- •1.1. Поняття операційної системи.
- •1.5. Поняття асемблера, компілятора, транслятора, інтерпретатора.
- •1.6. Завантажувачі. Завдання завантажувачів. Принципи побудови завантажувачів.
- •1.7. Принципи об’єктно-орієнтованого програмування (парадигми програмування, поняття класу).
- •1.8. Наслідування (Просте наслідування. Множинне наслідування).
- •1.9. Інкапсуляція. Поняття, сфери застосування.
- •1.10. Поліморфізм. Поняття, сфери застосування.
- •1.11. Принципи розробки розподілених клієнт-серверних програм. Особливості розробки мережевих програм з використанням сокетів.
- •2.1 Багаторівнева комп’ютерна організація – структура й призначення рівнів.
- •2.2 Схема комп’ютера з єдиною шиною. Основні характеристики та принципи роботи шини комп’ютера.
- •2.3 Структура процесора, внутрішні блоки, види регістрів.
- •2.4 Команди процесора, структура команд. Цикл Фон-Неймана.
- •2.5 Структуру пам’яті комп’ютера. Елементи статичної та динамічної пам’яті.
- •2.6 Переривання, типи, алгоритм обробки переривання процесором.
- •2.7 Організація оперативної пам’яті, адресний простір, сегменти пам’яті, дескриптори сегментів.
- •3.1 Загальні відомості з теорії систем. Класифікація систем.
- •3.2 Поняття вимірювальної шкали. Види шкал.
- •3.3 Показники якості та ефективності та крітерії їх оцінювання.
- •3.4 Вирішення багатокрітеріальних задач.
- •3.5 Вирішення задачі вибору.
- •3.6 Декомпозиція. Компроміси між повнотою та простотою.
- •3.7 Агрегування. Види агрегування.
- •3.8 Поняття експертних методів. Експертні системи.
- •4.1. Методи розрахунку часових параметрів і критичних шляхів мережевої моделі проекту. Табличний метод.
- •4.2. Методи розрахунку часових параметрів і критичних шляхів мережевої моделі проекту. Матричний метод визначення часових параметрів.
- •4.3. Метод класичного варіаційного числення. Рішення варіаційної задачі із закріпленими граничними крапками.
- •4.4. Метод класичного варіаційного числення. Рівняння Ейлера-Лагранжа.
- •4.5. Постановка задачі оптимального управління. Класифікація задач оптимального управління.
- •4.6. Характеристика керованості і спостережності. Постановка завдання. Критерії керованості і спостережності.
- •6.1 Основні теоретико-множинні (об’єднання, пересічення, віднімання, декартовий добуток) операції реляційної алгебри. Коротка характеристика та приклади.
- •6.2. Основні нормальні форми. Характеристика і приклади відносин, що знаходяться в 1нф, 2нф, 3нф.
- •Id, category, product1, product2, product3
- •6.3. Основні оператори мови маніпулювання даними. Оператор вибірки даних (одно- і багатотабличні запити оператора select).
- •7.2) Модели детерминированных цифровых сигналов
- •7.3. Алгоритми оптимальної обробки при розрізненні двійкових сигналів.
- •7.4. Потенціальна завадостійкість при прийомі ам, чм та фм сигналів.
- •7.5. Багатократні та комбіновані методи модуляції.
- •7.6. Методи боротьби з помилками, що виникають в каналах зв’язку. Завадостійке кодування.
- •7.7 Основні параметри завадостійких кодів. Принципи виявлення та виправлення помилок.
- •7.8 Циклічні коди. Згортальні коди.
- •7.9 Статичні методи стиснення інформації Алгоритм арифметичного стиснення.
- •7.10 Оптимальне кодування інформації. Алгоритми формування коду Хофмана та Шенона-Фано.
- •7.11 Аналогочислові перетворення безперервного сигналу на базі теореми Котельникова в.А.
- •7.12 Пропускна спроможність двійкового каналу зв’язку з перешкодами та без перешкод.
- •8.1. Протоколи фізичного рівня.
- •8.2. Характеристика лінійних сигналів, що використовуються в комп’ютерних мережах.
- •8.4. Загальні характеристики канального рівня.
- •8.5. Протокол hdlc.
- •8.6. Методи доступу в мережу.
- •8.7. Протокол ip. Адресація в ip-мережах.
- •8.8. Протокол tcp.
- •9.1 Алгоритм принятия решения по управлению кс
- •9.2. Архітектура систем управління комп’ютерними мережами.
- •9.3. Управління потоком інформації шляхом раціонального вибору параметрів протоколу.
- •9.4. Управління обслуговуванням різнорідного трафіку: дисципліни обслуговування, їх переваги та недоліки.
- •9.5. Управління якістю обслуговування. Забезпечення якості обслуговування шляхом управління мережевими ресурсами.
