- •Рецензенти:
- •Від авторів
- •Предисловие
- •Розділ 1 значення харчування для здоров'я людини
- •1.1. Харчування і його вплив на стан здоров'я людини
- •1.2. Значення харчових речовин в життєдіяльності людини (основні функції харчування)
- •Харчові речовини
- •1.3. Предмет і задачі курсу “Основи фізіології та гігієни харчування ”
- •1.4. Роль вітчизняних і зарубіжних вчених в розвитку науки про харчування
- •Контрольні питання:
- •Розділ 2 Нейрогуморальна система регуляції функцій організму
- •2.1. Коротка характеристика структурних елементів людського організму.
- •2.2. Коротка фізіологія центральної нервової системи
- •2.3. Коротка приватна фізіологія центральної нервової системи
- •2.4. Вегетативна (автономна) нервова система
- •2.5. Гуморальна система регуляції
- •2.6. Вплив складу їжі і харчового раціону на стан нейрогуморальної системи регуляції організму людини
- •Контрольні питання:
- •Розділ 3 Система травлення і процеси травлення
- •3.1. Суть і значення травлення
- •3.2. Будова травного каналу і травного апарату
- •3.3. Травлення в ротової порожнини
- •3.4. Травлення в шлунку
- •3.5. Травлення в тонкому кишечнику
- •3.6. Травлення в товстому кишечнику
- •3.7. Всмоктування кінцевих продуктів травлення харчових речовин
- •3.8. Загальні принципи регуляції процесів травлення
- •Контрольні питання:
- •Розділ 4 Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування
- •4.1. Загальні вимоги до побудови раціонального харчування
- •Вимоги до харчування
- •4.1.1. Вимоги до харчового раціону
- •4.1.2. Вимоги до режиму харчування
- •4.1.3. Вимоги до умов їжі
- •Контрольні питання:
- •Розділ 5 Фізіолого-гігієнічні основи нормування енергетичної і харчової цінності раціонів харчування
- •5.1. Енергетичні витрати і потреба в енергії організму людини
- •5.2. Основні методи визначення енергетичних витрат організму людини
- •5.2.1. Визначення потреби організму людини в енергії хронометражно-табличним методом.
- •5.3. Визначення добової потреби організму в основних харчових і біологічно активних речовинах
- •Контрольні питання:
- •6.2. Фізіолого-гігієнічне значення і нормування ліпідів в раціонах харчування
- •6.3. Фізіолого-гігієнічне значення і нормування вуглеводів в раціонах харчування
- •6.4. Фізіолого-гігієнічне значення і нормування вітамінів в раціонах харчування
- •6.5. Фізіологічно-гігієнічне значення і нормування мінеральних речовин в раціонах харчування
- •Контрольні питання:
- •Розділ 7 Фізіолого-гігієнічні основи харчування різних вікових і професійних груп населення
- •7.1. Фізіолого-гігієнічні основи харчування дітей і підлітків
- •Контрольні питання:
- •7.2. Фізіолого-гігієнічні основи харчування студентів
- •Контрольні питання:
- •7.3. Фізіолого-гігієнічні основи харчування робітників промислового і сільськогосподарського виробництва
- •7.3.1. Фізіолого-гігієнічні основи харчування робочих коксохімічних підприємств
- •Контрольні питання:
- •7.3.2. Фізіолого-гігієнічні основи харчування робочих “гарячих” цехів
- •Контрольні питання:
- •7.3.3. Фізіолого-гігієнічні основи харчування працівників сільськогосподарського виробництва
- •Контрольні питання:
- •7.3.4. Фізіолого-гігієнічні основи харчування водіїв
- •Контрольні питання:
- •7.3.5 Фізіолого-гігієнічні основи харчування працівників розумової праці
- •Контрольні питання:
- •7.3.6. Фізіолого-гігієнічні основи харчування літніх людей
- •Контрольні питання:
- •7.3.7. Фізіолого-гігієнічні основи харчування спортсменів
- •Контрольні питання:
- •7.3.8. Фізіолого-гігієнічні основи харчування вагітних жінок
- •Контрольні питання:
- •7.3.9. Харчування в умовах екологічної кризи
- •Контрольні питання:
- •Розділ 8 Лікувально-профілактичне харчування
- •8.1. Види і характеристика лікувально-профілактичного харчування
- •Контрольні питання:
- •РозДіл 9 фізіолого-гігієнічна характеристика основних продуктів харчування та їх компонентів
- •9.1 Класифікація і показників, які визначають якість і безпеку харчових продуктів
- •9.2 М'ясо, м'ясні продукти, птах і яйце.
- •9.3. Молоко і молочні продукти.
- •9.4. Риба, рибні і інші продукти моря.
- •9.5. Хлібобулочні і мукомельно-круп'яні вироби.
- •9.6. Цукор і кондитерські вироби.
- •9.7. Овочі, баштанні, плоди, ягоди і продукти їхньої переробки.
- •9.8. Жирові продукти.
- •9.9. Напої і продукти шумування
- •Контрольні питання:
- •Додаток 1 Норми фізіологічних потреб в харчових речовинах і енергії для дорослого населення України.
