- •1.1. Поняття операційної системи.
- •1.5. Поняття асемблера, компілятора, транслятора, інтерпретатора.
- •1.6. Завантажувачі. Завдання завантажувачів. Принципи побудови завантажувачів.
- •1.7. Принципи об’єктно-орієнтованого програмування (парадигми програмування, поняття класу).
- •1.8. Наслідування (Просте наслідування. Множинне наслідування).
- •1.9. Інкапсуляція. Поняття, сфери застосування.
- •1.10. Поліморфізм. Поняття, сфери застосування.
- •1.11. Принципи розробки розподілених клієнт-серверних програм. Особливості розробки мережевих програм з використанням сокетів.
- •2.1 Багаторівнева комп’ютерна організація – структура й призначення рівнів.
- •2.2 Схема комп’ютера з єдиною шиною. Основні характеристики та принципи роботи шини комп’ютера.
- •2.3 Структура процесора, внутрішні блоки, види регістрів.
- •2.4 Команди процесора, структура команд. Цикл Фон-Неймана.
- •2.5 Структуру пам’яті комп’ютера. Елементи статичної та динамічної пам’яті.
- •2.6 Переривання, типи, алгоритм обробки переривання процесором.
- •2.7 Організація оперативної пам’яті, адресний простір, сегменти пам’яті, дескриптори сегментів.
- •3.1 Загальні відомості з теорії систем. Класифікація систем.
- •3.2 Поняття вимірювальної шкали. Види шкал.
- •3.3 Показники якості та ефективності та крітерії їх оцінювання.
- •3.4 Вирішення багатокрітеріальних задач.
- •3.5 Вирішення задачі вибору.
- •3.6 Декомпозиція. Компроміси між повнотою та простотою.
- •3.7 Агрегування. Види агрегування.
- •3.8 Поняття експертних методів. Експертні системи.
- •4.1. Методи розрахунку часових параметрів і критичних шляхів мережевої моделі проекту. Табличний метод.
- •4.2. Методи розрахунку часових параметрів і критичних шляхів мережевої моделі проекту. Матричний метод визначення часових параметрів.
- •4.3. Метод класичного варіаційного числення. Рішення варіаційної задачі із закріпленими граничними крапками.
- •4.4. Метод класичного варіаційного числення. Рівняння Ейлера-Лагранжа.
- •4.5. Постановка задачі оптимального управління. Класифікація задач оптимального управління.
- •4.6. Характеристика керованості і спостережності. Постановка завдання. Критерії керованості і спостережності.
- •6.1 Основні теоретико-множинні (об’єднання, пересічення, віднімання, декартовий добуток) операції реляційної алгебри. Коротка характеристика та приклади.
- •6.2. Основні нормальні форми. Характеристика і приклади відносин, що знаходяться в 1нф, 2нф, 3нф.
- •Id, category, product1, product2, product3
- •6.3. Основні оператори мови маніпулювання даними. Оператор вибірки даних (одно- і багатотабличні запити оператора select).
- •7.2) Модели детерминированных цифровых сигналов
- •7.3. Алгоритми оптимальної обробки при розрізненні двійкових сигналів.
- •7.4. Потенціальна завадостійкість при прийомі ам, чм та фм сигналів.
- •7.5. Багатократні та комбіновані методи модуляції.
- •7.6. Методи боротьби з помилками, що виникають в каналах зв’язку. Завадостійке кодування.
- •7.7 Основні параметри завадостійких кодів. Принципи виявлення та виправлення помилок.
- •7.8 Циклічні коди. Згортальні коди.
- •7.9 Статичні методи стиснення інформації Алгоритм арифметичного стиснення.
- •7.10 Оптимальне кодування інформації. Алгоритми формування коду Хофмана та Шенона-Фано.
- •7.11 Аналогочислові перетворення безперервного сигналу на базі теореми Котельникова в.А.
- •7.12 Пропускна спроможність двійкового каналу зв’язку з перешкодами та без перешкод.
- •8.1. Протоколи фізичного рівня.
- •8.2. Характеристика лінійних сигналів, що використовуються в комп’ютерних мережах.
- •8.4. Загальні характеристики канального рівня.
- •8.5. Протокол hdlc.
- •8.6. Методи доступу в мережу.
- •8.7. Протокол ip. Адресація в ip-мережах.
- •8.8. Протокол tcp.
- •9.1 Алгоритм принятия решения по управлению кс
- •9.2. Архітектура систем управління комп’ютерними мережами.
- •9.3. Управління потоком інформації шляхом раціонального вибору параметрів протоколу.
- •9.4. Управління обслуговуванням різнорідного трафіку: дисципліни обслуговування, їх переваги та недоліки.
- •9.5. Управління якістю обслуговування. Забезпечення якості обслуговування шляхом управління мережевими ресурсами.
