Контрольні питання:

1. Який вплив роблять висока температура виробничого середовища і інтенсивне фізичне навантаження на зміну обмінних процесів, що протікають в організмі працюючих в умовах “гарячих” цехів?

2. Яка середня добова потреба в енергії робітників “гарячих” цехів?

3. Яка необхідна корекція харчового раціону для робітників “гарячих” цехів?

4. Які особливості режиму харчування і розробки комплексних раціонів харчування характерні для робітників “гарячих” цехів?

5. Які фактори варто враховувати при організації раціонального питного режиму робітників “гарячих” цехів?

7.3.3. Фізіолого-гігієнічні основи харчування працівників сільськогосподарського виробництва

За Європейськими мірками Україна дотепер є аграрною державою. Основними галузями сільськогосподарського виробництва є рільництво і тваринництво.

У рільництво входить наступний комплекс виробничих операцій: оранка, боронування, культивація, посів, збирання врожаю, молотьба. При всіх названих операціях в польовій обстановці створюються приблизно однакові умови праці. Вони характеризуються тривалою дією різних (залежно від сезону року) метереологичних умов, вдиханням пилу і газів, дією шуму і вібрації, незручним, часто вимушеним положенням тіла у разі нераціонального пристрою робочого місця.

Тваринництво є багатогалузевим господарством, що включає м'ясне і молочне скотарство (велика рогата худоба), свинарство, вівчарство, конярство, птахівництво і ін. Не дивлячись на різноманіття галузей тваринництва для них характерні загальні умови праці. Вони пов'язані з дією на організм працюючих забрудненого різними газами повітряного середовища, значним фізичним навантаженням при прибиранні приміщень, догляді за тваринами і годуванням їх, приготуванні кормів і ін.

Несприятливі умови праці робітників сільськогосподарського виробництва відображаються на їх загальній захворюваності. У структурі всієї профхвороби агропром знаходиться на четвертому місці після вугільної промисловості, чорної металургії і машинобудування. Захворюваність жінок, зайнятих в сільському господарстві, займає одне з перших місць в структурі профхвороби.

Враховуючи викладене, слід зазначити, що організація раціонального харчування працівників сільськогосподарського виробництва має особливе значення, оскільки доведено, що раціональне харчування до певної міри виконує функції захисного харчування.

При організації раціонального харчування цієї категорії трудящих необхідно керуватися загальними фізіолого-гігієнічними вимогами до нього і важливо враховувати особливості умов праці і побуту працівників сільськогосподарського виробництва.

Енергетична цінність раціону харчування повинна строго відповідати енергетичним витратам сільськогосподарських робітників. Це значить, що їжа механізатора повинна в середньому містити 3060 ккал, доярок - 3200 ккал, рільників - 3500 ккал, оскільки надмірне надходження енергії і харчових речовин приводить до збільшення надмірної маси тіла людини. Літературні дані свідчать про те, що енергетична цінність їжі різних категорій сільськогосподарських робітників на 8-16 % перевищує енергетичні витрати, що приводить до надмірної маси тіла і ожиріння. Ожиріння I і II ступенів виявлене у 18,5 % сільських жінок і 15,2 % чоловіків працездатного віку, надмірна маса тіла зареєстрована ще у 36 % сільськогосподарських робітників. Отже, більше 50 % сільськогосподарських робітників мають надмірну масу (на 15-29 % вищі норми) або хворі на ожиріння (з масою на 30 і більше відсотків вище за норму).

До найпоширеніших недоліків в організації раціонального харчування робітників сільськогосподарського виробництва відносяться надмірність відносно енергетичної цінності, порушення співвідношення між білками, жирами і вуглеводами, надлишок жирів тваринного походження і білків рослинного походження, дефіцит рослинних жирів, ретинолу і аскорбінової кислоти. Потреба в тваринних білках також задовольняється не повністю (46- 49 %, замість 55 %).

