- •1.1. Поняття операційної системи.
- •1.5. Поняття асемблера, компілятора, транслятора, інтерпретатора.
- •1.6. Завантажувачі. Завдання завантажувачів. Принципи побудови завантажувачів.
- •1.7. Принципи об’єктно-орієнтованого програмування (парадигми програмування, поняття класу).
- •1.8. Наслідування (Просте наслідування. Множинне наслідування).
- •1.9. Інкапсуляція. Поняття, сфери застосування.
- •1.10. Поліморфізм. Поняття, сфери застосування.
- •1.11. Принципи розробки розподілених клієнт-серверних програм. Особливості розробки мережевих програм з використанням сокетів.
- •2.1 Багаторівнева комп’ютерна організація – структура й призначення рівнів.
- •2.2 Схема комп’ютера з єдиною шиною. Основні характеристики та принципи роботи шини комп’ютера.
- •2.3 Структура процесора, внутрішні блоки, види регістрів.
- •2.4 Команди процесора, структура команд. Цикл Фон-Неймана.
- •2.5 Структуру пам’яті комп’ютера. Елементи статичної та динамічної пам’яті.
- •2.6 Переривання, типи, алгоритм обробки переривання процесором.
- •2.7 Організація оперативної пам’яті, адресний простір, сегменти пам’яті, дескриптори сегментів.
- •3.1 Загальні відомості з теорії систем. Класифікація систем.
- •3.2 Поняття вимірювальної шкали. Види шкал.
- •3.3 Показники якості та ефективності та крітерії їх оцінювання.
- •3.4 Вирішення багатокрітеріальних задач.
- •3.5 Вирішення задачі вибору.
- •3.6 Декомпозиція. Компроміси між повнотою та простотою.
- •3.7 Агрегування. Види агрегування.
- •3.8 Поняття експертних методів. Експертні системи.
- •4.1. Методи розрахунку часових параметрів і критичних шляхів мережевої моделі проекту. Табличний метод.
- •4.2. Методи розрахунку часових параметрів і критичних шляхів мережевої моделі проекту. Матричний метод визначення часових параметрів.
- •4.3. Метод класичного варіаційного числення. Рішення варіаційної задачі із закріпленими граничними крапками.
- •4.4. Метод класичного варіаційного числення. Рівняння Ейлера-Лагранжа.
- •4.5. Постановка задачі оптимального управління. Класифікація задач оптимального управління.
- •4.6. Характеристика керованості і спостережності. Постановка завдання. Критерії керованості і спостережності.
- •6.1 Основні теоретико-множинні (об’єднання, пересічення, віднімання, декартовий добуток) операції реляційної алгебри. Коротка характеристика та приклади.
- •6.2. Основні нормальні форми. Характеристика і приклади відносин, що знаходяться в 1нф, 2нф, 3нф.
- •Id, category, product1, product2, product3
- •6.3. Основні оператори мови маніпулювання даними. Оператор вибірки даних (одно- і багатотабличні запити оператора select).
- •7.2) Модели детерминированных цифровых сигналов
- •7.3. Алгоритми оптимальної обробки при розрізненні двійкових сигналів.
- •7.4. Потенціальна завадостійкість при прийомі ам, чм та фм сигналів.
- •7.5. Багатократні та комбіновані методи модуляції.
- •7.6. Методи боротьби з помилками, що виникають в каналах зв’язку. Завадостійке кодування.
- •7.7 Основні параметри завадостійких кодів. Принципи виявлення та виправлення помилок.
- •7.8 Циклічні коди. Згортальні коди.
- •7.9 Статичні методи стиснення інформації Алгоритм арифметичного стиснення.
- •7.10 Оптимальне кодування інформації. Алгоритми формування коду Хофмана та Шенона-Фано.
- •7.11 Аналогочислові перетворення безперервного сигналу на базі теореми Котельникова в.А.
- •7.12 Пропускна спроможність двійкового каналу зв’язку з перешкодами та без перешкод.
