- •1.1. Поняття операційної системи.
- •1.5. Поняття асемблера, компілятора, транслятора, інтерпретатора.
- •1.6. Завантажувачі. Завдання завантажувачів. Принципи побудови завантажувачів.
- •1.7. Принципи об’єктно-орієнтованого програмування (парадигми програмування, поняття класу).
- •1.8. Наслідування (Просте наслідування. Множинне наслідування).
- •1.9. Інкапсуляція. Поняття, сфери застосування.
- •1.10. Поліморфізм. Поняття, сфери застосування.
- •1.11. Принципи розробки розподілених клієнт-серверних програм. Особливості розробки мережевих програм з використанням сокетів.
- •2.1 Багаторівнева комп’ютерна організація – структура й призначення рівнів.
- •2.2 Схема комп’ютера з єдиною шиною. Основні характеристики та принципи роботи шини комп’ютера.
- •2.3 Структура процесора, внутрішні блоки, види регістрів.
- •2.4 Команди процесора, структура команд. Цикл Фон-Неймана.
- •2.5 Структуру пам’яті комп’ютера. Елементи статичної та динамічної пам’яті.
- •2.6 Переривання, типи, алгоритм обробки переривання процесором.
- •2.7 Організація оперативної пам’яті, адресний простір, сегменти пам’яті, дескриптори сегментів.
- •3.1 Загальні відомості з теорії систем. Класифікація систем.
- •3.2 Поняття вимірювальної шкали. Види шкал.
- •3.3 Показники якості та ефективності та крітерії їх оцінювання.
- •3.4 Вирішення багатокрітеріальних задач.
- •3.5 Вирішення задачі вибору.
- •3.6 Декомпозиція. Компроміси між повнотою та простотою.
- •3.7 Агрегування. Види агрегування.
- •3.8 Поняття експертних методів. Експертні системи.
- •4.1. Методи розрахунку часових параметрів і критичних шляхів мережевої моделі проекту. Табличний метод.
- •4.2. Методи розрахунку часових параметрів і критичних шляхів мережевої моделі проекту. Матричний метод визначення часових параметрів.
- •4.3. Метод класичного варіаційного числення. Рішення варіаційної задачі із закріпленими граничними крапками.
- •4.4. Метод класичного варіаційного числення. Рівняння Ейлера-Лагранжа.
- •4.5. Постановка задачі оптимального управління. Класифікація задач оптимального управління.
- •4.6. Характеристика керованості і спостережності. Постановка завдання. Критерії керованості і спостережності.
- •6.1 Основні теоретико-множинні (об’єднання, пересічення, віднімання, декартовий добуток) операції реляційної алгебри. Коротка характеристика та приклади.
- •6.2. Основні нормальні форми. Характеристика і приклади відносин, що знаходяться в 1нф, 2нф, 3нф.
- •Id, category, product1, product2, product3
- •6.3. Основні оператори мови маніпулювання даними. Оператор вибірки даних (одно- і багатотабличні запити оператора select).
- •7.2) Модели детерминированных цифровых сигналов
- •7.3. Алгоритми оптимальної обробки при розрізненні двійкових сигналів.
- •7.4. Потенціальна завадостійкість при прийомі ам, чм та фм сигналів.
- •7.5. Багатократні та комбіновані методи модуляції.
- •7.6. Методи боротьби з помилками, що виникають в каналах зв’язку. Завадостійке кодування.
- •7.7 Основні параметри завадостійких кодів. Принципи виявлення та виправлення помилок.
- •7.8 Циклічні коди. Згортальні коди.
- •7.9 Статичні методи стиснення інформації Алгоритм арифметичного стиснення.
- •7.10 Оптимальне кодування інформації. Алгоритми формування коду Хофмана та Шенона-Фано.
- •7.11 Аналогочислові перетворення безперервного сигналу на базі теореми Котельникова в.А.
- •7.12 Пропускна спроможність двійкового каналу зв’язку з перешкодами та без перешкод.
- •8.1. Протоколи фізичного рівня.
- •8.2. Характеристика лінійних сигналів, що використовуються в комп’ютерних мережах.
- •8.4. Загальні характеристики канального рівня.
- •8.5. Протокол hdlc.
- •8.6. Методи доступу в мережу.
- •8.7. Протокол ip. Адресація в ip-мережах.
- •8.8. Протокол tcp.
- •9.1 Алгоритм принятия решения по управлению кс
- •9.2. Архітектура систем управління комп’ютерними мережами.
