- •1.1. Поняття операційної системи.
- •1.5. Поняття асемблера, компілятора, транслятора, інтерпретатора.
- •1.6. Завантажувачі. Завдання завантажувачів. Принципи побудови завантажувачів.
- •1.7. Принципи об’єктно-орієнтованого програмування (парадигми програмування, поняття класу).
- •1.8. Наслідування (Просте наслідування. Множинне наслідування).
- •1.9. Інкапсуляція. Поняття, сфери застосування.
- •1.10. Поліморфізм. Поняття, сфери застосування.
- •1.11. Принципи розробки розподілених клієнт-серверних програм. Особливості розробки мережевих програм з використанням сокетів.
- •2.1 Багаторівнева комп’ютерна організація – структура й призначення рівнів.
- •2.2 Схема комп’ютера з єдиною шиною. Основні характеристики та принципи роботи шини комп’ютера.
- •2.3 Структура процесора, внутрішні блоки, види регістрів.
- •2.4 Команди процесора, структура команд. Цикл Фон-Неймана.
- •2.5 Структуру пам’яті комп’ютера. Елементи статичної та динамічної пам’яті.
- •2.6 Переривання, типи, алгоритм обробки переривання процесором.
- •2.7 Організація оперативної пам’яті, адресний простір, сегменти пам’яті, дескриптори сегментів.
- •3.1 Загальні відомості з теорії систем. Класифікація систем.
- •3.2 Поняття вимірювальної шкали. Види шкал.
- •3.3 Показники якості та ефективності та крітерії їх оцінювання.
- •3.4 Вирішення багатокрітеріальних задач.
- •3.5 Вирішення задачі вибору.
- •3.6 Декомпозиція. Компроміси між повнотою та простотою.
- •3.7 Агрегування. Види агрегування.
- •3.8 Поняття експертних методів. Експертні системи.
- •4.1. Методи розрахунку часових параметрів і критичних шляхів мережевої моделі проекту. Табличний метод.
- •4.2. Методи розрахунку часових параметрів і критичних шляхів мережевої моделі проекту. Матричний метод визначення часових параметрів.
- •4.3. Метод класичного варіаційного числення. Рішення варіаційної задачі із закріпленими граничними крапками.
- •4.4. Метод класичного варіаційного числення. Рівняння Ейлера-Лагранжа.
- •4.5. Постановка задачі оптимального управління. Класифікація задач оптимального управління.
- •4.6. Характеристика керованості і спостережності. Постановка завдання. Критерії керованості і спостережності.
- •6.1 Основні теоретико-множинні (об’єднання, пересічення, віднімання, декартовий добуток) операції реляційної алгебри. Коротка характеристика та приклади.
- •6.2. Основні нормальні форми. Характеристика і приклади відносин, що знаходяться в 1нф, 2нф, 3нф.
- •Id, category, product1, product2, product3
- •6.3. Основні оператори мови маніпулювання даними. Оператор вибірки даних (одно- і багатотабличні запити оператора select).
- •7.2) Модели детерминированных цифровых сигналов
- •7.3. Алгоритми оптимальної обробки при розрізненні двійкових сигналів.
- •7.4. Потенціальна завадостійкість при прийомі ам, чм та фм сигналів.
- •7.5. Багатократні та комбіновані методи модуляції.
- •7.6. Методи боротьби з помилками, що виникають в каналах зв’язку. Завадостійке кодування.
- •7.7 Основні параметри завадостійких кодів. Принципи виявлення та виправлення помилок.
- •7.8 Циклічні коди. Згортальні коди.
- •7.9 Статичні методи стиснення інформації Алгоритм арифметичного стиснення.
- •7.10 Оптимальне кодування інформації. Алгоритми формування коду Хофмана та Шенона-Фано.
- •7.11 Аналогочислові перетворення безперервного сигналу на базі теореми Котельникова в.А.
- •7.12 Пропускна спроможність двійкового каналу зв’язку з перешкодами та без перешкод.
- •8.1. Протоколи фізичного рівня.
- •8.2. Характеристика лінійних сигналів, що використовуються в комп’ютерних мережах.
- •8.4. Загальні характеристики канального рівня.
- •8.5. Протокол hdlc.
- •8.6. Методи доступу в мережу.
- •8.7. Протокол ip. Адресація в ip-мережах.
- •8.8. Протокол tcp.
- •9.1 Алгоритм принятия решения по управлению кс
- •9.2. Архітектура систем управління комп’ютерними мережами.
- •9.3. Управління потоком інформації шляхом раціонального вибору параметрів протоколу.
- •9.4. Управління обслуговуванням різнорідного трафіку: дисципліни обслуговування, їх переваги та недоліки.
- •9.5. Управління якістю обслуговування. Забезпечення якості обслуговування шляхом управління мережевими ресурсами.
- •9.6. Основні стандарти управління комп’ютерними мережами. Мережеве управління за стандартом tmn: визначення, функціональні області, інтерфейси.
- •9.7. Модель управління протоколів snmp та cmip: структура, стандартизовані елементи, переваги та недоліки.
- •10.1. Основні концепції побудови обчислювальних систем, що самоорганізуються.
- •10.2. Класифікація процесорів по архітектурі системи команд (cisc, risc).