Харчування сільськогосподарських робітників зимою і ранньою весною часто буває одноманітним. У зв'язку з низькою температурою споживається більше енергоємних продуктів - жирів, м'яса, цукру і т.д. і менше рослинної їжі - основного джерела життєво необхідних для організму речовин - вітамінів, мікроелементів. Недолік рослинної їжі може викликати слабкість, запаморочення, головний біль, зниження працездатності, тому необхідно включати до складу раціону харчування сільськогосподарських робітників свіжі овочі і фрукти.

Як було вказано вище деякі професійні групи робітників сільськогосподарського виробництва (трактористи, комбайнери і ін.) під час роботи піддаються дії на організм шуму і вібрації, тому це також необхідне враховувати при організації раціонального харчування цієї категорії трудящих. В умовах дії інтенсивного шуму може розвинутися «шумова патологія»: знижується слух, виникають неврози, збільшується здатність згущуватися крові, змінюється діяльність шлунково-кишкового тракту і залоз внутрішньої секреції.

У працюючих в умовах дії шуму унаслідок посиленого руйнування в організмі водорозчинних вітамінів виникає їх дефіцит (С, В₁, В₂, В₆), тому в раціон харчування слід включати продукти, що є джерелом цих нутрієнтів. Їх додатковий прийом є одним з профілактичних заходів щодо попередження шкідливої дії шуму і вібрації на організм працюючих.

Ранньою весною, коли наступає період польових робіт, до складу їжі, призначеної для харчування в полі, необхідно включати ранню дикорослу зелень, в якій міститься значна кількість вітамінів, особливо аскорбінової кислоти. Вже в квітні з'являється молода кропива, в якій багато вітамінів і яка придатна для харчування. Зелені щі і борщ з кропивою відносяться до числа поширених весною блюд. Багато вітамінів містить лобода, дикий щавель і інша дикоросла зелень. Ці рослини, так само, як кропиву, слід використовувати для приготування перших блюд з метою їх вітамінізації. З цією ж метою використовується перша городня зелень (щавель, ревінь, петрушка, листя лука).

Для працівників сільського господарства важливе значення має дотримання раціонального режиму харчування. В період раннього початку робіт необхідно обов'язково поснідати перед виходом в поле. Під час посівної і жнив робочий день, як правило, співпадає з світловим днем, тривалість якого досягає 16-18 годин. При такому тривалому робочому дні найбільш раціональним є чотирьохразовий прийом їжі: перший сніданок - 10 %, другий - 30 %, обід - 45 %, вечеря - 15 % її добової енергетичної цінності.

Особливу увагу слідує приділяти режиму харчування трактористів, комбайнерів при роботі вночі. Робота в нічний час характеризується певними змінами в стані обміну речовин в результаті підвищеної нервово-емоційної напруги. При роботі в нічний час працівники часто скаржаться на головний біль, нервозність, відсутність апетиту, швидку стомлюваність, безсоння і т.п. Для механізаторів, які працюють вночі, найдоцільнішим є чотирьохразове харчування з таким розподілом добової енергоємності їжі: сніданок – 25-30 %, обід - 25-30 %, вечеря - 30 %, нічний прийом їжі - 20 %. Такий режим харчування забезпечує високу працездатність і хороше самопочуття. Нічний прийом їжі повинен включати три блюда: перше (1/2 або ціле), друге і третє. Друге, як правило, м'ясне з гарніром. Один-два разу на тиждень м'ясне блюдо можна замінювати смаженою рибою. У меню нічного харчування бажано включати продукти і блюда, стимулюючі діяльність нервової системи.

Готувати перші блюда рекомендується на кістковому бульйоні, який містить азотні речовини, сприяючі нормальному травленню. У зв'язку з тим, що в нічний час декілька затримується виділення травних соків, доцільно декілька зменшити в раціоні зміст жиру, тобто використовувати для приготування блюд нежирні сорти м'яса. Гарніри доцільно готувати комплексні, з обов'язковим включенням овочів (2-3 види), але кількість їх не повинна бути надмірною (не більш 200 г). Як відомо, овочі також сприяють виділенню шлункового соку, що при роботі вночі має особливе значення. На третє рекомендуємо міцний чай або чорну каву з цукром, які підвищують тонус нервової системи, усувають сонливість, сприяють бадьорості.