- •1.1. Поняття операційної системи.
- •1.5. Поняття асемблера, компілятора, транслятора, інтерпретатора.
- •1.6. Завантажувачі. Завдання завантажувачів. Принципи побудови завантажувачів.
- •1.7. Принципи об’єктно-орієнтованого програмування (парадигми програмування, поняття класу).
- •1.8. Наслідування (Просте наслідування. Множинне наслідування).
- •1.9. Інкапсуляція. Поняття, сфери застосування.
- •1.10. Поліморфізм. Поняття, сфери застосування.
- •1.11. Принципи розробки розподілених клієнт-серверних програм. Особливості розробки мережевих програм з використанням сокетів.
- •2.1 Багаторівнева комп’ютерна організація – структура й призначення рівнів.
- •2.2 Схема комп’ютера з єдиною шиною. Основні характеристики та принципи роботи шини комп’ютера.
- •2.3 Структура процесора, внутрішні блоки, види регістрів.
- •2.4 Команди процесора, структура команд. Цикл Фон-Неймана.
- •2.5 Структуру пам’яті комп’ютера. Елементи статичної та динамічної пам’яті.
- •2.6 Переривання, типи, алгоритм обробки переривання процесором.
- •2.7 Організація оперативної пам’яті, адресний простір, сегменти пам’яті, дескриптори сегментів.
- •3.1 Загальні відомості з теорії систем. Класифікація систем.
- •3.2 Поняття вимірювальної шкали. Види шкал.
- •3.3 Показники якості та ефективності та крітерії їх оцінювання.
- •3.4 Вирішення багатокрітеріальних задач.
- •3.5 Вирішення задачі вибору.
- •3.6 Декомпозиція. Компроміси між повнотою та простотою.
- •3.7 Агрегування. Види агрегування.
- •3.8 Поняття експертних методів. Експертні системи.
- •4.1. Методи розрахунку часових параметрів і критичних шляхів мережевої моделі проекту. Табличний метод.
- •4.2. Методи розрахунку часових параметрів і критичних шляхів мережевої моделі проекту. Матричний метод визначення часових параметрів.
- •4.3. Метод класичного варіаційного числення. Рішення варіаційної задачі із закріпленими граничними крапками.
- •4.4. Метод класичного варіаційного числення. Рівняння Ейлера-Лагранжа.
- •4.5. Постановка задачі оптимального управління. Класифікація задач оптимального управління.
- •4.6. Характеристика керованості і спостережності. Постановка завдання. Критерії керованості і спостережності.
- •6.1 Основні теоретико-множинні (об’єднання, пересічення, віднімання, декартовий добуток) операції реляційної алгебри. Коротка характеристика та приклади.
- •6.2. Основні нормальні форми. Характеристика і приклади відносин, що знаходяться в 1нф, 2нф, 3нф.
- •Id, category, product1, product2, product3
- •6.3. Основні оператори мови маніпулювання даними. Оператор вибірки даних (одно- і багатотабличні запити оператора select).
- •7.2) Модели детерминированных цифровых сигналов
- •7.3. Алгоритми оптимальної обробки при розрізненні двійкових сигналів.
- •7.4. Потенціальна завадостійкість при прийомі ам, чм та фм сигналів.
- •7.5. Багатократні та комбіновані методи модуляції.
- •7.6. Методи боротьби з помилками, що виникають в каналах зв’язку. Завадостійке кодування.
- •7.7 Основні параметри завадостійких кодів. Принципи виявлення та виправлення помилок.
- •7.8 Циклічні коди. Згортальні коди.
- •7.9 Статичні методи стиснення інформації Алгоритм арифметичного стиснення.
- •7.10 Оптимальне кодування інформації. Алгоритми формування коду Хофмана та Шенона-Фано.
- •7.11 Аналогочислові перетворення безперервного сигналу на базі теореми Котельникова в.А.
- •7.12 Пропускна спроможність двійкового каналу зв’язку з перешкодами та без перешкод.
- •8.1. Протоколи фізичного рівня.
- •8.2. Характеристика лінійних сигналів, що використовуються в комп’ютерних мережах.
- •8.4. Загальні характеристики канального рівня.
- •8.5. Протокол hdlc.
- •8.6. Методи доступу в мережу.
- •8.7. Протокол ip. Адресація в ip-мережах.
- •8.8. Протокол tcp.
- •9.1 Алгоритм принятия решения по управлению кс
- •9.2. Архітектура систем управління комп’ютерними мережами.
- •9.3. Управління потоком інформації шляхом раціонального вибору параметрів протоколу.
- •9.4. Управління обслуговуванням різнорідного трафіку: дисципліни обслуговування, їх переваги та недоліки.
- •9.5. Управління якістю обслуговування. Забезпечення якості обслуговування шляхом управління мережевими ресурсами.
- •9.6. Основні стандарти управління комп’ютерними мережами. Мережеве управління за стандартом tmn: визначення, функціональні області, інтерфейси.
- •9.7. Модель управління протоколів snmp та cmip: структура, стандартизовані елементи, переваги та недоліки.
