4.1.2. Вимоги до режиму харчування

При організації раціонального харчування необхідно дотримувати суворий режим харчування: час прийому їжі, тривалість і кратність їжі, інтервали між ними, черговість прийому блюд, розподіл добового раціону по калорійності і якісному складу, об'єму і масі протягом дня. Дотримання правильного режиму харчування забезпечує нормальне функціонування травного апарату, повнішу засвоюваність їжі, а також рівномірне постачання і своєчасне поповнення резерву організму речовинами протягом доби.

Правильний режим харчування передбачає строго встановлений час їди. У цих умовах у людини виробляється «умовний рефлекс на якусь годину», який забезпечує ритмічність процесів секреції і оптимальне виділення травних соків. При недотриманні звичних годин їди наступає згасання рефлексу аж до повного його зриву. Це неминуче позначається на стані харчового центру і виражається в порушенні апетиту, а прийнята їжа починає погано засвоюватися.

Засвоюваність їжі залежить також від ступеня її подрібнення в роті і обробки слиною. Ретельно пережована їжа засвоюється краще, ніж швидко прийнята їжа. Швидка їжа з недостатнім пережовуванням їжі може привести до виникнення порушень в діяльності різних органів травного апарату. Тривалість їди залежить від кількості і виду їжі. На спокійну вечерю і сніданок звичайно потрібне від 20 до 30 хвилин, на обід в 2 рази більше часу (40-50 мін). Полуденок або другий сніданок можуть бути прийняті не поспішаючи, протягом 10-15 хвилин.

Апетит, засвоюваність харчових речовин в шлунково-кишковому тракті і використовування їх організмом знаходяться в тісній залежності від кратності їди протягом дня. Доведено, що найдоцільнішим для здорової дорослої людини є трех- і чотирьохразове харчування.

Окрім часу прийому їжі і кратності харчування, в підтримці здорового апетиту і оптимальної секреції травних залоз важливе значення мають інтервали між прийомами їжі. Тривалість інтервалів обґрунтовується тим часом, яке необхідне для повного перетравлення і всмоктування харчувальних речовин, які містяться в кожній прийманні їжі. Тривалі інтервали можуть привести до перезбуджування харчового центру і виділення великої кількості активного шлункового соку, який при контакті із слизистою оболонкою порожнього шлунку, може надавати на неї дратівливу дію аж до виникнення запальних явищ. У подібних випадках не виключена можливість навіть опіків шлунку активним шлунковим соком. Короткі інтервали між окремою їдою також недоцільні. В цьому випадку прийнята їжа до чергового прийому не встигає повністю перетравитися і засвоїтися. Це може привести до порушення функцій кишечнику – розладу секреторної і моторної діяльності шлунково-кишкового тракту. Найбільш оптимальними для дорослої здорової людини є інтервали в 4-6 годин. Під час відпочинку (сну) інтервал подовжується до 10-11 годин, протягом якого відновлюється здатність органів травлення до нормальної діяльності на наступну добу. В період відпочинку (сну) шлункова секреція в нормі майже повністю припиняється.

Для виникнення апетиту і підтримки його на належному рівні під час їжі велике значення має черговість прийому блюд. Рясна їжа (обід) звичайно починається із закусок, які викликають апетит. Із цього приводу І.П. Павлов писав: «…всі закуски перед капітальною їжею очевидно розраховані на те, щоб викликати цікавість, інтерес до їжі, посилення бажання їжі. Загальновідомий факт, що людина, спочатку байдуже відноситься до рясної їжі, починає їсти із задоволенням, якщо попередньо роздражнить свій смак чим-небудь різким – пікантним». Вслід за закусками споживаються перші блюда. Потім подаються на стіл другі блюда - джерела основної частини харчувальних речовин обіду. Закінчується їжа звичайно третім блюдом (компот, кисіль і ін.).

Для того, щоб в організмі своєчасно відновлювалися витрачені ресурси і підтримувалася працездатність, істотне значення має раціональний розподіл енергоцінності раціону і його якісного складу по окремим прийомам їжі. Від правильності розподілу раціону по окремим прийомам їжі багато в чому залежить також ступінь використовування нутрієнтів організмом і нормальне функціонування травних органів. Залежно від віку, професії, зміни роботи і інших чинників розподіл енергоцінності і складу їжі по окремих прийомах може бути різним. При роботі в ранкову зміну чотирьохразове харчування включає два сніданки: 20-25 % загальної харчової і енергетичної цінності перед роботою і 15-20 % на роботі, обід (30-35 %) і вечеря (15-20 %). Особливістю режиму харчування робочих вечірніх змін є пізніший сніданок (9-10 год.) і вечеря (23-24 год.). Перший сніданок повинен бути легкий (25 % харчової і енергетичної цінності), обід ситним (30-35 % харчової і енергетичної цінності), третій прийом їжі необхідно прийняти на роботі (25 % харчової і енергетичної цінності). Особливість режиму харчування робочих нічних змін полягає у тому, що перший сніданок приймається ними перед сном після роботи (до 20-25 % харчової і енергетичної цінності добового раціону). Обід - після сну може бути легким (20-25 % харчової і енергетичної цінності). Вечеря перед нічною зміною повинна бути достатньо ситною (35 % харчової і енергетичної цінності). У перерві необхідно приймати їжу у вигляді легкозасвоюваних блюд.