- •9.6. Основні стандарти управління комп’ютерними мережами. Мережеве управління за стандартом tmn: визначення, функціональні області, інтерфейси.
- •9.7. Модель управління протоколів snmp та cmip: структура, стандартизовані елементи, переваги та недоліки.
- •10.1. Основні концепції побудови обчислювальних систем, що самоорганізуються.
- •10.2. Класифікація процесорів по архітектурі системи команд (cisc, risc).
- •10.3. Показники ефективності паралельних часових моделей алгоритмів.
- •10.4. Основні ознаки класифікації Флинна. Фрагмент класифікації Флинна.
- •10.5. Відмінності командної чарунки в vliw-процесорі від командної чарунки процесора з послідовною обробкою даних.
- •11.1Стадії та етапи створення асу тп.
- •11.2 Склад і коротка характеристика розділів технічного проекта.
- •11.3 Склад і зміст проектних рішень з технічного забезпечення.
- •11.4Склад і задачі організацій, що беруть участь у роботах зі створення асу тп.
- •11.5Перелік видів випробувань асу тп та їх короткий зміст.
- •11.6 Розрахунок вартості проектних робіт ресурсним методом.
- •11.7 Застосування елементних кошторисних норм для розрахунку вартості пусконалагоджувальних робіт.
1.5. Поняття асемблера, компілятора, транслятора, інтерпретатора.
Транслятор — обслуживающая программа, преобразующая исходную программу, предоставленную на входном языке программирования, в рабочую программу, представленную на объектном языке. Приведенное определение относится ко всем разновидностям транслирующих программ. Однако у каждой из таких программ могут иметься свои особенности по организации процесса трансляции. В настоящее время трансляторы разделяются на три основные группы: ассемблеры, компиляторы и интерпретаторы.
Ассемблер — системная обслуживающая программа, которая преобразует символические конструкции в команды машинного языка. Специфической чертой ассемблеров является то, что они осуществляют дословную трансляцию одной символической команды в одну машинную. Таким образом, язык ассемблера (еще называется автокодом) предназначен для облегчения восприятия системы команд компьютера и ускорения программирования в этой системе команд. Программисту гораздо легче запомнить мнемоническое обозначение машинных команд, чем их двоичный код. Поэтому, основной выигрыш достигается не за счет увеличения мощности отдельных команд, а за счет повышения эффективности их восприятия.
Вместе с тем, язык ассемблера, кроме аналогов машинных команд, содержит множество дополнительных директив, облегчающих, в частности, управление ресурсами компьютера, написание повторяющихся фрагментов, построение многомодульных программ. Поэтому выразительность языка намного богаче, чем просто языка символического кодирования, что значительно повышает эффективность программирования.
Компилятор — это обслуживающая программа, выполняющая трансляцию на машинный язык программы, записанной на исходном языке программирования. Также как и ассемблер, компилятор обеспечивает преобразование программы с одного языка на другой (чаще всего, в язык конкретного компьютера). Вместе с тем, команды исходного языка значительно отличаются по организации и мощности от команд машинного языка. Существуют языки, в которых одна команда исходного языка транслируется в 7-10 машинных команд. Однако есть и такие языки, в которых каждой команде может соответствовать 100 и более машинных команд (например, Пролог). Кроме того, в исходных языках достаточно часто используется строгая типизация данных, осуществляемая через их предварительное описание. Программирование может опираться не на кодирование алгоритма, а на тщательное обдумывание структур данных или классов. Процесс трансляции с таких языков обычно называется компиляцией, а исходные языки обычно относятся к языкам программирования высокого уровня (или высокоуровневым языкам). Абстрагирование языка программирования от системы команд компьютера привело к независимому созданию самых разнообразных языков, ориентированных на решение конкретных задач. Появились языки для научных расчетов, экономических расчетов, доступа к базам данных и другие.
Интерпретатор - программа или устройство, осуществляющее пооператорную трансляцию и выполнение исходной программы. В отличие от компилятора, интерпретатор не порождает на выходе программу на машинном языке. Распознав команду исходного языка, он тут же выполняет ее. Как в компиляторах, так и в интерпретаторах используются одинаковые методы анализа исходного текста программы. Но интерпретатор позволяет начать обработку данных после написания даже одной команды. Это делает процесс разработки и отладки программ более гибким. Кроме того, отсутствие выходного машинного кода позволяет не «захламлять» внешние устройства дополнительными файлами, а сам интерпретатор можно достаточно легко адаптировать к любым машинным архитектурам, разработав его только один раз на широко распространенном языке программирования. Поэтому, интерпретируемые языки, типа Java Script, VB Script, получили широкое распространение. Недостатком интерпретаторов является низкая скорость выполнения программ. Обычно интерпретируемые программы выполняются в 50-100 раз медленнее программ, написанных в машинных кодах.