- •10.3. Показники ефективності паралельних часових моделей алгоритмів.
- •10.4. Основні ознаки класифікації Флинна. Фрагмент класифікації Флинна.
- •10.5. Відмінності командної чарунки в vliw-процесорі від командної чарунки процесора з послідовною обробкою даних.
- •11.1Стадії та етапи створення асу тп.
- •11.2 Склад і коротка характеристика розділів технічного проекта.
- •11.3 Склад і зміст проектних рішень з технічного забезпечення.
- •11.4Склад і задачі організацій, що беруть участь у роботах зі створення асу тп.
- •11.5Перелік видів випробувань асу тп та їх короткий зміст.
- •11.6 Розрахунок вартості проектних робіт ресурсним методом.
- •11.7 Застосування елементних кошторисних норм для розрахунку вартості пусконалагоджувальних робіт.
4.1. Методи розрахунку часових параметрів і критичних шляхів мережевої моделі проекту. Табличний метод.
Составляется таблица, число строк в которой = числу работ, включая в себя эти столбцы.
Исходная информация, связанная с описаним топологии сетевой модели соз. в столбцах 1,2,4. Суть табличного метода расчета временних параметровсетевой модели состоит в последующем заполнении остальных столбцов.
Шаг 1: определение индексов непосредственно следующих работ.
Шаг 2: определение раннего времени начала и раннего времени окончания(V, VII). Заполнение долино осуществляться одновременно, т.к. время начала одних работ зависит от времени окончания других, заполнение осуществляется последовательно от начала сетевой модели к ее концу, т.е. сверху вниз по след. правилам: раннее время окончания работы = V+t. V=0, если данной работе непосредственно не предшествует ни одна из работ сетевой модели или равно максимально раннему времени окончания среди всех из непосредственно предшествующих ей работ(из VII). Продолжительность критического пути = максимальное значение VII.
Шаг 3: определение позднего времени окончания и позднего времени начала (VI и VIII) также должно выполняться одновременно. Заполнение столбцов осуществляется последовательно от конца сетевой модели к началу, то есть снизу вверх. Позднее время начала рассмотрения работы = позднему времени VIII – t.
Позднее время окончания работ VIII = критическому пути, если за данной работой нет ни одной непосредственно следующей работы или равно минимальному позднему времени начала среди всех непосредственно следующих за данной работой работ.
Шаг 4: определение полного резерва времени выполнения работы TFi находится как разность ее позднего и раннего времени окончания VIII – VII, либо как разница VI и V.
Шаг 5: определение свободного резерва времени выполнения работ FFi определяется как разность V любой из непосредственно следующей за ней работ и суммы раннего времени начала работы V и ее прод. IV.
Шаг 6: определение независимого резерва времени работы. IFi определяется как разность между значением раннего времени начала любой из непосредственно следующих за ней работ (V) и суммой позднего времени наступления начального события работы [i] и ее продолжительности IV. Позднее время наступления нач. соб. работы [i] VI определяется как минимальное минимально позднее время начала тех работ, у которых с работой [i] одинаковый состав непосредственно предшествующих работ.
4.2. Методи розрахунку часових параметрів і критичних шляхів мережевої моделі проекту. Матричний метод визначення часових параметрів.
Матричный метод
Необходимо составить квадратичную матрицу, число столбцов и строк в которой равно числу собственной сетевой модели. Строки и столбцы индексируются в едином порядке индексами события.
Над главной диагональю в знаменатиле EFTii , под – LSTii.
- Первый шаг заполнения матрицы:
Если события і и j соединяются какой-то работой, то tij заносится в числителе двух клеток.
- Первоначально предполагается занесение в числитель 1 клетки главной диагонали значения 0.
Затем осуществляем заполнение знаменателя тех клеток первой строки лежащих справа от главной диагонали, чьи числители соз. знач.>0
- Должны решить, какое решение должно стоять в числителе диагональной клетки 2 строки.
- Получив значение знаменателя последней диагонали клетки, можно вычислить значение знаменателей клеток, чьи числит.>0, находящиеся в той же строке слева (ниже) от главной диагонали. Они будут равны разнице значения знаменателя соответствующей диагональной клетки и значения числителя клетки, для которой производится расчет.
- Из заполненной матрицы нетрудно увидеть не только продолжение критического пути, но и сам критический путь. Он проходит через соб., у которых раннее и позднее время наступления равны.
- В соответствии с расчетными формулами резервов времени, определяется полный, свободный и нужный резервы.
1, 2, 4, 6, 8 – критический путь. 36 – критическая продолжительность.
- крит. путь.
TFij определяет между собой i и j разностью между значениями диагонали клетки jj и знаменателем клетки j в строке i выше главной диагонали.
Пример для работы: 3-5: 29-9=20
2-6: 26-12=12
FFij находится между событиями i, j путем вычитания из числителя диагональной клетки числа ii и числа клетки ij.
Пример для работы: 3-5: 17-2-7-8
2-6: 26-4-8=14
IFi= из числителя диагональной клетки jj вычесть знаменатель диагональной клетки ii и числителя клетки i, j.
Пример для работы: 3-5: 17-22-7=-12(=0)
2-6: 26-4-8=14