- •Додаток 2 Норми фізіологічних потреб в харчових речовинах і енергії для дітей і підлітків України
- •Литература
- •Основи Фізіології та гігієни харчування
- •Навчальний посібник
- •83023 М. Донецьк – 23, вул. Харитонова, 10 тел. 97-60-45
1.2. Значення харчових речовин в життєдіяльності людини (основні функції харчування)
Як було вказано вище – харчування людини повинне задовольняти всі потреби організму людини, забезпечувати діяльність всіх її органів і систем, тобто виконувати різні функції. Це можливо тільки в тому випадку, якщо в організм людини поступатимуть регулярно в певній кількості і в певному співвідношенні харчові речовини з їжею.
Їжа складається головним чином з складних органічних речовин, що синтезуються рослинами і тваринами. Продукти рослинного і тваринного походження багаті потенційною енергією, вони містять певні хімічні структури, необхідні організму, а також мінеральні речовини і, як правило, більшу або меншу кількість води.
Продукти (споживна їх частина) складаються з ряду речовин, які звичайно підрозділяються на наступні шість груп: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини і вода. Саме ці групи основних речовин їжі іменуються харчовими речовинами. Проте склад натуральних продуктів набагато багатший. У нього входять, крім того, багато органічних і навіть неорганічних кислот, різні спирти, альдегіди, кетони, ароматичні речовини і пігменти.
Наявність в їжі названих хімічних з'єднань, що не входять до основних шести груп харчових речовин (білки, жири, вуглеводи і ін.) визначають такі властивості їжі, як смак, запах і колір.
Основні ж харчові речовини, такі як білок, в очищеному вигляді, рафінований жир і велика частина вуглеводів (крохмаль і ін.), позбавлені всіх цих властивостей, вони не мають власного смаку (позбавлені смаку).
Значення органолептичних властивостей продуктів і їх сполучень велике і багатоманітне. Перш за все, великою мірою від них залежить сам вибір їжі, створення раціонів харчування. При можливості вибору перевага віддається продуктам, що мають кращий смак, приємно пахнуть, красиво забарвленим і ін.. Відомо також вплив всіх цих властивостей їжі на травлення (рефлекторна фаза виділення шлункового соку по І.П. Павлову).
Список продуктів, використовуваних в даний час, обчислюється сотнями, а кожен вид продуктів має багато сортів, а, крім того, в процесі приготування їжі виходить велика кількість самих різних сполучень (блюд). Все це і дає можливість отримання при прийманні їжі широкої гамми відчуттів і сприйняття.
Прагнення до різноманітності харчування, задоволення потреб організму у всіх необхідних йому речовинах, перш за все, гарантується великим асортиментом використовуваних харчових продуктів.
Органолептичні властивості їжі визначають дуже важливу сторону харчування, і вони обумовлені, головним чином, хімічними з'єднаннями, що не включаються звично в основні харчові речовини - кислотами, спиртами, ароматичними і барвними речовинами. Основна роль названих речовин зводиться головним чином до формування смакових відчуттів тому вони виділяються в особливу групу і відповідно до їх призначення.
В даний час, прийнято вважати, що до складу харчових продуктів входять дві групи речовин:
1-а група – живильні харчувальні речовини (білки, жири, вуглеводи і ін.);
2-а група - смакові речовини (ароматичні речовини, альдегіди, кетони і ін.).
При цьому сума тих і інших одержала найменування - харчові речовини. Цьому терміну надається узагальнююче значення.
Вказане розділення складу їстівної частини продуктів представлене на мал. 1.1.
Згідно теорії збалансованого харчування з їжею в організм людини поступає безліч різних харчових речовин (більше 600), зокрема близько 90 незамінних харчових речовин (не синтезуються в організмі людини). Не дивлячись на те, що багато харчових речовин виконують різноманітні функції в організмі, можна виділити групи речовин, які виконують найбільш для них характерні. Виходячи з цього положення проф. Ванханен В.Д. і проф. Ванханен В.В. запропонували нову функціонально-гомеостатичну теорію харчування. Згідно цієї теорії всі харчові речовини в організмі людини виконують шість основних функцій:
Перша функція харчування – енергетична, оскільки їжа є єдиним джерелом енергії для організму людини, яку він витрачає навіть в стані повного спокою в значних кількостях (1400 – 1700 ккал). При важкій фізичній роботі величина енергетичних витрат відповідно до підвищення рівня обміну речовин збільшується в 3-5 разів і більш.
Носіями енергетичної функції є вуглеводи і жири і у меншій мірі білки їжі.
Друга функція харчування – пластична, оскільки їжа забезпечує організм пластичними речовинами. У живому організмі постійно протікає 2 взаємозв'язані процесу: асиміляція (анаболізм) і дисиміляція (катаболізм).
Асиміляція – засвоєння організмом речовин, що поступають в нього з навколишнього середовища, які стають складовою частиною біологічних структур організму або відкладаються у види запасів. Дисиміляція – розпад складних органічних сполук на простіші. Слід зазначити, що дисиміляція в