- •9.6. Основні стандарти управління комп’ютерними мережами. Мережеве управління за стандартом tmn: визначення, функціональні області, інтерфейси.
- •9.7. Модель управління протоколів snmp та cmip: структура, стандартизовані елементи, переваги та недоліки.
- •10.1. Основні концепції побудови обчислювальних систем, що самоорганізуються.
- •10.2. Класифікація процесорів по архітектурі системи команд (cisc, risc).
- •10.3. Показники ефективності паралельних часових моделей алгоритмів.
- •10.4. Основні ознаки класифікації Флинна. Фрагмент класифікації Флинна.
- •10.5. Відмінності командної чарунки в vliw-процесорі від командної чарунки процесора з послідовною обробкою даних.
- •11.1Стадії та етапи створення асу тп.
- •11.2 Склад і коротка характеристика розділів технічного проекта.
- •11.3 Склад і зміст проектних рішень з технічного забезпечення.
- •11.4Склад і задачі організацій, що беруть участь у роботах зі створення асу тп.
- •11.5Перелік видів випробувань асу тп та їх короткий зміст.
- •11.6 Розрахунок вартості проектних робіт ресурсним методом.
- •11.7 Застосування елементних кошторисних норм для розрахунку вартості пусконалагоджувальних робіт.
8.5. Протокол hdlc.
HDLC - протокол высокоуровневого управления каналом передачи данных, является опубликованным ISO стандартом и базовым для построения других протоколов канального уровня (SDLC, LAP, LAPB, LAPD, LAPX и LLC). Он реализует механизм управления потоком посредством непрерывного ARQ (скользящее окно) и имеет необязательные возможности (опции), поддерживающие полудуплексную и полнодуплексную передачу, одноточечную и многоточечную конфигурации, а так же коммутируемые и некоммутируемые каналы.
Формат кадра HDLC
На канальном уровне используется термин кадр для обозначения независимого объекта данных, передаваемого от одной станции к другой.
Флаг. Все кадры должны начинаться и заканчиваться полями флага "01111110". Станции, подключенные к каналу, постоянно контролируют двоичную последовательность флага. Флаги могут постоянно передаваться по каналу между кадрами HDLC.
Формат кадра HDLC | |||||
Флаг |
Адрес |
Управляющее поле |
Информационное поле |
CRC |
Флаг |
Формат управляющего поля кадра HDLC | ||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Разряды | ||||||
0 |
N(S) |
P/F |
N(R) |
I-формат | ||||||||||
1 |
0 |
S-коды |
P/F |
N(R) |
S-формат | |||||||||
1 |
1 |
U-коды |
P/F |
U-коды |
U-формат |
N(S) - порядковый номер передаваемого кадра, N(R) - порядковый номер принимаемого кадра, P/F - бит опроса/окончания
Существует три типа станций HDLC:
Первичная станция (ведущая) управляет звеном передачи данных (каналом).
Вторичная станция (ведомая) работает как зависимая по отношению к первичной станции (ведущей).
Комбинированная станция сочетает в себе одновременно функции первичной и вторичной станции.
Три логических состояния, в которых могут находиться станции в процессе взаимодействия друг с другом:
Состояние логического разъединения (LDS). В этом состоянии станция не может вести передачу или принимать информацию. Если вторичная станция находится в нормальном режиме, она может принять кадр только после получения явного разрешения на это от первичной станции. Если станция находится в асинхронном режиме разъединения, вторичная станция может инициировать передачу без получения на это явного разрешения, но кадр должен быть единственным кадром, который указывает статус первичной станции.
Состояние инициализации (IS). Это состояние используется для передачи управления на удаленную вторичную/комбинированную станцию, ее коррекции в случае необходимости, а также для обмена параметрами между удаленными станциями в звене передачи данных, используемыми в состоянии передачи информации.
Состояние передачи информации (ITS). Вторичной, первичной и комбинированным станциям разрешается вести передачу и принимать информацию пользователя.
Три режима работы станции в состоянии передачи информации, которые могут устанавливаться и отменяться в любой момент:
Режим нормального ответа (NRM - Normal Response Mode) требует, чтобы прежде, чем начать передачу, вторичная станция получила явное разрешение от первичной. После получения разрешения вторичная станция начинает передачу ответа, который может содержать данные.
Режим асинхронного ответа (ARM - Asynchronous Response Mode) позволяет вторичной станции инициировать передачу без получения явного разрешения от первичной станции (обычно, когда канал свободен, - в состоянии покоя).
Асинхронный сбалансированный режим (ABM - Asynchronous Balanse Mode) используют комбинированные станции. Комбинированная станция может инициировать передачу без получения предварительного разрешения от другой комбинированной станции. Этот режим обеспечивает двусторонний обмен потоками данных между станциями и является основным (рабочим) и наиболее часто используемым на практике.