- •9.3. Управління потоком інформації шляхом раціонального вибору параметрів протоколу.
- •9.4. Управління обслуговуванням різнорідного трафіку: дисципліни обслуговування, їх переваги та недоліки.
- •9.5. Управління якістю обслуговування. Забезпечення якості обслуговування шляхом управління мережевими ресурсами.
- •9.6. Основні стандарти управління комп’ютерними мережами. Мережеве управління за стандартом tmn: визначення, функціональні області, інтерфейси.
- •9.7. Модель управління протоколів snmp та cmip: структура, стандартизовані елементи, переваги та недоліки.
- •10.1. Основні концепції побудови обчислювальних систем, що самоорганізуються.
- •10.2. Класифікація процесорів по архітектурі системи команд (cisc, risc).
- •10.3. Показники ефективності паралельних часових моделей алгоритмів.
- •10.4. Основні ознаки класифікації Флинна. Фрагмент класифікації Флинна.
- •10.5. Відмінності командної чарунки в vliw-процесорі від командної чарунки процесора з послідовною обробкою даних.
- •11.1Стадії та етапи створення асу тп.
- •11.2 Склад і коротка характеристика розділів технічного проекта.
- •11.3 Склад і зміст проектних рішень з технічного забезпечення.
- •11.4Склад і задачі організацій, що беруть участь у роботах зі створення асу тп.
- •11.5Перелік видів випробувань асу тп та їх короткий зміст.
- •11.6 Розрахунок вартості проектних робіт ресурсним методом.
- •11.7 Застосування елементних кошторисних норм для розрахунку вартості пусконалагоджувальних робіт.
3.3 Показники якості та ефективності та крітерії їх оцінювання.
Качество – это совокупность существенных свойств системы, обуславливающих пригодность удовлетворять определенные потребности в соответствии с целевым назначением.
Эффективность относится не к системе, а к её функционированию. Эффективность как группа свойств представляет только качество функционирования системы в соответствии требуемого и достигаемого результата.
Качество, как обобщенное свойство, ещё не характеризует степень соответствия системы назначению. Для характеристики уровня качества системы вводятся показатели.
Показатель – это особого вида понятие, которое выражает количественную сторону явлений процессов и объектов материального мира в единстве с их качественной определенностью. Они могут быть количественными или качественными. Показатель называют количественным, если его значения имеет смысл сравнивать (он всегда характеризуется количественной величиной, т.е. числом). Показатель называют качественным, когда его значения описываются вербально и по ним можно судить только о том, чем одно значение отличается от другого.
Назовем обобщенным показателем качества j-ой системы
Yj = <yj1. yj2, … yji, …, yjn>
Размерность вектора n определяется количеством существенных свойств системы.
Требуемое качество системы задается правилами, которым должны удовлетворять показатели существенных свойств. Тогда проверка их выполнения называется оцениванием качества системы. Тогда критерий качества – это правило оценивания качества системы.
Назовем идеальной системой Y* модель исследуемой системы, идеально соответствующую всем критериям качества. Тогда областью адекватности некоторую окрестность значений показателей существенных свойств
δ|(Yдопуст. – Y*)/Y*| - радиус области адекватности.
Все критерии могут принадлежать к одному из трех классов:
- критерий пригодности (правило, согласно которому j-я система считается пригодной, если значения всех i-х частных показателей этой системы принадлежит области адекватности);
- критерий оптимальности (правило, согласно которому j-я система считается оптимальной по i-му показателю качества, если существует хотя бы один частный показатель качества yji, значение которого принадлежит области адекватности δ, а радиус области по этому показателю оптимален);
- критерий превосходства (правило, согласно которому j-тая система считается превосходной, если все значения частных показателей качества принадлежат области адекватности, а радиус области адекватности оптимален по всем показателям).
Показатели качества операций:
- результативность, которая обусловливается получаемым целевым эффектом, ради которого функционирует система.
- ресурсоемкость, которая характеризуется ресурсами всех видов, используемых для получения целевого эффекта.
- оперативность, которая определяется расходом времени, потребного для достижения цели операций.
В совокупности результативность, ресурсоемкость и оперативность порождают комплексное свойство – эффективность процесса Y.
Формирование критерия эффективности осуществляется так:
- определить поставленную цель
- найти множество управляемых и неуправляемых характеристик системы, реализующих операцию
- определить показатели исходов операции
- выбор и формирование критерия эффективности, при этом показатели исхода операции принято называть показателями эффективности.