Розділ 3 Система травлення і процеси травлення

3.1. Суть і значення травлення

Для забезпечення нормальної життєдіяльності організму людини йому необхідне безперервне надходження їжі і води, тому що вхідні до складу їжі харчові речовини (білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі) використовуються для життєвих процесів організму. Проте тільки мінеральні солі, вода і вітаміни засвоюються людиною в тому вигляді, в якому вони знаходяться в їжі. Білки, жири і вуглеводи потрапляють в організм у вигляді складних комплексів, і для того, щоб всмоктатися і піддатися засвоєнню, потрібна складна фізична і хімічна переробка їжі. Ці харчові речовини для того, щоб вони могли бути використані організмом, повинні піддаватися спеціальній обробці в травному апараті, де виробляється відбір і добування з їжі необхідних для організму речовин і перетворення їх у форму, доступну для засвоєння клітинами і тканинами. При цьому в організмі людини в сукупності протікають різні фізичні, хімічні і фізіологічні процеси, які і забезпечують перетворення складних харчових речовин продуктів харчування в прості хімічні сполуки, здатні засвоюватися клітинами організму.

Травленням називається процес фізичної і хімічної обробки їжі і перетворення її в таку форму, яка може всмоктуватися і переноситися кров'ю і лімфою і надалі засвоюватися організмом.

Залежно від походження гидролітічеськіх ферментів травлення ділять на 3 типи: власне, симбіонтне і аутолітічеське.

Власне травлення здійснюється ферментами, синтезованими залозами людини.

Симбіонтне травлення відбувається під впливом ферментів, синтезованих мікроорганізмами травного тракту. Так відбувається переварювання клітковини їжі в товстій кишці.

Аутолітічеське травлення здійснюється під впливом ферментів, що містяться у складі їжі, що приймається. Наприклад, материнське молоко містить ферменти, які необхідні для його створажівання.

Травлення також підрозділяють на дістантне (порожнинне) і контактне (прістеночне, або мембранне). Дістантне (порожнинне) травлення здійснюється за допомогою ферментів травних секретів в порожнинах шлунково-кишкового тракту на відстані від місця утворення цих ферментів. Контактне (прістеночнє, або мембранне) травлення відбувається в тонкій кишці, на поверхні мікроворсинок з участю ферментів, фіксованих на клітинній мембрані і закінчується всмоктуванням - транспортом харчових речовин через в кров або лімфу.

Травлення протікає в травному апараті людини, а сам травний апарат є системою органів, які забезпечують наступні основні функції в організмі:

1. механічну і хімічну переробку їжі;

2. транспортування (просування) харчової маси по травному каналу;

3. всмоктування харчових речовин і води в кров і лімфу;

4. видалення з організму незасвоєних частин їжі у вигляді калових мас.

До складу травного апарату людини входять травний канал, печінка, підшлункова залоза і очеревина (мал. 3.1)

Травний канал має вид трубки завдовжки близько 8-10 м з розширеннями в деяких відділах. У просвіт травного каналу відкриваються вивідні протоки і отвори залоз травлення, які розташовані на всьому його протязі. Стінка травного каналу м'яка (за винятком ротової порожнини, де є елементи скелета) і складається з трьох оболонок:

а) слизистої;

б) м'язової;

в) адвентіциальної.

Слизиста оболонка вистилає порожнисті внутрішні органи травного каналу і виділяє секрет, що містить велику кількість слизі. Вона утворює складки, завдяки чому значно збільшується поверхня слизистої оболонки. Слизиста оболонка захищає внутрішнє середовище організму від проникнення в неї із зовні різних токсичних речовин, чужорідних чинників і ін. До наружі від слизистої оболонки знаходяться м'язові шари (наступна оболонка), які забезпечують рухову функцію органів травлення. Покриті органи зовні рихлою волоконною сполучною тканиною, яка утворює адвентіциальну оболонку.

Багато органів черевної порожнини покрите особливою оболонкою, яка називається серозною.