- •1.1. Поняття операційної системи.
- •1.5. Поняття асемблера, компілятора, транслятора, інтерпретатора.
- •1.6. Завантажувачі. Завдання завантажувачів. Принципи побудови завантажувачів.
- •1.7. Принципи об’єктно-орієнтованого програмування (парадигми програмування, поняття класу).
- •1.8. Наслідування (Просте наслідування. Множинне наслідування).
- •1.9. Інкапсуляція. Поняття, сфери застосування.
- •1.10. Поліморфізм. Поняття, сфери застосування.
- •1.11. Принципи розробки розподілених клієнт-серверних програм. Особливості розробки мережевих програм з використанням сокетів.
- •2.1 Багаторівнева комп’ютерна організація – структура й призначення рівнів.
- •2.2 Схема комп’ютера з єдиною шиною. Основні характеристики та принципи роботи шини комп’ютера.
- •2.3 Структура процесора, внутрішні блоки, види регістрів.
- •2.4 Команди процесора, структура команд. Цикл Фон-Неймана.
- •2.5 Структуру пам’яті комп’ютера. Елементи статичної та динамічної пам’яті.
- •2.6 Переривання, типи, алгоритм обробки переривання процесором.
- •2.7 Організація оперативної пам’яті, адресний простір, сегменти пам’яті, дескриптори сегментів.
- •3.1 Загальні відомості з теорії систем. Класифікація систем.
- •3.2 Поняття вимірювальної шкали. Види шкал.
- •3.3 Показники якості та ефективності та крітерії їх оцінювання.
- •3.4 Вирішення багатокрітеріальних задач.
- •3.5 Вирішення задачі вибору.
- •3.6 Декомпозиція. Компроміси між повнотою та простотою.
- •3.7 Агрегування. Види агрегування.
- •3.8 Поняття експертних методів. Експертні системи.
- •4.1. Методи розрахунку часових параметрів і критичних шляхів мережевої моделі проекту. Табличний метод.
- •4.2. Методи розрахунку часових параметрів і критичних шляхів мережевої моделі проекту. Матричний метод визначення часових параметрів.
- •4.3. Метод класичного варіаційного числення. Рішення варіаційної задачі із закріпленими граничними крапками.
- •4.4. Метод класичного варіаційного числення. Рівняння Ейлера-Лагранжа.
- •4.5. Постановка задачі оптимального управління. Класифікація задач оптимального управління.
- •4.6. Характеристика керованості і спостережності. Постановка завдання. Критерії керованості і спостережності.
- •6.1 Основні теоретико-множинні (об’єднання, пересічення, віднімання, декартовий добуток) операції реляційної алгебри. Коротка характеристика та приклади.
- •6.2. Основні нормальні форми. Характеристика і приклади відносин, що знаходяться в 1нф, 2нф, 3нф.
- •Id, category, product1, product2, product3
- •6.3. Основні оператори мови маніпулювання даними. Оператор вибірки даних (одно- і багатотабличні запити оператора select).
- •7.2) Модели детерминированных цифровых сигналов
- •7.3. Алгоритми оптимальної обробки при розрізненні двійкових сигналів.
- •7.4. Потенціальна завадостійкість при прийомі ам, чм та фм сигналів.
- •7.5. Багатократні та комбіновані методи модуляції.
- •7.6. Методи боротьби з помилками, що виникають в каналах зв’язку. Завадостійке кодування.
- •7.7 Основні параметри завадостійких кодів. Принципи виявлення та виправлення помилок.
- •7.8 Циклічні коди. Згортальні коди.
- •7.9 Статичні методи стиснення інформації Алгоритм арифметичного стиснення.
- •7.10 Оптимальне кодування інформації. Алгоритми формування коду Хофмана та Шенона-Фано.
- •7.11 Аналогочислові перетворення безперервного сигналу на базі теореми Котельникова в.А.
- •7.12 Пропускна спроможність двійкового каналу зв’язку з перешкодами та без перешкод.
- •8.1. Протоколи фізичного рівня.
- •8.2. Характеристика лінійних сигналів, що використовуються в комп’ютерних мережах.
- •8.4. Загальні характеристики канального рівня.
- •8.5. Протокол hdlc.
- •8.6. Методи доступу в мережу.
- •8.7. Протокол ip. Адресація в ip-мережах.
- •8.8. Протокол tcp.
- •9.1 Алгоритм принятия решения по управлению кс
- •9.2. Архітектура систем управління комп’ютерними мережами.
- •9.3. Управління потоком інформації шляхом раціонального вибору параметрів протоколу.
- •9.4. Управління обслуговуванням різнорідного трафіку: дисципліни обслуговування, їх переваги та недоліки.
- •9.5. Управління якістю обслуговування. Забезпечення якості обслуговування шляхом управління мережевими ресурсами.
- •9.6. Основні стандарти управління комп’ютерними мережами. Мережеве управління за стандартом tmn: визначення, функціональні області, інтерфейси.
- •9.7. Модель управління протоколів snmp та cmip: структура, стандартизовані елементи, переваги та недоліки.