- •10.1. Основні концепції побудови обчислювальних систем, що самоорганізуються.
- •10.2. Класифікація процесорів по архітектурі системи команд (cisc, risc).
- •10.3. Показники ефективності паралельних часових моделей алгоритмів.
- •10.4. Основні ознаки класифікації Флинна. Фрагмент класифікації Флинна.
- •10.5. Відмінності командної чарунки в vliw-процесорі від командної чарунки процесора з послідовною обробкою даних.
- •11.1Стадії та етапи створення асу тп.
- •11.2 Склад і коротка характеристика розділів технічного проекта.
- •11.3 Склад і зміст проектних рішень з технічного забезпечення.
- •11.4Склад і задачі організацій, що беруть участь у роботах зі створення асу тп.
- •11.5Перелік видів випробувань асу тп та їх короткий зміст.
- •11.6 Розрахунок вартості проектних робіт ресурсним методом.
- •11.7 Застосування елементних кошторисних норм для розрахунку вартості пусконалагоджувальних робіт.
6.3. Основні оператори мови маніпулювання даними. Оператор вибірки даних (одно- і багатотабличні запити оператора select).
SELECT
Оператор SELECT дозволяє вибирати дані з бази. Загалом оператор SELECT виглядає так:
SELECT імена_полів
FROM імена_таблиць
WHERE умова;
Імена полів записуються через кому. Якщо потрібно вибрати всі поля, пишуть зірочку ("*"). При потребі можна уточнити з якої таблиці брати поле, додавши перед його іменем.
SELECT може видати нам рядки що повторюються. Якщо ми хочемо мати тільки унікальні значення, то можемо уникнути повторень командою DISTINCT.
SELECT DISTINCT поля FROM таблиці;
Умова дозволяє відкинути непотрібні нам значення. Загалом в умові певні поля порівнюються з певними значеннями, чи між собою. Текстові значення беруться в одинарні лапки (можна і в подвійні). Для порівняння можна користуватись такими операторами:
Оператор |
Опис |
Приклад |
= |
Рівність |
surname='Іванов' |
<> (можливо також != ) |
Нерівність |
surname!='Іванов' |
<, >, <=, >= |
Менше, більше, менше рівно, більше рівно |
age>=18 |
BETWEEN |
Всі значення що знаходяться між даними двома включно |
BETWEEN 'Іванов' AND 'Петров' |
LIKE |
Порівняння з шаблоном |
surname LIKE 'І%' |
IN |
Приймає одне з перелічених значень |
faculty IN ('Кубик','Радіофак','Мехмат') |
В шаблоні для LIKE можна використовувати '%' як замінник для будь-якого числа будь-яких символів, та '_' як замінник для довільного одного символа.
Також в умові можна використовувати оператори OR, AND та NOT, та дужки.
Також до запиту SELECT можна додати команду ORDER BY, що дозволяє впорядкувати результат за заданими стовпцями. Щоб сортувати в зворотньому порядку після стовпців за якими сортують пишуть DESC:
SELECT name FROM students ORDER BY name DESC;
Варто також зауважити, що ORDER BY не може стояти перед WHERE інакше будуть помилки.
Також можна задати максимальну кількість записів в результаті.
JOIN
З'єднання використовуються для запитів з кількох таблиць, що базуються на зв'язках між певними стовпцями таблиць.
З'єднання бувають різні. Наприклад INNER JOIN (теж саме що і JOIN), де є хоч одне співпадіння в стовпцях таблиці.
Пишуть так:
SELECT назви_стовпців
FROM перша_таблиця
INNER JOIN друга_таблиця
ON перша_таблиця.назва_стовпця=друга_таблиця.назва_стовпця
І це буде те ж саме що і
SELECT назви_стовпців
FROM перша_таблиця, друга_таблиця
WHERE перша_таблиця.назва_стовпця=друга_таблиця.назва_стовпця
LEFT JOIN працює та пишеться майже так само, але повертає таблицю, в яку входять всі записи лівої таблиці (недостаючі записи з правої заповнються NULLами).
RIGHT JOIN відповідно навпаки.
FULL JOIN повертає об'єднання результатів RIGHT та LEFT JOIN.
INSERT
Оператор INSERT додає до таблиці рядок. Має такий синтаксис:
INSERT INTO назва_таблиці VALUES (список_значень);
Значення мають йти в такому ж порядку, як і стопці таблиці. При необхідності можна задати конкретні стовпці, та конкретні значення:
INSERT INTO students(name) VALUES ('Іван');
Всі інші поля отримають значення за замовчуванням.
UPDATE
Змінює значення полів в уже існуючих записах. Синтаксис:
UPDATE назва_таблиці SET стовпець1=значення1, стовпець2=значення2, ... WHERE умова;
З цим оператором треба обережно, бо якщо забути задати умову, то зміняться всі записи таблиці.
DELETE
Найпростіший оператор:
DELETE FROM назва_таблиці WHERE умова;
Знову ж таки, не варто забувати, що немає команди "Відмінити".