- •8.1. Протоколи фізичного рівня.
- •8.2. Характеристика лінійних сигналів, що використовуються в комп’ютерних мережах.
- •8.4. Загальні характеристики канального рівня.
- •8.5. Протокол hdlc.
- •8.6. Методи доступу в мережу.
- •8.7. Протокол ip. Адресація в ip-мережах.
- •8.8. Протокол tcp.
- •9.1 Алгоритм принятия решения по управлению кс
- •9.2. Архітектура систем управління комп’ютерними мережами.
- •9.3. Управління потоком інформації шляхом раціонального вибору параметрів протоколу.
- •9.4. Управління обслуговуванням різнорідного трафіку: дисципліни обслуговування, їх переваги та недоліки.
- •9.5. Управління якістю обслуговування. Забезпечення якості обслуговування шляхом управління мережевими ресурсами.
- •9.6. Основні стандарти управління комп’ютерними мережами. Мережеве управління за стандартом tmn: визначення, функціональні області, інтерфейси.
- •9.7. Модель управління протоколів snmp та cmip: структура, стандартизовані елементи, переваги та недоліки.
- •10.1. Основні концепції побудови обчислювальних систем, що самоорганізуються.
- •10.2. Класифікація процесорів по архітектурі системи команд (cisc, risc).
- •10.3. Показники ефективності паралельних часових моделей алгоритмів.
- •10.4. Основні ознаки класифікації Флинна. Фрагмент класифікації Флинна.
- •10.5. Відмінності командної чарунки в vliw-процесорі від командної чарунки процесора з послідовною обробкою даних.
- •11.1Стадії та етапи створення асу тп.
- •11.2 Склад і коротка характеристика розділів технічного проекта.
- •11.3 Склад і зміст проектних рішень з технічного забезпечення.
- •11.4Склад і задачі організацій, що беруть участь у роботах зі створення асу тп.
- •11.5Перелік видів випробувань асу тп та їх короткий зміст.
- •11.6 Розрахунок вартості проектних робіт ресурсним методом.
- •11.7 Застосування елементних кошторисних норм для розрахунку вартості пусконалагоджувальних робіт.
7.5. Багатократні та комбіновані методи модуляції.
Многократные методы модуляции
Эффективными средствами повышения пропускной способности каналов является передача сигналов с использованием многократной модуляции. В этих системах модулируемый параметр, (например, амплитуда, фаза, частота) переносчика может принимать не два (как при однократной модуляции), а больше двух разнообразных значений. В результате этого каждая передаваемая посылка переносит большее количество информации, чем при однократной модуляции, что позволяет увеличить скорость передачи информации, не изменяя длительности посылки.
В современных системах передачи дискретной информации наиболее широко применяется двукратная частотная модуляция (ДЧМ), двукратная ФМ (квадратная ФМ) и двукратная относительная фазовая модуляция (ДОФМ). Кроме этих видов модуляции, практическое применение находят амплитудно-относительная фазовая модуляция (АОФМ) и трехкратная относительная фазовая модуляция (ТОФМ), квадратурная амплитудная модуляция, которая представляет собой комбинацию двухуровневой АМ с ДОФМ.
При передаче двоичных сигналов методом ДЧМ (QFSK) модулируемый параметр, (частота передатчика) может принимать четыре значения: f1, f2, f3, f4
Модуляционный код приведен в табл. 1.
Таблица 1
Элемент 1-го канала (нечетный разряд) |
Элемент 2-го канала (четный разряд) |
Частота |
0 |
0 |
f1 |
0 |
1 |
f2 |
1 |
0 |
f3 |
1 |
1 |
f4 |
При передаче сообщений кодовыми комбинациями двоичного кода 1-элементами 1-го и 2-го каналов является соответственно нечетные и четные разряды этих кодовых комбинаций. Для формирования ДЧМ сигналов в этом случае необходимо:
поделить разряды передаваемой кодовой комбинации на два канала: 1-й канал - последовательность нечетных разрядов и 2-й канал - последовательность четных разрядов;
анализировать значение соседних нечетных и четных разрядов и формировать управляющие сигналы на смену частоты передатчика в зависимости от содержания каждой пары разрядов.
