європейського регіону.

Інвалідність в результаті інсультів стає важким тягарем для людини і викликає значні економічні витрати. Гіпертонія є самим небезпечним чинником ризику інсульту, і навіть невелике зниження АТ у хворих на гіпертонію може понизити число інсультів. Деякі дослідження підтверджують можливість зниження смертності від інсультів на 23% у 55-річних при зменшенні добового споживання солі.

З порушеннями вимог раціонального харчування пов'язана надмірна маса тіла, яка спостерігається в Європейському регіоні приблизно у половини людей середнього і літнього віку. Невеликий надлишок маси тіла не представляє значної проблеми для здоров'я, проте огрядність є ризиком для здоров'я людини. У країнах Західної Європи надмірною масою тіла страждають приблизно 10% людей, а в східних частинах регіону - 15%. Енергонасичений раціон харчування і споживання жирної їжі є головними причинами у всіх країнах Європи “епідемії” ожиріння, а з ним тісно зв'язане і зниження фізичної активності. У деяких європейських країнах на боротьбу з ожирінням витрачається близько 8% всього бюджету охорони здоров'я.

Інсулінозалежний діабет, який підсилює небезпеку серцево-судинних захворювань, тісно зв'язаний у дорослих із збільшенням маси тіла. У Європі на цей тип діабету хворіє 1 % населення, найбільш помітно росте захворюваність в старших вікових групах.

Літературні дані свідчать про те, що 30-40% випадків захворювання раком при раціональному харчуванні можна запобігти. Останнім часом рак товстої кишки і грудей пов'язаний з високим споживанням червоного м'яса. Одержані останніми роками дані підтверджують захисну роль, яку грають овочі і фрукти в розвитку певних видів раку. Так, наприклад, у тих, що палять, які споживають мало овочів і фруктів, ризик захворіти раком вище, ніж у тих, хто споживає овочі в більшій кількості.

Із споживанням їжі можуть бути пов'язані також багато інфекційних і паразитарних захворювань, харчові отруєння, порушення стану здоров'я в результаті придбання їжею шкідливих властивостей в процесі її приготування, реалізації і ін.

Розлад харчування зв'язаний не тільки з харчовими порушеннями, але і може бути обумовлено захворюваннями самого організму, які можуть привести до порушення функції перетравлення їжі і всмоктування харчових речовин, підвищення витрати самих харчових речовин, погіршення засвоєння харчових речовин клітками і тканинами організму і ін.

Зміни в звичках і традиціях населення, а також масштаби національної і міжнародної торгівлі харчовими продуктами в значній мірі змінили картину здоров'я людей і їх харчування. Традиційні системи контролю якості харчових продуктів вже не запобігають цим новим і динамічним ситуаціям. Світова торгівля в ще більшому ступені утрудняє обмеження межами національних кордонів хвороб, які передаються через харчові продукти. Крім того, забруднення харчових продуктів хімічними і токсичними речовинами, пестицидами, ветеринарними лікарськими препаратами і іншими сільськогосподарськими хімікатами вимагає постійного спостереження і контролю за їх безпечним застосуванням.