- •10.1. Основні концепції побудови обчислювальних систем, що самоорганізуються.
- •10.2. Класифікація процесорів по архітектурі системи команд (cisc, risc).
- •10.3. Показники ефективності паралельних часових моделей алгоритмів.
- •10.4. Основні ознаки класифікації Флинна. Фрагмент класифікації Флинна.
- •10.5. Відмінності командної чарунки в vliw-процесорі від командної чарунки процесора з послідовною обробкою даних.
- •11.1Стадії та етапи створення асу тп.
- •11.2 Склад і коротка характеристика розділів технічного проекта.
- •11.3 Склад і зміст проектних рішень з технічного забезпечення.
- •11.4Склад і задачі організацій, що беруть участь у роботах зі створення асу тп.
- •11.5Перелік видів випробувань асу тп та їх короткий зміст.
- •11.6 Розрахунок вартості проектних робіт ресурсним методом.
- •11.7 Застосування елементних кошторисних норм для розрахунку вартості пусконалагоджувальних робіт.
4.6. Характеристика керованості і спостережності. Постановка завдання. Критерії керованості і спостережності.
Дана линейная многомерная стац. система управления, которая описывается уравнением состояния:
(1)
, где х – n-мерный вектор состояния, u - r-мерный вектор направления, t – время , у – к-мерный вектор выхода.
A – n*n; B – n*r; C – k*n
С-ма (1) называется вполне управляемой по состоянию, если выбору управления воздействует u(t) из k нач. сост. x(t0) в произв. заранее задан. сост. x(t1).
С-ма (1) вполне управляема по восходу, если выбор упр. возд. u(t) на [t0, t1] можно перевести систему из любого начального состояния x(t0) в такое конечное состояние, при котором обеспечив заранее заданное произведение значений выхода y(t1).
С-ма (1) вполне наблюдаема, если по реакции y(t) на выходе с-мы на [t0, t1] при заданном управлении воздействия u(t) можно определить начальное состояние x(t0). Пусть известны матрицы А, В, С с-мы (1). Требуется определить, является ли система вполне управляемой и наблюдаемой. Критерий управляемости по состоянию: для того чтобы с-ма (1) была управляема по состоянию, необходимо и достаточно, чтобы ранг матрицы управления по состоянию равнялся n:
W=(B AB A2*B … An-1*B); rang W=n (2)
Ранг – это наибольшее натуральное число k, при котором в рассмотренной матрице имеется отличный от нуля минор порядка k.
Минор – определитель порядка k, полученный из заданной n*m матрицы путем удаления некоторых m-k строк и n-k столбцов.
Критерий управляемости по выходу: для того, чтобы с-ма (1) была управляема по выходу, необходимо и достаточно, чтобы ранг матрицы Р равнялся вектору выхода.
Р=(СВ САВ СА2В … САn-1В)
rang P=k (3)
Критерий наблюдаемости: для того, чтобы с-ма была вполне наблюдаема, необходимо и достаточно, чтобы ранг матрицы Q был равен размер. вектора состояния:
Q=(CT ATCT (AT)2CT … (AT)n-1CT) rang Q=n (4)
Алгоритм решения задачи
В ур-х состояния и выхода необходимо определить матрицы А,В и С.
Составить (вычислить) W управляемости по состоянию, управляемости по выходу Р, матрицу наблюдаемости Q.
Рассчитать ранги этих матриц и сделать выводы на основе данных критериев.
Замечание: если стационарная с-ма упр. записана:
an(x(n)(t)+…+a0x(t))=g(t) y(t)=x(t) (5) то вводя обозначения : х1=х; х2=х;…; хn=x(n-1), u=g тогда выражение (5) необходимо преобразовать в эквивалентную ф-лу записи с выдел. матриц А,В,С, а затем решать задачу.
6.1 Основні теоретико-множинні (об’єднання, пересічення, віднімання, декартовий добуток) операції реляційної алгебри. Коротка характеристика та приклади.
Язык называется реляционно полным, если он позволяет получить любое отношение, которое можно вывести с помощью реляционного исчисления.
Реляционная алгебра (процедурный язык) – это теоретический язык операций позволяющий создавать на основе одного или более отношений другое отношение, при этом без изменения самих исходных значений.
Объединение Пересечение Разность
- Декартовое произведение
Операции с множествами:
Объединение R U S. Объединение 2х отношений R и S определяет новое отношение, которое включает все кортежи содержащиеся только в R, только в S, одновременно в R и S, причем все дубликаты кортежей исключены. При этом отношения R и S должны быть совместимы по объединению.
Разность R – S. Разностью 2х отношений R и S состоит из кортежей, которые есть в отношении R, но отсутствуют в отношении S, причем отношения R и S должны быть совместимы по объединению.
Пересечение R S. Операция пересечения определяет отношение, которые содержат кортежи присутствующие как в отношении R, так и в отношении S. R и S должны быть совместимы по объединению.
Декартовое произведение R х S. Декартовое произведение определяет новое отношение, которое является результатом конкатенации (сцепления) каждого кортежа из R с каждым кортежем из S.