Принятые колебания ограничиваются и через полосовые фильтры, каждый из которых настроен на одну из частот f1, f2, f3, f4, поступают на соответствующие детекторы. C выходов детекторов сигналы поступают в декодирующее устройство, которое обеспечивает выдачу получателю разрядов, соответствующих частоте принятого сигнала.
Комбинированные методы модуляции.
Наряду с многократными методами модуляции широкое применение находят комбинированные методы. В этом случае модуляции подлежит не один, а несколько параметров несущего колебания. Такими параметрами могут быть амплитуда и фаза. Относительная амплитудно-фазовая модуляция (АОФМ) представляет собой комбинации ОФМ с многоуровневой (чаще двухуровневой) AM. При передаче сигналов средством АОФМ информация заключена не только в соотношении фаз соседних посылок (как при ОФМ), а и в амплитуде сигнала (как при AM). В общем случае амплитуда сигнала может принимать η значений. На рис.1 показанная векторная диаграмма, которая объясняет принцип АОФМ при η=2.
Рис.1 К пояснению АОФМ
Модулированное колебание при АОФМ состоит из отдельных посылок вида:
,
где Uk - амплитуда огибающей посылки, к = 1,2,..., .
С целью повышения помехоустойчивости модуляционный код (таблица соответствия передаваемой последовательности 1 и 0 амплитуде и фазе сигнала) строится таким образом, чтобы при переходе под влиянием помех в наиболее вероятный соседний уровень сигнала искажался один двоичный разряд.
Для обеспечения одинаковой помехоустойчивости при передаче любой последовательности 1 и 0 необходимо обеспечить равенство расстояний между концами векторов, отображающих сигналы.
Определим расстояние между концами векторов - 2х, при амплитуде сигнала . Тогда в соответствии с рис.1 будет справедливо выражение:
.
Откуда:
.
Указанным требованиям удовлетворяет модуляционный код (для = 2), приведенный в табл.2
1-й подканал |
2-й подканал |
Величина скачка фазы |
Значение амплитуды |
0 |
0 |
180 | |
0 |
1 |
180 | |
1 |
0 |
0 | |
1 |
1 |
0 |
Использование такого вида модуляции обеспечивает увеличение скорости передачи в раз. Однако вероятность ошибки возрастает.
Увеличить скорость передачи можно, если модулировать не одно, а два несущих колебания, сдвинутых относительно друг друга на 90° Такой вид модуляции получил название квадратурной амплитудной модуляции. При квадратурной амплитудной модуляции (КАМ) два колебания, сдвинутых относительно друг друга на 90°, модулируется по фазе со скачком 180° и по амплитуде. Число градаций амплитуды может быть различно. В результате, например, при двух значениях амплитуды число возможных значений сигнала 4x4=16 Ансамбль сигналов удобно отображать с помощью пространственной точечной решетки (сигнального созвездия). Каждой точке сигнального созвездия, обозначающей конец вектора сигнала, соответствует А разрядов двоичного кода. На рис.2-изображены примеры сигнального созвездия для различных скоростей модуляции.
Так как с увеличением скорости ухудшается устойчивость, при больших скоростях передачи применяется помехоустойчивое кодирование. Широкое применение при этом находит исправляющий ошибки код. Вид модуляции, при котором используется квадратурная AM совместно с исправляющим ошибки кодом, получил название треллис-модуляции (ТСМ).
Рис. 2 Сигнальное созвездие
Рис. 2 Сигнальное созвездие
Вероятность ошибки при КАМ:
,
где - число уровней амплитуды;
;
, .
КАМ-16: М=16, k = 4, =4.