методы модуляции аналоговых сигналов
Простейшим сигналом является гармонический:
При амплитудной модуляции (AM) измененяемым по закону первичного сигнала ( модулируемым ) параметром несущего колебания является его амплитуда. Получаемое модулированное колебание имеет вид
.
Частота и фаза несущей остаются неизменными.
При так называемой полной амплитудной модуляции огибающую можно представить как
,
mа=aАМ/U0 – коэффициент амплитудной модуляции (глубина модуляции), Аналитическое выражение AM сигнала
.
В случае гармонического первичного сигнала:
,
,
где m - частота модуляции, U0 - амплитуда несущей, mа=aUm/U0.
Спектр при амплитудной модуляции
Если модулирующий сигнал является периодическим, его можно разложить в ряд Фурье. Пусть подавляющая часть энергии этого сигнала содержится в N гармониках, тогда
.
Подставляя это выражение в формулу для модулированного сигнала получим
mi - коэффициент амплитудной модуляции.
Рис 2.15 иллюстрирует преобразование спектра первичного сигнала в случае N = 3 (а) и соответствующий спектр АМ сигнала (б).
Рисунок 2.15. – Преобразование спектра колебания
Если спектр U(t) является сплошным в диапазоне от fн до fв, в спектре АМ содержится несущая и две сплошные боковые полосы, при этом форма нижней боковой зеркальна по отношению к форме верхней боковой.
Рассмотренный вид амплитудной модуляции является так называемой полной амплитудной модуляцией, так как в спектре содержатся несущее колебание и обе боковые полосы. Вместе с тем информация о передаваемом сообщении не содержится в составляющей на несущей частоте и энергетически выгодно подавить несущую без потери возможного восстановления первичного сигнала на приемной стороне.
На боковые составляющие приходится только третья часть всей мощности, следовательно, сигнал с амплитудной модуляцией энергетически невыгоден. Кроме того, ширина его спектра Fс в два раза больше ширины спектра модулирующего сигнала и определяется как
Fс = 2Fм
где Fм – максимальная частота модулирующего сигнала. Для устранения первого недостатка используют балансную модуляцию.
Устранить несущую составляющую частоты можно с помощью фильтра. Однако, фильтры не обладают бесконечной шириной пропускания. Для этого существуют другие методы.
Рисунок 2.16.- Схема модулятора
Спектр БМ сигнала можно найти, используя свойства преобразования Фурье. В соответствии с этим свойством, если соответствует спектр , то сигналусоответствует спектр.
Таким образом, в результате перемножения получаются две боковые полосы без несущей.
Балансная модуляция позволяет более рационально распределить энергию колебания, однако, ширина спектра остается такой же, как и при АМ. Симметрия спектра означает, что ВБП и НБП каждая в отдельности отображают модулирующее колебание. Вторая боковая полоса не несет никакой дополнительной информации, вдвое расширяя спектр.
В этом случае используется однополосная модуляция. При восстановлении первичного сигнала на приемной стороне как при БМ, так и при ОП необходимо восстановление несущего колебания. При гармоническом законе модуляции в случае выделения верхней боковой с помощью полосового фильтра получим сигнал
.
При таком способе формирования однополосного сигнала высокие требования предъявляются к полосовому фильтру. Поэтому применяют и другие методы.
Рисунок 2.19. – Формирование однополосного сигнала.
Угловая модуляция - это общее название двух тесно связанных между собой видов модуляции - частотной (ЧМ) и фазовой (ФМ). Она обычно применяется, когда требуется обеспечить высокую верность приема передаваемого сообщения. Это объясняется тем, что системы с угловой модуляцией обладают повышенной по сравнению с AM помехоустойчивостью.
При фазовой модуляции (ФМ) модулирующий сигнал непосредственно изменяет фазу несущей, то есть изменения фазы равно
,
k - некоторый коэффициент;
.
При частотной модуляции (ЧМ) отклонения мгновенной частоты относительно f0 пропорциональны модулирующему сигналу
,
kf – коэффициент, имеющий размерность Гц/В.
.
Угловая модуляция характеризуется индексом модуляции. Индексом модуляции называется максимальное отклонение фазы несущего колебания.
Для ФМ сигнала .
Для ЧМ сигнала: .
Итак, в случае гармонического модулирующего колебания индекс частотной модуляции равен отношению максимальной девиации частоты к частоте модулирующего колебания.
Спектр при угловой модуляции значительно сложнее спектра при AM. В простейшем случае гармонического модулирующего колебания справедливо разложение модулированного колебания на сумму гармоник, в следствии чего индекс модуляции будет равен:
При ФМ = kUM.
При ЧМ
Даже при гармоническом модулирующем колебании спектр содержит теоретически бесконечное число гармоник. Форма спектра и реальная занимаемая сигналом полоса частот зависят от значения индекса угловой модуляции (рис. 2.26.).
Рисунок 2.26. – Спектры сигналов угловой модуляции при разных значениях индекса модуляции